Рішення

від 09.05.2024 по справі 924/24/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" травня 2024 р. Справа № 924/24/24

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мартинюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці; Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди № 126 від 10.02.2022 до договору № 20200656/125 від 10.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та відділом освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради

та

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 102 593, 23 грн.

За участю представників учасників справи:

позивача: не з`явився

відповідача: Несторук О.С.

прокуратури: Юхимчук М.О.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: Керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці та Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди № 126 від 10.02.2022 до договору № 20200656/125 від 10.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та відділом освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради, а також стягнення на користь відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради з ТОВ "Хмельницькенергозбут" 102 593,23 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11:00 год. "06" лютого 2024 р.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 924/24/24 на 11:00 год. 06 березня 2024 р.

Ухвалою суду від 06.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №924/24/24. Призначено справу №924/24/24 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00 год. "04" квітня 2024 р.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відкладено судове засідання на 10 год. 00 хв. 09 травня 2024 року.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспореною додатковою угодою №126 від 10.02.2022 збільшено базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії на 4,97% від попередньої ціни у зв`язку із набранням чинності постановами НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 і від 01.12.2021 №2454. Оскільки вказані постанови були відомі відповідачу на момент укладення договору №20200656/125 від 10.02.2022, прокурор вважає, що відповідачем при формуванні тендерної пропозиції про постачання електричної енергії було враховано найбільш вигідні постанови НКРЕКП для того, щоб запропонувати найнижчу цінову пропозицію. Крім того, оспореною додатковою угодою №126 від 10.02.2022 сторони зменшили обсяг поставки у зв`язку зі збільшенням середньозваженої ціни на. При цьому отримана відповідачем за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України. Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 15, 16, 202, 203, 215, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 655, 669, 670 ЦК України, ст. ст. 4, 173-175, 179, 180, 193 ГК України, ст. ст. 31, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач у відзиві (вх. №05-22/335/24 від 16.01.2024) позовні вимоги не визнає. Повідомив, що 16.12.2021 Відділ освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2021-12-16-002179-b про закупівлю електричної енергії. Відповідачем 31.12.2021 за допомогою електронної системи було подано тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації і рішенням уповноваженої особи від 24.01.2022 ТОВ "Хмельницькенергозбут" визнано переможцем торгів та прийнято рішення укласти договір. Зауважив, що договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.

Також зазначив, що 10.02.2022 між відповідачем та позивачем було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №20200656/125, додатком №1 до якого ("Комерційна пропозиція Постачальника") визначено: ціну за одиницю товару 3,91667 грн без ПДВ; у відповідності до п. 5.3 Договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 грн без ПДВ; у відповідності до п. 5.4 Договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020, та становить 1,12143 грн без ПДВ.

Відповідач стверджує, що умова "У відповідності до п. п. 5.3, 5.4 Договору тариф на передачу та розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір" передбачена додатком 1 проекту договору за тендерною документацією позивача.

Крім того, повідомляє, що сторони за взаємною згодою 10.02.2022 уклали додаткову угоду №126 до договору, виклавши додаток №1 до договору в новій редакції, якою передбачили: базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,111037 грн без ПДВ; у відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564 грн без ПДВ; у відповідності до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, та становить 1,26442 грн без ПДВ. Стверджує, що договір було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався би нікчемним.

Укладення додаткової угоди до договору не суперечить умовам чинного законодавства та укладеного договору, здійснене на підставі звернення відповідача як постачальника до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.

Щодо вимоги про стягнення 102593,23 грн сплачених грошових коштів як безпідставно отриманих відзначив, що вказана вимога є похідною від вимог про визнання недійсною додаткової угоди. Тому з огляду на відсутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди до договору, вимога про стягнення коштів також не підлягає задоволенню.

Крім того, на думку відповідача, відсутні обставин, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави; прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду.

У відповіді на відзив (вх.№05-22/572/24 від 24.01.2024) прокурор вважає доводи відповідача необґрунтованими. Зауважив, що безпідставне збільшення ціни є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Беручи участь у торгах, підписуючи 10.02.2022 із замовником договір про постачання електричної енергії №20200656/125 зі строком дії до 31.12.2022, відповідач мав врахувати його умови та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання та можливі негативні економічні наслідки. При цьому постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 та від 17.12.2021 №2611 оприлюднені на офіційному вебсайті Регулятора 01.12.2021 та 17.12.2021 відповідно та набули чинності з 01.01.2022, тобто до укладення договору 10.02.2022. Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору 10.02.2022 по дату укладання першої додаткової угоди 10.02.2022 не відбувалося.

Вказує на те, що законодавством визначається порядок внесення змін до тендерної пропозиції та тендерної документації на стадії проведення торгів. Проте відповідних змін сторонами внесено не було.

Також прокурор навів обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в суді, посилаючись на положення ст. 143 Конституції України, ст. 172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 26 Бюджетного кодексу України, ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зауважив, що прокурором визначено позивачем Віньковецьку селищну раду, оскільки закупівля електроенергії здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету. Неналежність здійснення Віньковецькою селищною радою заходів щодо захисту економічних інтересів держави проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність "виключного випадку" для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Зокрема, з приводу визнання недійсною додаткової угоди від 10.02.2022 зауважив, що вона враховує тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, передбачені постановами НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 та від 17.12.2021 №2611, які не можуть бути підставою для внесення змін до договору про закупівлі в порядку ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому визнання недійсною попередньої додаткової угоди про зміну ціни товару тягне за собою визнання недійсною подальшої додаткової угоди, якою враховано таку зміну.

Позивач представника в судове засідання не направив, причини не повідомив. Про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду Хмельницької області про доставку документів (ухвал суду) в електронному вигляді в електронний кабінет позивача.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, запереченнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відділом освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-16-002179-b із закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5) в кількості 595294 кВт*год, строк поставки - до 31.12.2022, очікувана вартість предмета закупівлі - 4048000,00 грн, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 01.01.2022 18:00, дата проведення електронного аукціону та дата розкриття тендерних пропозицій - 04.01.2022.

Згідно з реєстром тендерних пропозицій 16.12.2021 тендерну пропозицію подало товариство з обмеженою відповідальністю "Ернерінг"- 30.12.2021, ТОВ «Промгаз Сіті» - 31.12.2021, товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" - 31.12.2021, ТОВ «Трейденрджи» - 31.12.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" у комерційній пропозиції подало 2797881,80 UAH з ПДВ.

Протокольним рішенням уповноваженої особи Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради від 24.01.2022 ТОВ "Хмельницькенергозбут" визначено переможцем торгів, прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю та про оприлюднення такого рішення.

Відповідно до п. 1.1 укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради як Споживачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" як Постачальником договору про постачання електричної енергії споживачу №20200656/125 від 10.02.2022 (далі - договір), останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

У п. 1.4 договору сторони, керуючись п. 3.2.6 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-12-16-002179-b).

За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Ціна цього Договору становить 2797881,80 грн, в т.ч. ПДВ 466313,63 гривні (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через Постачальника. При цьому, Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (п. 5.5 договору).

Згідно з пп. 5.5.1 договору збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обгрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення). Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладення договору (попередньої додаткової угоди)) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладення додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданий не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни товару на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладення договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.

При цьому у пп. 5.5.1 договору наведено формулу зміни ціни за одиницю товару.

Також у вищенаведеному підпункті договору зазначено, що у разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару одночасно здійснюється зменшення кількості товару. Застосування зменшеної ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з дати підписання сторонами додаткової угоди.

Також на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони у п. 5.7 договору домовилось, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (пп. 5.7.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.7.2 договору, додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни Товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна Товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку №1. Ціна Товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних, вказаних в подальших додаткових угодах до договору.

Згідно з пп. 5.7.3 договору додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

У п. 5.8 договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару згідно п. п. 5.5-5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до договору.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок (п. 5.11 договору).

Згідно з п. 5.12 договору по закінченні розрахункового періоду Постачальник зобов`язаний надати для підписання Споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю Товару згідно умов цього Договору та іншу інформацію згідно з вимогами Договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання Споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю Товару в рахунку, виставленому за цим пунктом, та в Акті приймання-передачі Товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни, визначеної в договорі або додатковій угоді (п. 5.13 договору).

Відповідно до п. 5.14 договору датою виконання зобов`язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (внесення таких змін здійснюється згідно з пп. 5.5.1 договору); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни внесення таких змін здійснюється згідно з п. 5.7 договору).

Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п. 13.7 договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії.

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії - 595294 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 2,50131 грн, тариф на передачу, без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143 грн, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл, без ПДВ - 3,91667 грн (всього 2797881,80 грн з ПДВ).

У додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020; оператор системи розподілу - АТ "Хмельницькобленерго"; загальна вартість договору - 2797881,80 грн з ПДВ.

Також до договору складено додаток №2 - заявку на постачання електричної енергії Споживачу (за відповідними об`єктами електроспоживання).

Додатковою угодою №126 від 10.02.2022 у зв`язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, за взаємною згодою, керуючись п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони вирішили викласти в новій редакції додаток №1 до договору. В угоді зазначено, що вона набирає чинності (вважається укладеною) з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору та згідно зі ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.02.2022 і діє до 31.12.2022.

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" у редакції вищезазначеної додаткової угоди сторони додатково погодили: кількість товару - 595294 кВт/год, ціну товару без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год - 2,50131 грн без ПДВ, тариф на передачу - 0,29393 грн без ПДВ, тариф на розподіл - 1,12143 грн без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,91667 грн без ПДВ.

У додатку до додаткової угоди зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, та становить 0,34564 грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, та становить 1,26442 грн без ПДВ; загальний обсяг - 567102 кВт/год; загальна вартість договору - 2797881,80 грн з ПДВ.

У матеріли справи надано виставлені відповідачем для Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради рахунки-фактури №20200656 на оплату 439108 квт*год електричної енергії всього на суму 2205213,70 грн, а саме: від 01.03.2022 в обсязі 171546 квт*год на суму 846346,90 грн з ПДВ (за лютий 2022 року), від 29.03.2022 в обсязі 39315 квт*год на суму 193966,21 грн з ПДВ (за березень 2022 року), від 26.04.2022 в обсязі 34680 квт*год на суму 171098,77 грн з ПДВ (за квітень 2022 року), від 26.05.2022 в обсязі 18815 квт*год на суму 92826,52 грн з ПДВ (за травень 2022 року), від 29.06.2022 в обсязі 15455 квт*год на суму 76249,46 грн з ПДВ (за червень 2022 року), від 26.07.2022 в обсязі 14748 квт*год на суму 72761,38 грн з ПДВ (за липень 2022 року), від 29.08.2022 в обсязі 12479 квт*год на суму 61566,95 грн з ПДВ (за серпень 2022 року), від 28.09.2022 в обсязі 21951 квт*год на суму 114749,11 грн з ПДВ (за вересень 2022 року) ; від 28.10.2022 в обсязі 31097 квт*год на суму 162559,94 грн з ПДВ (за жовтень 2022 року), від 29.11.2022 в обсязі 38482 квт*год на суму 201165,12 грн з ПДВ (за листопад 2022 року), від 26.12.2022 в обсязі 40540 квт*год на суму 211923,34 грн з ПДВ (за грудень 2022 року)

У рахунках зазначено, що останні є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем електричної енергії.

Згідно з наданими прокурором платіжними дорученням № 2254 від 02.03.2022 на суму 2610,00 грн, №2253 від 02.03.2022 на суму 500,00 грн, №2256 від 02.03.2022 на суму 4855,00 грн, №2255 від 02.03.2022 на суму 7060,0 грн, №2536 від 04.07.2022 на суму 64,00 грн, №2534 від 04.07.2022 на суму 64,00 грн, №2533 від 04.07.2022 на суму 39460,80 грн, №2532 від 04.07.2022 на суму 30747,66 грн, №2535 від 04.07.2022 на суму 5913,00 грн, №2251 від 02.03.2022 на суму 430335,00 грн, №2252 від 02.03.2022 на суму 78790,00 грн, №2257 від 02.03.2022 на суму 242486,90 грн, №2316 від 29.03.2022 на суму 2161,00 грн, №2314 від 29.03.2022 на суму 990,00 грн, №2313 від 29.03.2022 на суму 99,00 грн, №2311 від 29.03.2022 на суму 156213,21 грн, №2315 від 29.03.2022 насуму 2503,00 грн, №2312 від 29.03.202 на суму 32000,00 грн,№2370 від 28.04.2022 на суму 1654,90 грн, від 28.08.2022 на суму 8086,78 грн, №2367 від 28.04.2022 на суму 1076,92 грн, №2368 від 28.04.2022 на суму 142,26 грн, №2360 від 28.04.2022 на суму 32000,00 грн, №2359 від 28.04.2022 на суму 128136,91 грн, №2426 від 26.05.2022 на суму 83,88 грн, №2419 від 26.05.2022 на суму 22252,34 грн, №2424 від 26.05.2022 на суму 6142,83 грн, №2427 від 26.05.2022 на суму 542,74 грн, №2425 від 26.05.2022 на суму 1144,69 грн, №2429 від 30.05.2022 на суму 62645,25 грн, №3534 від 27.12.2022 на су му 35363,07 грн, №2532 від 04.07.2022 на суму 30747,66 грн, №2535 від 04.07.2022 на суму 5913,00 грн, №2536 від 04.07.2022 на суму 64 грн, №2534 від 04.07.2022 на суму 64,00 грн, №2533 від 04.07.2022 на суму 39460,80 грн, №2619 від 27.07.2022 на суму 40,00 грн, №2620 від 27.07.2022 на суму 47147,38 грн, №2622 від 27.07.2022 на суму 1131,00 грн, №2617 від 27.07.2022 на суму 44,00 грн, №2618 від 27.07.2022 на суму 2588,00 грн, №2616 від 27.07.2022 на суму 1582,00 грн, №2621 від 27.07.2022 на суму 20229,00 грн, №2711 від 30.08.2022 на суму 12992,00 грн, №2708 від 30.08.2022 на суму 33730,00 грн, 2704 від 30.08.2022 на суму 2878,00 грн, №2707 від 30.08.2022 на суму 44,00 грн, №2706 від 30.08.2022 на суму 40,00 грн, №2705 від 30.08.2022 на суму 1277,00 грн, №3576 від 27.12.2022 на суму 132558,09 грн, №2710 від 30.08.2022 на суму 5691,00 грн, №2709 від 30.08.2022 на суму 4914,95 грн, №2931 від 29.09.2022 на суму 57460,00 грн, №2933 від 29.09.2022 на суму 204,00 грн, №2935 від 29.09.2022 на суму 1470,00 грн, №2934 від 29.09.2022 на суму 78,00 грн, №292 від 29.09.2022 на суму 4048,00 грн, №2936 від 29.09.2022 на суму 18226,00 грн, №2930 від 29.09.2022 на суму 9362,11 грн, №2258 від 02.03.2022 на суму 79710,00 грн, №3123 від 02.11.2022 на суму 98625,94 грн, №3127 від 02.11.2022 на суму 340,00 грн, №3126 від 02.11.2022 на суму 6300,00 грн, №3125 від 02.11.2022 на суму 983,00 грн, №3128 від 02.11.2022 на суму 780,00 грн, №3122 від 02.11.2022 на суму 3445,00 грн№3130 від 02.11.2022 на суму 3647,00 грн, №3129 від 02.11.2022 на суму 48439,00 грн, №3324 від 01.12.2022 на суму 42206,10 грн, №3322 від 01.12.2022 на суму 31,25 грн, №3324 від 01.12.2022 на суму 42206,10 грн, №3322 від 01.12.2022 на суму 31,25 грн, №3326 від 01.12.2022 на суму 230,12 грн, №3327 від 01.12.2022 на суму 1914,18 грн, №3325 від 01.12.2022 на суму 3409,96 грн№3577 від 27.12.2022 на суму 4443,69 грн, №3579 від 27.12.2022 на суму 2659,18грн, №3578 від 27.12.2022 на суму 255,74 грн

Прокурор звернувся до Віньковецької селищної ради та Відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради з листом від 27.10.2023 щодо надання інформації про виконання договору №20200656/125 із зазначенням обсягів отриманого товару та його суму і з наданням підтверджуючих документів.

У відповідь в адресованих прокурору листах Віньковецької селищної ради та Відділ освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної відповіли, що не заперечують про про здійснення представництва прокуратурою.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Маківської сільської ради, прокурор з огляду на положення преамбули, ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 4, 26, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 23 Бюджетного кодексу України зазначив, що оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави". Виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, закріпленим у ст. 5 цього Закону. Натомість правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі позивача - органу, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Крім того, позивач є стороною договору, одержувачем бюджетних коштів, закупівля здійснювалась за бюджетні кошти, тому порядок її проведення регулюється вимогами законодавства в сфері публічних закупівель. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської ради належить, зокрема розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Тобто з огляду на вищезазначене Віньковецька селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Віньковецької селищної ради.

Відділ освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради входить до складу селищної ради.

При цьому, оскільки Відділ освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради є стороною оспорюваної додаткової угоди та на її кори сть прокурор просить стягнути надмірно сплачені за договором грошові кошти, то прокурор також правомірно визначив його позивачем у справі.

Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (відповідно до якої за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем) та позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/199 (прокурор правильно визначив відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь відділу).

Крім того, судом враховується, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).

Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що прокурор листом від 27.10.2023 звертався до позивачів з проханням про намір здійснення представництва.

Позивачі повідомили листами від 07.11.2023, від 15.11.2023 про те, що не заперечують проти здійснення представництва.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, на такі порушення не відреагував, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих ним відповідей на листи прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 27.10.2023), адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо недоведеності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як убачається з позовних вимог, прокурор просить визнати недійсними додаткову угоду №126 від 10.02.2022 про постачання електричної енергії споживачу , укладеного сторонами за результатами проведення процедури публічних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як убачається з матеріалів справи, Відділом освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-16-002179-b із закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5) в кількості 595294 кВт*год, строк поставки - до 31.12.2022, очікувана вартість предмета закупівлі - 4048000,00 грн, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 01.01.2022 18:00, дата проведення електронного аукціону та дата розкриття тендерних пропозицій - 04.01.2022.

Згідно з реєстром тендерних пропозицій 16.12.2021 тендерну пропозицію подало товариство з обмеженою відповідальністю "Ернерінг", ТОВ «Промгаз Сіті», 31.12.2021 - товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", ТОВ «Трейденрджи».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" у комерційній пропозиції подало 2797881,80 UAH з ПДВ.

Протокольним рішенням уповноваженої особи Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради від 24.01.2022 ТОВ "Хмельницькенергозбут" визначено переможцем торгів, прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю та про оприлюднення такого рішення.

Між позивачем як споживачем та відповідачем як постачальником укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20200656/125, відповідно до якого постачальник продає споживачу із 01.01.2022 до 31.12.2022 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. п. 1.4, 2.1 договору).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У п. 5.1 договору сторони визначили ціну договору - 2797881,80 грн та в п. 5.2 встановили, що ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

У додатку №1 до договору - "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони погодили, з-поміж іншого, кількість (очікуваний обсяг постачання) електричної енергії - 595294 кВт/год, ціну товару - 2,50131 грн за кВт/год без ПДВ, тариф на передачу - 0,29393 грн за кВт/год без ПДВ, тариф на розподіл - 1,12143 грн за кВт/год без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 3,91667 грн за кВт/год без ПДВ.

При цьому у додатку зазначено, що відповідно до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020, та становить 0,29393 грн без ПДВ; відповідно до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно з якою укладено цей договір, затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2020 та становить 1,12143 грн без ПДВ.

Виходячи з вищенаведених положень законодавства та умов договору, станом на момент підписання договору про закупівлю від 10.02.2022 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, у подальшому сторони договору уклали до нього оспорену додаткову угоду №126 від 10.02.2022, у якій, керуючись п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" і зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" і зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, за взаємною згодою вирішили викласти в новій редакції додаток №1 до договору, погодивши у ньому, зокрема очікуваний обсяг постачання електричної енергії - 567102 кВт/год, тариф на передачу - 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, тариф на розподіл - 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, базову ціну товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,11137 грн/кВт*год без ПДВ.

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як відображено вище, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди від 28.01.2022 №1, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідні положення знайшли своє відображення у п. 5.7 договору, згідно з яким на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів), нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пп. 5.7.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції.

Зміна ціни за одиницю товару згідно п. п. 5.5-5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання Сторонами додаткової угоди до договору (п. 5.8 договору).

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Зокрема, постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" установлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/МВт*год без ПДВ та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 01.12.2021.

Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 для АТ "Хмельницькобленерго" установлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії із застосування стимулюючого регулювання для 2 класу напруги на рівні 1264,42 грн/МВт*год без ПДВ; передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 17.12.2021.

Як убачається з реєстру тендерних пропозицій, тендерна пропозиція відповідача у процедурі закупівлі UA-2021-12-16-002179-b подана 31.12.2021.

Таким чином, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, була прийнята і оприлюднена до подання відповідачем своєї тендерної пропозиції. При цьому постанова встановлювала тариф на 2022 рік, набрання чинності постановою було передбачено на початок 2022 року (01.01.2022), для постачання електроенергії в якому і були проведені відкриті торги UA-2021-12-16-002179-b.

З наведеного слідує, що на момент подання тендерної пропозиції відповідачем постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 щодо тарифу на передачу електричної енергії уже була прийнята та оприлюднена, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могла бути врахована відповідачем при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.

Однак відповідач як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведеної постанови НКРЕКП щодо рівня тарифів на передачу електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2021 року.

У контексті наведеного судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що договір укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, адже поставка товару передбачалась не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, що мало місце у 2021 році, а на 2022 рік.

Також станом на час укладення договору 10.02.2022 була прийнята та оприлюднена постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2611, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії з 01.01.2022, обізнаність з якою станом на час укладення договору про закупівлю відповідач не спростував.

Відтак, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору - з урахуванням постанов НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та №2381 від 09.12.2020, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі. Такі гарантії відповідачем надано й у гарантійному листі строку дії тендерної пропозиції та її продовження, у листі-згоді з проектом договору та його істотними умовами.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Однак відповідач, на що звертає увагу і прокурор, не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 10.02.2022 на визначених ним умовах, хоча станом на час укладення договору був обізнаним про те, що як постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, так і постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 були прийняті та набрали чинності.

Таким чином, додаткова угода №126 від 10.02.2022 була укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду й на те, що зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце ще до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2022, а тому постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 теж не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

Судом зауважується, що тариф на передачу та тариф на розподіл електричної енергії є складовою ціни товару, як істотної умови договору.

При цьому кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Отже, оскільки зазначені в оспореній додатковій угоді від 10.02.2022 №126 з посиланням на п.1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстави для внесення змін до договору, а саме: зростання тарифів на передачу та розподіл електричної енергії були відомі відповідачу ще до подання тендерної пропозиції та укладення договору відповідно і могли бути враховані відповідачем, суд зазначає, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення оспореної додаткової угоди від 10.02.2022 №126 не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.

З урахуванням наведеного, оскільки зміна тарифів на передачу електричної енергії мала місце та була відома ще до подання тендерної пропозиції 31.12.2021 та укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2022, а зміна тарифів на розподіл електричної енергії мала місце та була відома до підписання договору, набрання чинності постановами НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 та від 17.12.2021 №2611 не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №126 від 10.02.2022 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню недійсною.

Судом береться до уваги, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

При цьому системний аналіз положень ст. 652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст. 651 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію про те, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, виходячи з положень ст. ст. 334, 628, 629, 632, 651, 652, 653, 655 ЦК України, ст. 189 ГК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначила, що із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Разом з тим, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з яким існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Сторони у п. 5.5 договору узгодили, що на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).

Згідно з пп. 5.5.1 договору збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обгрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення). Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладення договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладення додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданий не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни товару на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладення договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Недотримання, у тому числі передбачених договором вимог щодо документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, унеможливлює врахування відомостей такого документального підтвердження під час внесення змін до договору.

Верховний Суд у постановах неодноразово вказував на те, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанови від 13.10.2021 у справі №910/20141/20, від 18.03.2021 у справі №924/1240/18, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21).

Варто зауважити, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Суд звертає увагу на те, що постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 23.11.2023 у справі №917/1009/22).

Однак будь-яких доказів у підтвердження письмового звернення постачальника до замовника з документальним обґрунтуванням необхідності збільшення ціни та неможливості виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, відповідачем не надано.

Натомість сторони збільшили вартість товару за відсутності доказів, що вартісні показники товару упродовж дії договору зросли настільки, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для відповідача.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Суд також враховує, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Беручи участь у процедурі публічних закупівель, самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, товариство гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни.

У постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

У контексті наведеного судом звертається увага, що відповідачем не поставлено жодної одиниці товару за ціною, яка була визначена за результатами проведеної процедури закупівлі та закріплена сторонами при укладенні договору.

Додатково суд зауважує, що сторонами жодними доказами не обґрунтована та не підтверджена передбачена п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін до договору, а саме: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, на яку сторони також послалися в оспорених додаткових угодах.

Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність додаткової угоди від 10.02.2022 №126 вимогам, зокрема п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та невідповідність додаткової угоди від 16.09.2022 №3 вимогам п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", остання відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.

Крім того, з приводу погодження сторонами умов оспореної додаткової угоди щодо розповсюдження її дії відповідно до ст. 631 ЦК України на правовідносини, що виникли до її укладення (поширення дії додаткової угоди №126 від 10.02.2022), судом враховується позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17, яка передбачає, що згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Однак вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача 102593,23 грн коштів, перерахованих за товар, який не отримано, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Зважаючи на недійсність оспореної додаткової угоди щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком №1 "Комерційна пропозиція постачальника" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 3,91667 грн без ПДВ, відповідно, 4,70000 грн з ПДВ.

Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, за 439108 кВт/год отриманої позивачем електричної енергії за договором від 10.02.2022 (з яких 307038 кВт*год до укладення додаткової угоди №2/407 від 22.09.2022 та 132070 кВт*год після укладення додаткової угоди №2/407 від 22.09.2022) останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 2102605,68 грн (2205198,91 грн - 102593,23 грн).

З огляду на викладене, відповідач отримав кошти у сумі 2205198,91 грн за товар, однак не здійснив поставку останнього на вказану суму.

Отже, враховуючи положення ст. 14 ГПК України, оскільки прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення 102593,23 грн коштів, тобто в можливих межах, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 102593,23 грн у повному обсязі.

Висновок суду про стягнення коштів за товар, який так і не був поставлений за договором, на підставі ст. 670 ЦК України відповідає правовій позиції, якої стало та послідовно дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22, які прийняті за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці ; Відділу освіти, молоді та спорту ради Віньковецької селищної ради, сел. Віньківці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про визнання недійсною додаткової угоди № 126 від 10.02.2022 до договору № 20200656/125 від 10.02.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та відділом освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 102 593, 23 грн задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №126 від 10.02.2022 до договору №20200656/125 про постачання електричної енергії споживачу від 10.022022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Свободи, буд. 57/2 , код 42035266) та відділом освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради (вул.Соборної України, 15, смт. Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 32500, код 43981498).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 57/2; код 42035266) на користь освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради (вул.Соборної України, 15, смт. Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область, 32500, код 43981498) кошти в сумі 102593,23 грн (сто дві тисячі п`ятсот дев`яносто три гривні 23 коп).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 57/2 (код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102; Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.05.2024.

Суддя І.В. Грамчук

Віддруковано примір. :

1- у справу

2 - Відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької селищної ради (rayvno@i.ua)