Постанова

від 09.05.2024 по справі 169/57/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 169/57/24 Головуючий у 1 інстанції: Хвіц Г. Й. Провадження № 22-ц/802/491/24 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Матрац маркет» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_2 на заочне рішення Турійського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що у жовтні 2023 року він по телебаченню побачив рекламу матраца, який придбав у ТОВ «Матрац Маркет».

14 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку він отримав товар від відповідача, сплативши за доставку 68 грн та 1 299 грн за сам товар.

Під час огляду товару вдома, ним було виявлено, що матрац не відповідає заявленим у рекламі характеристикам був тонкий, а не товстий, як він замовляв, у зв`язку із чим він звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплачених коштів.

16 жовтня 2023 року він засобами поштового зв`язку повернув цей матрац на адресу відповідача у м. Дніпро, оплативши 68 грн за його доставку, але відповідач його одразу не забирав, товар повертався знову до нього, після чого він знову відправляв його на адресу відповідача.

За захистом своїх прав, як споживача, він змушений був звертатися до Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

11 листопада 2023 року відповідач отримав надісланий ним матрац, а 16 листопада 2023 року повернув йому сплачені за товар кошти у сумі 1 299 грн.

Не відшкодованими залишилися лише його витрати за пересилку матраца на загальну суму 136 грн.

Відповідач порушив його права споживача, оскільки надіслав товар, що не відповідав заявленим у рекламі характеристикам та несвоєчасно відреагував на його вимогу про повернення коштів, чим завдав йому і моральної шкоди, яка виразилася у душевних та психологічних стражданнях, зміні звичного способу життя, втраті сну, постійній тривожності.

Ураховуючи наведене, просив стягнути з відповідача на його користь 136 грн майнової шкоди та 10 000 грн моральної шкоди.

Заочним рішенням Турійського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Матрац маркет» на користь ОСОБА_1 136 грн майнової шкоди.

У решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення в частині відмови у позові про відшкодування моральної шкоди та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу на відстані за допомогою засобів дистанційного зв`язку, а саме поштового зв`язку, згідно з яким 14 жовтня 2023 року позивачу засобами поштового зв`язку доставлено від ТОВ «Матрац маркет» придбаний товар: матрац «Топпер скручений Каспер Оптима 800х1900» за ціною 1 299 грн, що підтверджується видатковою накладною від 11.10.2023 № РН-0002103 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 14.10.2023, за доставку якого позивач сплатив 68 грн (а.с.4, 4-зворот).

16 жовтня 2023 року позивач повернув придбаний товар на адресу відповідача, сплативши при цьому 68 грн за його доставку, який відповідач отримав 10.11.2023, а 16.11.2023 повернув позивачу сплачені за товар кошти в розмірі 1 299 грн (а.с.8, 18, 22).

Рішення суду в частині задоволення позову не оскаржується, а тому апеляційним судом і не переглядається.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, позивач не навів жодного обґрунтування неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а лише фактично переписав зміст позовної заяви.

Разом із тим, судом першої інстанції дано повне та об`єктивне обґрунтування відмови у позові у цій частині.

Крім того, позивач зазначає, що потребує захисту своїх прав саме як споживача.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Позивач розірвав укладений на відстані договір не у зв`язку із недоліком продукції (дефектом в продукції), а тому, що йому надіслали тонкий, а не товстий матрац, який він замовляв.

Таким чином, позивачем придбано товар належної якості, але який не задовольнив його за формою чи габаритами.

Статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено права споживача при придбанні товару належної якості, серед яких відсутнє право на відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а заочне рішення Турійського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя

Судді