УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 127/5038/24
провадження № 61-6086ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Вінницької міської ради на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комета» ЛТД, про зобов`язання привести об`єкт будівництва до вимог проєктної документації,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року Вінницька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд зобов'язати відповідача привести об'єкт будівництва на АДРЕСА_1 до вимог розробленої у 2008 році проєктної документації шляхом проведення перебудови об'єкта будівництва за власний рахунок.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2024року, відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
25 квітня 2024 року Вінницька міська рада через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20лютого 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2024року, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.
Вінницька міська рада, зокрема, вказує, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин правила предметної підсудності, оскільки в цій справі вимога про перебудову об'єкта будівництва відповідає статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та способам захисту порушеного цивільного права, що передбачені статтею 16 ЦК України, а тому повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства.
На думку заявника, суди не з'ясували природу правовідносин та помилково вважали, що Вінницька міська рада звернулась з цим позовом як контролюючий орган у межах реалізації наданих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 520/9253/17 та вказує, що з матеріалів справи не вбачається факту виконання Вінницькою міською радою делегованих управлінських функцій стосовно відповідача або прийняття рішень владно-управлінського характеру.
Крім того, заявник зазначає про порушення судами норм процесуального права, оскільки не було розглянуто подану ним заяву про забезпечення позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
За приписами статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (стаття 145 Конституції України).
Згідно з вимогами статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справиу публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом (пункт 5 частини першої статті19 КАС України).
Публічно-правовий спір - це заснований на публічному праві спір між двома чи більше учасниками правовідносин, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).
Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин.
У справі, що переглядається, Вінницька міська рада звернулась до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_1 привести об'єкт будівництва до вимог розробленої проєктної документації шляхом проведення перебудови об'єкта будівництва за власний рахунок, посилаючись на незаконне збільшення відповідачем запроєктованої поверховості та площі забудови, яке порушує визначений законодавством спеціальний режим забудови охоронної зони навколо пам`яток архітектури та суперечить суспільним інтересам.
Встановивши, що спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією Вінницькою міською радою делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності та з метою захисту суспільних інтересів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, та правильно відмовив у відкритті провадження у справі.
Посилання заявника на висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 520/9253/17, є безпідставними, оскільки обставини у вказаній справі не є подібними до обставин, встановлених судами у цій справі.
Інші доводикасаційної скарги не спростовуютьправильних висновківсудів попередніх інстанцій та на законність судових рішень не впливають.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької міської ради на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комета» ЛТД, про зобов'язання привести об'єкт будівництва до вимог проєктної документації відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118923326 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: спори про самочинне будівництво |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні