Ухвала

від 30.04.2024 по справі 562/1377/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1377/24

У Х В А Л А

30.04.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді Шуляка А.С., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за заповітом, в с т а н о в и в:

До Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшла вищевказана позовна заява. Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наступних підстав. У позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначено ціну позову в розмірі 120000 грн. Згідно з ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається. Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року N 358. Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються докумети, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України). Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір». Частиною 1 ст.3 та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи вищевикладене, подана позовна заява не відповідає зазначеним вимогам чинного законодавства та потребує уточнення, оскільки до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження вартості майна за яким він просить визнати право власності. Ціна позову у сумі 120000 грн. визначена позивачем на власний розсуд оскільки не підтвердженна належними доказами. Позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання, у якому останній просить відстрочити йому сплату судового збору терміном на шість місяців. Дослідивши обґрунтованість заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав. Згідно з ч. 2 ст.133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ст.8Закону України«Про судовийзбір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Як роз`яснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно достатті 8Закону України«Про судовийзбір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Жодних доказів (наприклад, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження важкого майнового становища ОСОБА_1 не надано. З огляду на вищевикладене, клопотання позивача підлягає відхиленню, а судовий збірсплаті на загальних підставах. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. У зв`язку з наведеним, відмова позивачу у задоволенні необґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору, як це передбачено законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. Відповідно до вимог ч. 2ст. 176 ЦПК Україниякщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Враховуючи, що позивач не звертався до приватних підприємств, які мають ліцензію, з метою здійснення оцінки спірного майна, суд вважає за необхідне попередньо встановити розмір судового збору за подання позову майнового характеру в сумі 15140 грн, який слід оплатити. У разі надання позивачем звіту щодо вартості спірного майна, позивач має право оплатити судовий збір, виходячи з розміру нерухомого майна згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції. При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівненській області/Здолбунівська міська територіальна громада/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; кодкласифікації доходів бюджету22030101. Крім того, відповідно до абз.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають Однак, позивач вказаних вимог при подачі позову не врахував і не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Постанов нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо спадкового майна позивачем не зазначено та до позовної заяви не додано. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Згідност. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимогЦивільного процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за заповітом - залишити без руху. Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя