РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
09 травня 2024 р. Справа № 120/1074/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Домовик і К" про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Домовик і К" про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері реклами.
Ухвалою суду від 01.02.2024 року було відкрито провадження у цій справі та строк на подання документів по суті справи.
Вказану ухвалу було надіслано рекомендованим листом з повідомлення на зареєстровану в установленому законодавством порядку адресу товариства, однак такий лист повернувся до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України "Про доступ до судових рішень", ухвалу суду було оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступні обставини справи.
Посадовими особами головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 31.05.2023 року у якому встановлено порушення вимог ч. 2 ст. 22 та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу" та ч. 2 "Порядку накладення штрафів з порушення законодавства про рекламу", а саме розміщення реклами алкогольного напою, розміщення інформації відповідно до понять, біля входу до закладу пивна ресторація "Pinta" рекламу про знижку цін на продукцію, в якій відсутні відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Надалі, до відповідача на адресу реєстрації (вул. Р. Скалецького, 34-А, офіс 29, м. Вінниця) та на адресу провадження діяльності (вул. Грушевського, 70, м. Вінниця) направлено вимогу про зобов`язання в термін до 13.06.2023 року надати до головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області поштою або на електронну адресу наступні документи: витяг з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, на підставі якого здійснюється господарська діяльність; копію договору (дозволу на/про розміщення об`єкту зовнішньої (внутрішньої) реклами; копію ліцензії, яка засвідчує право на провадження виду діяльності (у випадку, якщо вид діяльності підлягає ліцензуванню); копії сертифікатів відповідності на продукцію, яка реалізується та/або рекламується (у випадку, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації в Україні); інформацію про замовника реклами про загальну вартість розповсюдженої реклами (накладні, рахунки, акти виконаних робіт та інше) без урахування сум внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Зазначену вимогу Відповідачем отримано 05.06.2023 року.
Відповідачем не були надані документи, зазначені у вимозі.
У зв`язку цим, 05.07.2023 року уповноваженою особою контролюючого органу складено ще один протокол щодо ТОВ "Домовик і К" - за невиконання вимог частини 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу".
14.06.2023 року прийнято рішення № 24 про початок розгляду справи щодо відповідача за фактом порушення ним ч. 2 ст. 22 Закону України "Про рекламу" та ч. 5 ст. 8 цього Закону, а 05.07.2023 року прийнято рішення № 28 про початок розгляду справи щодо відповідача за фактом порушення ним частини 2 ст. 26 цього Закону.
Повідомлення про розгляд справи були надіслані позивачеві та отримані ним під підпис.
05.07.2023 року винесено рішення № 22 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу, а саме за недотримання вимог частини 2 ст. 22 та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР в розмірі 5083 грн та 07.07.2023 року винесено рішення № 26 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу, а саме за недотримання вимог ч. 2 ст. 26 цього Закону в розмірі 1700 грн
Вказані рішення були направлені на адресу місця реєстрація та місця здійсненні діяльності позивача.
У зв`язку з самостійною несплатою вказаних штрафів, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України від 03.07.1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону № 270/96-ВР реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.
Частиною 5 статті 8 Закону № 270/96-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 270/96-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження з 6 години до 23 години; на перших і останніх сторінках друкованих медіа, у всіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа; у всіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.
Частиною першою статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (ч. 2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Пунктом 2 Порядку № 693 передбачено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у таких розмірах, зокрема: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач не виконав вимог позивача.
З наведених фактичних обставин та досліджених фото рекламних сюжетів, установлено, що відповідач розмістив на огорожі літньої тераси закладу пивна ресторація "Pinta" по вулиці Грушевського, 70, у місті Вінниці рекламу алкогольного напою, що є порушенням частини 2 ст. 22 Закону № 270/96-ВР (у редакції чинній на час вчинення порушення) та розмістив біля входу до закладу пивна ресторація "Pinta" рекламу про знижку цін на продукцію, в якій відсутні відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, чим порушено вимоги частини 5 ст. 8 Закону № 270/96-ВР.
За недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, а також за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, позивачем винесені рішення про накладення штрафу за порушення законодавства у сфері реклами № 22 від 05.07.2023 року у сумі 5083 грн та № 26 від 07.07.2023 року у сумі 1700 грн.
З наявних матеріалів справи судом не установлено факту оскарження рішень головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Частиною 11 сттатті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п. 20 Порядку № 693, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення штрафу в судовому порядку; встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення штрафу на підставі та в порядку визначеному чинним законодавством.
При цьому питання правомірності нарахованих штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення позивача не є предметом позову у справі.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів дотримання вимог Закону України "Про рекламу", вимог позивача що надання інформації, і сплати до державного бюджету штрафів на загальну суму 6783 грн, які були визначені суб`єктом владних повноважень вищезазначеними рішеннями, тому з урахуванням установлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов головного управління Держпроспоживслужби у Вінницькій області (вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40310643) до товариства з обмеженою відповідальністю "Домовик і К" (вул. Скалецького, 34-А, оф. 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42803087) про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домовик і К" на користь держави штрафи у загальній сумі 6783 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяАльчук Максим Петрович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118928659 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Альчук Максим Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні