Рішення

від 07.05.2024 по справі 140/33123/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33123/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ПАНАСТРАНС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ПАНАСТРАНС» (далі ПП «ПАНАСТРАНС», позивач) до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 №UA205140/2023/000605/2 та №UA205140/2023/000606/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.09.2023 Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000605/2 та №UA205140/2023/000606/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видані картки відмови №UA205140/2023/006632 та №UA205140/2023/006630 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ПАНАСТРАНС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 10/08/2023 між ПП «ПАНАСТРАНС» (покупець) та «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie (продавець) укладено контракт №01/10-08, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує напівпричіпи Schmitz, далі іменований як «Транспортні засоби» згідно Додатків, що є невід`ємною частиною даного Контракту. Постачання транспортних засобів здійснюється на умовах DAP Ягодин згідно INCOTERMS 2010.

На виконання умов контракту №01/10-08 від 10.08.2023 продавець «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie надав покупцю рахунки-фактури (інвойси) №53/2023 та №54/2023 від 10.08.2023 на оплату товару напівпричіп марки Schmits Cargobull SCB*S3T 2017 року випуску на суму 8000 євро та напівпричіп марки Schmits Cargobull SCB*S3T 2017 року випуску на суму 10000 євро.

Оплата за товар відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) рахунки-фактури (інвойси) №53/2023 та №54/2023 від 10.08.2023 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №5 від 23.08.2023 на загальну суму 18000,00 євро.

21.09.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140077011U8 з описом товару «напівпричіп тентований, 3-х осний, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, б/в 1 шт: марка Schmits Cargobull модель - SCB*S3T номер шасі НОМЕР_1 , кількість коліс 6, календарний рік виготовлення 2018, модельний рік виготовлення 2018, повна маса 39000 кг, власна маса 7008 кг, де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 8000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 313115,20 грн (еквівалентно 8000,00 євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №53/2023 від 10.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу EZ550895 від 03.05.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №5 від 23.08.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9012/23 від 19.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/10-08 від 10.08.2023;доповнення до зовнішньоекономічного договору дод. 1 від 10.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №19/09 від 19.09.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №9012/23 від 19.09.2023; фото; копія митної декларації країни відправлення MRN23DE485115323004E2.

Також, 21.09.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140076958U1 з описом товару «напівпричіп тентований, 3-х осний, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування, б/в 1 шт: марка Schmits Cargobull модель - SCB*S3T номер шасі НОМЕР_2 , кількість коліс 6, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, повна маса 39000 кг, власна маса 6943 кг, де в графі 42 МД вказано ціну транспортного засобу у розмірі 10000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 391394,00 грн (еквівалентно 10000,00 євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №54/2023 від 10.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ХА021803 від 06.07.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №5 від 23.08.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9011/23 від 19.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/10-08 від 10.08.2023;доповнення до зовнішньоекономічного договору дод. 1 від 10.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №19/09 від 19.09.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №9011/23 від 19.09.2023; фото; копія митної декларації країни відправлення MRN23DE485115326199E7.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронних повідомленнях 21.09.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивачем було повідомлено митний орган, про відсутність додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 №UA205140/2023/000605/2 та №UA205140/2023/000606/2 у прийнятті митної декларації.

У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205140/2023/000606/2 від 22.09.2023 зазначено: «- згідно специфікації №1 від 10.08.2023 вартість товару 2017 р.в. (VIN: НОМЕР_2 ) становить 8000 Євро на товар 2018 р.в (WSM00000003293117) - 10000 Євро. Однак, згідно інвойсу поданого до митного оформлення №53/2023 від 10.08.2023 вартість на товар 2018 р. в становить 8000 Євро, та згідно інвойсу №54/2023 від 10.08.2023, поданого того ж дня, по МД UA205140/2023/076958 від 21.09.2023 вартість товару 2017 р.в. становить - 10000 Євро. Тобто, згідно інвойсів, ціна на товар 2017 р.в вища, ніж на товар 2018 р.в, інвойси суперечать специфікації, крім того ці ціни не відповідають ціновій інформації на Європейському ринку; - відповідно до поданого інвойсу №53/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 03.05.2018 в графі С.1.1 зазначений інший власник TKL Gmbh. Документів про перехід права власності від власника TKL Gmbh до «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу, та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості».

У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205140/2023/000605/2 від 22.09.2023 зазначено: «- згідно специфікації №1 від 10.08.2023 вартість товару 2017 р.в. (VIN: НОМЕР_2 ) становить 8000 Євро TA на товар 2018 (WSM00000003293117) - 10000 Євро. Однак, згідно інвойсу поданого до митного оформлення №54/2023 від 10.08.2023 вартість на товар 2017 р.в становить 10000 євро, та згідно інвойсу №53/2023 від 10.08.2023, поданого того ж дня, по МД UA205140/2023/077011 від 21.09.2023 вартість товару 2018 р.в. становить - 8000 Євро. Тобто, згідно інвойсів, ціна на товар 2017 р.в вища, ніж на товар 2018 р.в, крім того ці ціни не відповідають ціновій інформації на Європейському ринку; - відповідно до поданого інвойсу №54/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 06.07.2017 в графі С.1.1 зазначений інший власних TKL Ges.fur Transport komb.Verk. Logistik. Документів про перехід права власності від власника TKL Ges.fur Transport, komb. Verk. Logistik. до «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано».

Декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати документи, які зазначені у повідомленні митного органу.

У зв`язку з тим, що декларант додатково надав документи, які зазначені вище, що не усували розбіжностей, та відмовився надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості, та у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

- по МД №23UA205140077011U8 від 21.09.2023 - митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 18200 євро по МД №UA305160/2023/21490 від 29.06.2023;

- по МД №23UA205140076958U1 від 21.09.2023 - митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 12500 євро по МД №UA209230/2023/94164 від 05.09.2023.

Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140078440U5 від 26.09.2023 та №23UA205140078944U8 від 27.09.2023 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методомза ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме:

- на підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №53/2023 від 10.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу EZ550895 від 03.05.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №5 від 23.08.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9012/23 від 19.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/10-08 від 10.08.2023;доповнення до зовнішньоекономічного договору дод. 1 від 10.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №19/09 від 19.09.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №9012/23 від 19.09.2023; фото; копія митної декларації країни відправлення MRN23DE485115323004E2;

- на підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №54/2023 від 10.08.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ХА021803 від 06.07.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжну інструкцію №5 від 23.08.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9011/23 від 19.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/10-08 від 10.08.2023;доповнення до зовнішньоекономічного договору дод. 1 від 10.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №19/09 від 19.09.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №9011/23 від 19.09.2023; фото; копія митної декларації країни відправлення MRN23DE485115326199E7.

Розбіжності, на думку митного органу, щодо поданих документів виникли внаслідок того, що згідно специфікації №1 від 10.08.2023 вартість товару 2017 р.в. (VIN: WSM00000003275616) становить 8000 Євро на товар 2018 р.в (WSM00000003293117) - 10000 Євро. Однак, згідно інвойсу поданого до митного оформлення №53/2023 від 10.08.2023 вартість на товар 2018 р. в становить 8000 Євро, та згідно інвойсу №54/2023 від 10.08.2023, поданого того ж дня, по МД UA205140/2023/076958 від 21.09.2023 вартість товару 2017 р.в. становить - 10000 Євро. Тобто, згідно інвойсів, ціна на товар 2017 р.в вища, ніж на товар 2018 р.в, інвойси суперечать специфікації, крім того ці ціни не відповідають ціновій інформації на Європейському ринку; - відповідно до поданого інвойсу №53/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 03.05.2018 в графі С.1.1 зазначений інший власник TKL Gmbh. Документів про перехід права власності від власника TKL Gmbh до «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу, та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості», а також згідно специфікації №1 від 10.08.2023 вартість товару 2017 р.в. (VIN: НОМЕР_2 ) становить 8000 Євро TA на товар 2018 (WSM00000003293117) - 10000 Євро. Однак, згідно інвойсу поданого до митного оформлення №54/2023 від 10.08.2023 вартість на товар 2017 р.в становить 10000 євро, та згідно інвойсу №53/2023 від 10.08.2023, поданого того ж дня, по МД UA205140/2023/077011 від 21.09.2023 вартість товару 2018 р.в. становить - 8000 Євро. Тобто, згідно інвойсів, ціна на товар 2017 р.в вища, ніж на товар 2018 р.в, крім того ці ціни не відповідають ціновій інформації на Європейському ринку; - відповідно до поданого інвойсу №54/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 06.07.2017 в графі С.1.1 зазначений інший власних TKL Ges.fur Transport komb.Verk. Logistik. Документів про перехід права власності від власника TKL Ges.fur Transport, komb. Verk. Logistik. до «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано».

З цього приводу позивач вказує на те, що ціна товару безпосередньо визначена в інвойсах від 10.08.2023 №53/2023 та №54/2023 та становить 8000,00 євро та 12000,00 євро відповідно, суперечностей щодо якої відповідач у поданих документах не встановив.

На думку суду, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що відповідно до поданого інвойсу №53/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 03.05.2018 в графі С.1.1 зазначений інший власник TKL Gmbh, а у інвойсі №54/2023 від 10.08.2023 продавцем товару (власником) є «Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 06.07.2017 в графі С.1.1 зазначений інший власних TKL Ges.fur Transport komb.Verk, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

Необхідно зазначити, що за усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Суд також зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

З поданих декларантом документів (контракту №01/10-08 від 10.08.2023, рахунків-фактур (інвойсів) №53/2023 та №54/2023 від 10.08.2023 та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є компанія«Euro Trucks Haiderie» Waiss Haiderie. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Тому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Витребовуючи виписку з бухгалтерської документації та деклараціє країни відправлення, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій (МД №UA305160/2023/21490 від 29.06.2023 та МД №UA209230/2023/94164 від 05.09.2023), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 22.09.2023 №UA205140/2023/000605/2 та №UA205140/2023/000606/2 належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 5368,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 26.10.2023 №933.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2023 року №UA205140/2023/000605/2 та №UA205140/2023/000606/2.

Стягнути на користь приватного підприємства «ПАНАСТРАНС» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ПАНАСТРАНС» (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Володимира Великого, 56, ідентифікаційний код юридичної особи 40882633).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Суддя Ф.А. Волдінер