Рішення

від 04.12.2007 по справі 2/2448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/2448

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" грудня 2007 р.                                                     Справа № 2/2448

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Кравчук О.Є. дов.№299 від 19.06.07

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (м.Житомир)  

до Приватного підприємства "Житомир-Бетон" (м. Житомир)

про стягнення 129 369, 85 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 129369,85грн., з яких: 91994,62грн. боргу за поставлену продукцію, 458,98грн. 3% річних, 551,97грн. інфляційних, 24604,00грн. упущеної вигоди, 11760,10грн. витрат на адвокатські послуги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав, про день розгляду справи був належним чином повідомлений.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (постачальник) та Приватним підприємством "Житомир-Бетон" (покупець) був укладений договір поставки №30/03/07, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач) товар, а той в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити його.

Умовами договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом 100% попередньої оплати (п.3.2 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу бетон на загальну суму 305583,89грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-008024 від 28.08.2007р. на суму 246585,00грн., №РН-006785 від 13.06.2007р. та довіреностями на отримання товару №257987 від 28.08.2007р., №257966 від 01.06.2007р. (а.с.34-37).

Всупереч умовам договору,за поставлену продукцію відповідач розрахувався частково , у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем, на день подачі позову до суду, утворилась заборгованість в сумі 91994,62грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 91994,62грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку  позивача становить: 551,97 грн. інфляційних та 458,98 грн. 3% річних (а.с.4) . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

Крім того, позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача 24604,00грн. збитків (не одержаних доходів) понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем умов договору, посилаючись на те, що непогашена відповідачем заборгованість вплинула на фінансовий стан підприємства, оскільки позивачем планувалося розширення виробництва та закупівля необхідного обладнання та матеріалів, у зв'язку з цим, підприємство втратило багато потенційних покупців.

Відповідно до ч.1 ст.220, ч.2 ст. 224 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про понесені збитки позивачем внаслідок невиконання відповідачем умов договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 24604,00 грн. збитків є недоведеними, тому задоволенню непідлягають.

Позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача 11760,10грн. оплати наданих послуг фахівцем в галузі права, відповідно до укладеного 01.10.07р. договору між позивачем та Кравчуком О.Є. на надання інформаційних (консультаційних) послуг, згідно якого Кравчук О.Є. представляє інтереси позивача по даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В зв'язку з тим, що позивачем не подано доказів того, що договір було укладено з адвокатом, а відповідно до ст.44 ГПК України до судових витрат відносяться лише оплата послуг адвоката, то в стягненні 11760,10грн. за надання правової допомоги по договору від 01.10.2007р. суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чинм відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню частково в сумі 93005,57грн., з яких: 91994,62грн. основного боргу, 458,98грн. 3% річних, 551,97грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Житомир-Бетон" (Житомирський район, с.Оліївка, 138 км. об №2; код ЄДРПОУ 34277965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, м.Житомир, вул.Промислова,10; код ЄДРПОУ 03379632) - 91994,62грн. основного боргу, 458,98грн. 3% річних, 551,97грн. інфляційних; 930,06грн. державного мита, 84,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати: 3 прим.