Рішення

від 07.05.2024 по справі 160/32436/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 рокуСправа №160/32436/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600024/1 від 14.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до митного контролю та оформлення подано митну декларацію № 23UA110020002429U5 від 14.06.2023 з метою розмитнення партії товару, імпортованого за контрактом № SCF2023-02-22 від 22.02.2023 з фірмою SHOUGUARD FADA CLOTH CO., LTD (Китай). Митна вартість визначена за ціною контракту. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товарів за ціною договору. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів№UA110020/2023/600024/1 від 14.06.2023 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2023/000112. Позивач не погоджується із винесеним рішеннями та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Завод «Світондейл», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/32436/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

04.01.2024 від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач 14.06.2023 звернувся до Дніпровської митниці з метою митного оформлення товару: «Матеріал нетканий Organic Compound Cr.Woven 7x7 -143750 м2 завтовшки 0,6 мм, завширшки 1000 мм, довжина рулона 1250 м (Китай)». Зазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.02.2023 № SFC 2023-02-22, укладеного із компанією SHOUGUARD FADA CLOTH CO LTD»,(Китай), заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за МД від 14.06.2023 №UA110020/2023/002429. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору. Умовами поставки сторони визначили CIF Gdansk. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлені наступні розбіжності. Так, відповідно до п. 3 Договору на транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 клієнт надає експедитору заявку на перевезення вантажу, якою згідно п. 6 визначається загальна сума вартість фрахта та транспортно-експедиційних послуг, яка до митного оформлення не надавалась. Згідно п.п. 6.4 п. 6 Договору на транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 розмір плати за перевезення вантажу визначається за погодженням сторін при узгоджені заявки... яка є невід`ємною частиною договору, заявку на оплату до митного оформлення не надано, рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 не містить відомостей про номер заявки. Наданий до митного оформлення рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 містить оплату за транспортні послуги по маршруту Гдиня - Ягодин - Кам`янське, тоді як експедиторові суми на оплату згідно п.п. 6.3 Договору транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 відсутні. Таким чином існують підстави вважати, що транспортно-експедиційні витрати не в повною мірою обраховані. Рахунок на оплату від 30.05.2023 №59 надано ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз», а безпосереднім перевізником згідно з наданим CMR від 30.05.2023 та 31.05.2023№б/н виступає компанія LLC Prima - AVTO. Відомості щодо договірних відносин ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» з LLC Prima - AVTO та/або ТОВ «Завод Світондейл» не встановлені. З огляду на зазначене, надані декларантом документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару складових, які б враховували усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, складські витрати, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу, вартість страхування). У відповідь на повідомлення митниці 14.06.2023 отримано лист від ТОВ «Завод Світондейл» від 14.06.2023 № 1406/1 про неможливість надати додаткові документи. З урахуванням відмови від надання документів та відсутність у наданих декларантом документах в повному обсязі відомостей щодо складових митної вартості товарів, які б враховували усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, складські витрати, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу) унеможливили здійснення митного оформлення товару з митною вартістю, заявленою декларантом. Проведено консультації з декларантом та прийнято рішення про коригування митної вартості. До товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товар. Так, за результатом контролю співставлення встановлено наявність інформації про митне оформлення товару: « 1.Матеріали неткані з поверхньовою щільностю понад 70г/м2, але не більш як 150г/м2.... Країна виробництва - Китай, співставного з оцінюваним товаром №1 з урахуванням опису товару, якісних характеристик, функціонального призначення, країни виробництва та відправлення, імпортованого за ціною угоди у найближчий до митного оформлення час та випущеного у вільний обіг, за ЕМД від 24.06.2023 № UA100060/2023/412240 на рівні митної вартості 4,9711 дол.США/кг. За таких обставин, оспорюване рішення є правомірним, посадові особи митниці при його прийнятті діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» зареєстроване 06.08.2004, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 32944149; адреса місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Торговельна, будинок 2.

Основним видом економічної діяльності за кодом КВЕД є: 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і.у.;серед інших видів діяльності: 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у., 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 66.12 посередництво за договорами по цінних паперах або товарах, 71.20 технічні випробування та дослідження, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

22.02.2023 між компанією SHOUGUARD FADA CLOTH CO., LTD (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Світонлейд» (покупець) укладено договір № SCF2023-02-22, предметом якого покупець погоджується купити, а продавець погоджується продати за такою ціною та за мовами доставки: CIF Гланськ (Польща) продукт: «Органічне поєднання Сг. Ткане 7-7 (Рулони 1м шириною 1250 м довжиною)» «Органічне поєднання СгWoven 7-7» за ціною 0,198 дол.США/м2.

