Рішення

від 01.05.2024 по справі 464/1316/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1316/24

пр.№ 2/464/777/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.05.2024 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Ліщук Ю.П.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра І К" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Іванов О.О., який в інтересах позивача на підставі ордеру ВС № 1181893, звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА І К», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди,заподіяної кримінальнимправопорушенняму розмірі 108 959,23 грн та понесених судових витрат.

Обґрунтовує позов тим, що, 29 грудня 2022 року водій ОСОБА_3 , керуючи автобусом марки БАЗ А079.04, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по пр. Червоної Калини, у м. Львові, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги Р.1 п.1.5, Р.2 п.2.3 б) та Р. 12 п.12.3 Правил дорожнього руху. Зокрема, водій ОСОБА_3 під час керування технічно-справним транспортним засобом був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, чим вчинив наїзд на позивачку, ОСОБА_2 . Внаслідок наїзду ОСОБА_2 отримала тілесні середнього ступеня тяжкості ушкодження за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року по справі № 464/17/23 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання 1 рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року по справі № 464/17/23 вирок змінено тільки в частині призначеного покарання. В решті вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року залишено без змін.

Позивачка стверджує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода її здоров`ю. Вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лонної та сідничної кісток тазу справа з задовільним стоянням, відкритої рани волосистої частини голови. З 29 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному лікуванні КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова». В подальшому знаходилась на амулаторному лікуванні. За час перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні понесла витрати, пов`язані з утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією на загальну суму 8 532,60 гривень, що підтверджується доданими до заяви квитанціями та товарними чеками.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки БАЗ А079.04 номерний знак НОМЕР_1 , була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP3645213 у ПрАТ "СК "Євроінс Україна". Враховуючи наведене, просила стягнути кошти у розмірі 8532,60 гривень з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Крім цього, стверджує, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивачці заподіяно моральну шкоду. Зазначає, що вона фізично страждала, аварія позбавила її спокійного сну, впевненості у завтрашньому дні, призвела до виникнення труднощів у пересуванні, вона підірвала здоров`я. На сьогоднішній день вона усвідомлює марність сподівань на те, що час загоїть її рани. Вказує, що жодного співчуття з боку винної особи не було, вона позбавлена можливості самостійно ходити. Після аварії у неї з`явилося відчуття несправедливого покарання, безпорадності, безнадії. Вона втратила стимули до життя та праці, їй важко щось святкувати, радіти життю. Вказує, що аварія позбавила її відчуття безпеки. У неї знизилася здатність до фізичної та розумової праці, погіршилася пам`ять, їй важко зосередитися. В свідомості домінує депресивний стан і ніщо не допомагає розвіяти цю депресію. Нервове напруження, викликане пережитим стресом, призвело до загострення наявних захворювань, порушення сну, погіршення самопочуття. Позивачка наголошує, що перенесла сильний душевний стрес пов`язаний з самим розслідуванням кримінальної справи. Вона провела безліч недоспаних ночей з думкою про те, що винна особа так і не буде притягнута до відповідальності. Визначаючи розмір моральної шкоди, ОСОБА_2 обґрунтовує його характером та обсягом страждань. З моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, перебуває в стані важкого психологічного, психічного та нервового стресу. Порушились спектри життєдіяльності, існує небажання комунікацій в родині та соціумі. Стресовий вплив здійснюється внаслідок її постійних переживань, що викликані травмуючим сприйняттям ситуації. Основними причинами подібних переживань стали постійні спогади про подію, душевні і фізичні страждання, які вона пережила, значно погіршився стан здоров`я, з`явились страшні сновидіння, неспроможність зосередження, відчуття нервовості, надмірної настороженості, тремтіння, лякливості та безсоння. Також, була змушена тратити своє здоров`я, час, зусилля, гроші, психічні і психофізіологічні ресурси для того, щоб встановити справедливість та покарати того, хто винен у вчиненні щодо неї кримінального правопорушення. Стверджує, що в неї існує страх довіритися людині, неспроможність знайти у собі сили спілкуватись з оточенням, відбулась дезадаптація в соціумі. Як наслідок їй заподіяно сильного неочікуваного стресу. Вона втратила віру про раціоналізований вихід з даної ситуації. Зупинилися всі раніше окреслені плани на майбутнє. Враховуючи наведені обставини, глибину та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистість позивачки у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, психологічний та фізичний дискомфорт при зіткненні із будь-якими натяками, що символізують чи нагадують про обставини травматичної події, а також погіршення психофізіологічних параметрів, негативні зміни в психоемоційному стані та порушення у соціально-побутовій сфері, вона оцінює заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 100 426,63 грн. Ця сума включає компенсацію за перенесені позивачкою моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію її психічного стану.

З урахуванням того, що шкода, яка заподіяна здоров`ю позивачки, внаслідок аварії становить 8532,60 грн, моральна шкода у розмірі 5 відсотків від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю становить 426,63 грн, тому вказані суми просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Крім цього, позивачка зазначає, що водій ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди працював водієм автотранспортних засобів в ТзОВ «Міра і К» згідно наказу № 129 від 18 квітня 2014 року. Дорожньо-транспортна пригода відбулась під час виконання ОСОБА_3 його трудових обов`язків. За таких умов, юридична особа має відшкодовувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків. Відтак, просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА І К» 100 000 грн моральної шкоди. Судові витрати просить покласти на відповідачів.

Ухвалою від 12.03.2024 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідачів) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача адвокат Іванов О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомили, відзивів на позовну заяву не подали. За згодою представника позивача відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема,відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено,щоОСОБА_3 , 29 грудня 2022 року, близько 17 год. 45 хв., керуючи автобусом марки «БАЗ А079.04», рухаючись ним по пр. Червоної Калини, у м. Львові, поблизу перехрестя з вул. Драгана, в напрямку до вул. Сихівська, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух» згідно якої учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги п.1 п.1.5, Р.2 п.2.3 б) та п.12 п.12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, які виразилися в тому, що водій під час керування технічно-справним транспортним засобом був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину дороги, зліва направо по ходу руху автобуса, на відстані 0.6 метра від дорожньої розмітки 1.14.1, що позначає нерегульований пішохідний перехід, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом лонної та сідничної кісток тазу справа з задовільним стоянням, відкрита рана волосистої частини голови, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року по справі № 464/17/23 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання 1 рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Встановлено, що Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року по справі № 464/17/23 змінено в частині призначеного покарання. Засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного року) виправних робіт з відрахуванням в дохід держави у розмірі 10%, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 1 (один) рік із покладенням обов`язків на підставі ст. 76 КК України. В решті вирок Сихівського районного суду м. Львова від 30 червня 2023 року залишено без змін.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що судове рішення в кримінальному провадженні, яке набрало законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої воно ухвалене, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт винного протиправного діяння ОСОБА_3 та спричинення такими діями негативних наслідків для ОСОБА_2 , тобто наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, встановлена вироком суду, який набрав законної сили, тому ці обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної цивільної справи.

З`ясовано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом лонної та сідничної кісток тазу справа з задовільним стоянням, відкрита рана волосистої частини голови, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Згідно з консультаційним висновком терапевта клініко-діагностичного амбулаторного відділення КНП ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» від 10 квітня 2023 року, ОСОБА_2 з 29.12 по 31.12.2022 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова». З 01.01.2023 року перебувала на амбулаторному лікуванні в лікаря-травматолога і виконувала рекомендації: ліжковий режим, тазотримач, періодично рентген-контроль (31.01.2023, 20.02.2023). З 27.02.2023 ЛФК, аквааеробіка.

Висновком лікаря КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» від 10 березня 2024 року у ОСОБА_2 підтверджено основний діагноз: множинні переломи кісток тазу. Встановлено: порушену функцію, рухи обмежені. Рекомендовано ЛФК, заняття реабілітологом.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста (ортопеда-травматолога) КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» від 20 квітня 2023 року у ОСОБА_2 встановлено основний діагноз: закритий перелом лонної та сідничної кісток тазу, а також ускладнення у вигляді після травматичної контрактури обох стегон. На момент огляду скарги на періодичні болі тазу, порушення ходи. Болі в тазу при рухах, пальпації, яка посилюється після навантаження. Хода порушена. Рухи в обох кульшових суглобах дещо обмежені, болючі. Рекомендовано: ЛФК, фізіопроцедури, заняття з реабілітологом.

Встановлено, що станом на 29.12.2022 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки БАЗ А079.04 номерний знак НОМЕР_1 , була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AP3645213 у ПрАТ "СК "Євроінс Україна".

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

Згідно п. 24.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

За час перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні позивачка понесла витрати, пов`язані з утриманням, діагностикою, придбанням ліків, реабілітацією, на загальну суму 8 532,60 гривень, що підтверджується доданими до заяви квитанціями, товарними чеками, актами про надані медичні послуги. Зважаючи на неведене, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» слід стягнути на користь позивача - 8 532,60 гривень.

З приводу стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 1167 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відтак в силу дії п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України обов`язок відповідача (як володільця транспортного засобу) щодо відшкодування моральної шкоди має місце незалежно від наявності його вини у вчиненні ДТП.

Отже, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Приймаючи рішення про стягнення моральної шкоди суд враховує стрес позивача в момент аварії, фізичний біль і страждання в період стаціонарного лікування, зміну сталого способу життя, незручності, а також байдужість водія і його поведінку, тяжкість та глибину її душевних страждань, які носять триваючий характер, невідворотність наслідків, що наступили, істотність негативних змін в особистому житті, труднощі у пересуванні, загострення наявних захворювань, порушення сну, погіршення самопочуття, те, що життя та здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю. Тому суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Згідно виробничої характеристики, виданої директором ТзОВ «Міра і К», водій ОСОБА_3 , 1962 року народження, працює водієм автотранспортних засобів в ТзОВ «Міра і К» з 18.04.2014 року (наказ № 129 від 18.04.2014 року) по даний час.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. За таких умов, юридична особа має відшкодовувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Судом встановлено,що шкодазаподіяна позивачцівнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди відбуласьпід часвиконання ОСОБА_3 його трудовихобов`язків уТзОВ «Міраі К».Отже,суд прийшовдо переконання,що звідповідача ТОВ«МІРА ІК» підлягаєстягненню моральнашкода врозмірі 100000гривень, виходячи з міркувань розумності, співрозмірностіта справедливості, а також того, що моральна шкода відшкодовується не з метою збагачення, а носить лише оціночний компенсаційний характер завданим фізичним стражданням.

Крім того, відповідно до ст. 26-1 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Шкода, яка заподіяна здоров`ю, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 8 532,60 гривень. У зв`язку з чим, моральна шкода у розмірі 426,63 гривень (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю) підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1.1.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

На підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.

Загальна ціна позову становить 108 959, 23 гривень. З них, 100000,00 гривень (91 % від ціни позову) вимоги про стягнення коштів з ТОВ «МІРА І К»; 8 959, 23 гривень (9 % від ціни позову) з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Відтак, з відповідача ТОВ «МІРА І К» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 гривень, а з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 1211,20 гривень.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 23 січня 2023 року між адвокатом Івановим Олегом Олександровичем та ОСОБА_2 укладений договір про надання професійної правничої допомоги 7/0123.

Згідно п. 3.1 договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар за ведення справи. Гонорар сплачується за надання правової допомоги, незалежно від настання якогось конкретного результату розгляду справи. Пунктом 3.2 договору встановлено, що розмір гонорару за ведення справи визначається сторонами у додатку до договору.

Згідно додатку № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 7/0123 від 23 січня 2023 року гонорар за надання правової допомоги у суді першої інстанції у справі про стягнення шкоди, заподіяної ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12022141410001032 від 30.12.2022 за ч.1 ст. 286 КК України, де клієнт є потерпілим, становить 20000 гривень.

На виконання умов договору, позивачка понесла витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20000 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.2970754766.1 та квитанцією № 649A-P6H8-B4P6-H54E, які долучені до матеріалів справи. Отже, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

З врахуванням наведеного, оцінюючи співмірність суми витрат зі складністю справи, ціну позову, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд приходить до переконання, що витрати у заявленому розмірі 20000 гривень є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до вимог ст. 141,142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги повністю, з ТОВ «МІРА І К» слід стягнути (91 %) - 18200 гривень; з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (9 %) - 1800 гривень.

На підставістатей 23,1172 ЦК України, керуючись статтями12,81,89,141,247,263-265,280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра І К» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 8532,60 грн (вісім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні шістдесят копійок) страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров`ю, 426,63 грн (чотириста двадцять шість гривень шістдесят три копійки) страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра І К» на користь держави судовий збір в розмірі 3028 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра І К» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 18200 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1800 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міра І К», місцезнаходження: м.Львів, вул.Лесі Українки, 7, ЄДРПОУ 31896923.

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місцезнаходження: м.Київ, вул.Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348.

Повний текст рішення складено 08.05.2024.

Суддя О.Ю.Горбань