Рішення

від 09.05.2024 по справі 441/1854/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1854/23 2/441/97/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, Львівської районної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся зпозовною заявоюдо Городоцькоїміської радиЛьвівської області, Львівської районної військової адміністрації Львівської області, Головного управліннядержгеокадастру уЛьвівській області,у якій просить визнати недійсним Розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 20.01.2003 року №18 в частині передачі у приватну власність Бігун Февронії земельної ділянки площею 2,8835 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тучапівської сільської ради, визнати недійсним Державний акт ІІІ-ЛВ №085406 року на земельну ділянку, належну Бігун Февронії, площею 2,8835 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тучапівської сільської ради та скасувати його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №406, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) площею 2,40 ум. кад. гектари згідно Сертифікату ЛВ №006285 від 17.05.2000 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері Бігун Февронії , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивує тим, що після смерті його матері Бігун Февронії нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на вищенаведене спадкове майно, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку, виданий Городоцькою райдержадміністрацією після смерті Февронії Бігун, з покликанням на відсутність спору щодо вказаного майна, інших спадкоємців, те, що він позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позові, просив про розгляд справи у його відсутності. (а. с. 17)

Представник Городоцької міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, міський голова подав через систему «Електронний суд» заяву в якій просив справу розглядати без участі представника міської ради та зазначив, що Городоцька міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.21), також 15.11.2023 року представником Городоцької міської ради надано Відзив у справі, яким представник не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить розгляд справи проводити без присутності Городоцької міської ради. (а. с 38)

Представники третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Львівської районної військової адміністрації в судове засідання не з`явились.

Львівською районної військовою адміністрацією подано клопотання про розгляд справи без їх участі (а. с 23).

У судове засідання учасники процесу не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання, а тому суд, з урахуванням поданих сторонами заяв, вирішив здійснювати розгляд справи у їхній відсутності.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

За положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оглянувши заяви позивача, відповідача, клопотання третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла Бігун Февронія, що підтверджено копією свідоцтва про смерть від 05.01.2002 року серії НОМЕР_2 (а.с 6).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином померлої, родинний зв`язок підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.08.1963 року (а.с. 5).

Після смерті Бігун Февронії залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 2,8835 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тучапівської сільської ради, що належала матері Бігун Февронії на підставі державного акту ІІІ-ЛВ №085406 від 29.01.2003 року (а.с.10).

На момент смерті із Спадкодавицею проживав та був зареєстрований ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_2 (чоловік), що підтверджується довідкою №398 від 26.07.2023 року. (а.с 8)

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 03.03.2014 року.

Після смерті Бігун Февронії та ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися, заповіти не посвідчувалися , що підтверджено витягами від 04.08.2023 року № 73463547, № 73463506, № 73461444, №73461426. (а. с. 17-20)

Земельна ділянка, площею 2,8835 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тучапівської сільської ради, належала Бігун Февронії на підставі державного акту ІІІ-ЛВ №085406 від 29.01.2003 року, який виданий після її смерті (а. с. 10,11).

Державний акт ІІІ-ЛВ №085406 від 29.01.2003 року на земельну ділянку, виданий Бігун Февронії на підставі Розпорядження Голови Городоцької РДА від 20.01.2003 року №18, виданого після смерті Бігун Февронії.

При зверненні до нотаріуса із питанням реєстрації спадщини ОСОБА_3 04.08.2023 року приватним нотаріусом Мухою М. Т. надано відмову а у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що правовстановлюючий документ видано після смерті спадкодавця, а тому не входить до складу спадщини (а. с. 16).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт ІІІ-ЛВ №085406 від 29.01.2003 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №406.

Також, ОСОБА_4 належало право на земельну частку пай, площею2.40 ум.кад.га, на підставі сертифікату ЛВ №006285 від 17.05.2000, за реєстраційним номером 1060, що підтверджено Витягом з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Львівського району (колишня Тучапівська сільська рада) Львівської області , який надано Головни управлінням Держгеокадастру у Львівській області від 18.07.2023 року (а.с. 21).

Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст. ст. 1216, 1218ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відповідно до ст.49Закону України«Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Дана позиція викладена також у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до п. 2Указу Президента від 08 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зістаттею 125 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації, а відповідно достатті 126ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно дост. 210 ЦК Україниправочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно положень абзацу першого ч. 1 ст.2ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищезазначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до глави 16Цивільного КодексуУкраїни правочин може бути визнано недійсним з підстав, визначених законом. У разі визнання недійсним правочину може бути визнано недійсним і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 Постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30,87-90, 97, 100, 102, 118,123,143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 Цивільного Кодексу України,статті 15Цивільного процесуальногоКодексу України (2004 року), статті 12Господарського процесуальногокодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце в разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно положень ст.236ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, враховуючи, що розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 18 від 20.01.2003 року та Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 085406 на ім`я ОСОБА_5 від 29.01.2003 року видані після її смерті, а отже, в порушення вимог закону, суд визнає недійсними розпорядження в частині передачі в натурі у приватну власність Бігун Февронії земельної частки (паю), що на території Тучапівської сільської ради Городоцького району Львівської області та Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 085406 на ім`я ОСОБА_5 від 29.01.2003 року і, скасовує його державну реєстрацію в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 406.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 за життя отримала право на земельну частку (пай), обставин, які б вказували, що вона при житті набула, або володіла правом на земельну частку (пай) неправомірно, в суді не встановлено, позивач фактично прийняв спадщину, але не зміг оформити своїх спадкових прав, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, крім нього, немає, а отже, є підстави до визнання за ОСОБА_6 права на земельну частку (пай) згідно вищезазначеного сертифікату в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Керуючись ст. ст. 13, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації від 20.01.2003року №18 в частині передачі у приватну власність Бігун Февронії земельної ділянки, площею 2,8835 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тучапівської сільської ради.

Визнати недійснимДержавний акт ІІІ-ЛВ№085406року,який належавБігун Февронії, виданий 29.01.2003, на земельну ділянку, площею 2,8835 га призначений для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тучапівської сільської ради та скасувати його реєстрацію в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №406

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) площею 2,40ум.кад.гектари згідноСертифікату ЛВ№006285 від17.05.2000року,реєстраційний номер1060,в порядкуспадкування за законом після смерті матері Бігун Февронії , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддяПеретятько О.В.