Відповідно до пункту 2 Договору кількість продукту узгоджується сторонами по кожній партії окремо та визначається у супровідних документах при відправці продукту (інвойс, пакувальний лист, коносамент та ін.).

Умови оплати: 100% оплата за рахунком фактурою, наданим продавцем заздалегідь. Оплата інвойсу є підтвердженням умов поставки з боку покупця (пункт 4 Договору).

Відповідно до пункту 5 Договору час доставки: після отримання платежу протягом 30 днів продавець повинен відправити товар морем.

23.02.2023 виставлено invoice FD 23022301 від 23.02.2023, в якому визначено поставку на загальну суму 56925,00дол.США наступного товару: продукт - органічне сполучення Сr. Woven 7*7; кількість 287500м2, одиниця м2; ціна 0,198; вартість 56925,00 USD; на умовах доставка - GIF (вартість страхування, фрахт) Гданськ (Польща); умови оплати - 100% передплата; відправлено з Ціндао, Китай; кількість контейнерів - 2x40 контейнерів; кількість виробів 230 рулонів; вага брутто 34050; вага нетто 33820; код замовника 5603939000; вироблено в Китаї.

27.03.2023 згідно із платіжним документом SWIFT позивачем здійснено грошовий переказ компанії SHOUGUARD FADA CLOTH CO., LTD (Китай) в сумі 56925,00дол.США за договором № SCF2023-02-22 та інвойс FD23022301 від 23.02.2023.

14.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Світонлейд» до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ№ 23UA110020002429U5.

Так, згідно з МД № 23UA110020002429U5 від 14.06.2023 її подано для здійснення митного оформлення товару:

- матеріал нетканий Organic Compound Cr.Woven 7x7 -287500 м2 завтовшки 0,6 мм, завширшки 1000мм, довжина рулона 1250 м, являє собою двошаровий текстильний матеріал, в якому один шар - вибілена тканина перевивального переплетення, повністю виготовлена з комплексних скляних монониток, другий шар - нетканий матеріал, без слідів голкопробивання та прошивання, виготовлений із суміші бавовняних та синтетичних (поліефірних) волокон. Поверхня щільність 122 г/м2. Масова частка шару тканини в пробі становить 4б+/-1% від загальної маси, шару нетканого полотна - 54+/-1%. Масова частка бавовняних волокон в шарі нетканого полотна становить 85%, поліефірних волокон 15%., Призначений для виробництва гідроізоляційної та покрівельної бітумноізоляційної мембрани. Виробник: SHOUGUANG FADA CLOTH CO., LTD.

У графі 22 МД 23UA110020002429U5 заявлена митна вартість товару визначена за ціною контракту в сумі 56925,00 дол.США (гр.22); умови поставки CIF Гланськ (Польща) (гр.20).

Для підтвердження заявленої митної вартості позивач подав разом з декларацією№23UA110020002429U5наступні документи:

-експортна митна декларація країни відправлення товару від 04.04.2023 № 425820230000305923;

-коносамент №140300582958 від 07.04.2023;

-договір (контракт) № SCF2023-02-22 від 22 лютого 2023 року;

-інвойс (рахунок фактура) № FD23022301 від 23.02.2023;

-пакувальний лист № FD23022301 від 23.02.2023;

-сертифікат походження товару № 23С3707А2127/00030 від 14.04.2023;

-паспорт якості товару від 01.04.2023;

-документ, що підтверджує вартість страхування - поліс страхування вантажоперевезень № 11153003901994551379 від 07.04.2023;

-банківський платіжний документ, що стосується оплати товару SWIFT від 27.03.2023 № 1784809_27032023_ОUТ_785972;

-висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений Спеціалізованою лабораторією з питань Експертизи та досліджень Держмитслужби № 142000-3700-0214 від 12.06.2023;

-автотранспортні накладні СМР № б/н від 30.05.2023 та № б/н від 31.05.2023;

-транзит-супровідний документ Т1 № 23РL322010NS5ХJDК1 від 31.05.2023;

-транзит-супровідний документ Т1 № 23РL322010NS5ХК7U2 від 31.05.2023;

-договір № 21102022 від 21.10.2022 про транспортно-експедиційні послуги;

-довідка про транспортні витрати № 01062023/1 від 01.06.2023;

-рахунок на оплату № 59 від 30.05.2023.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено наступні розбіжності.

1) Відповідно до п. 3 Договору на транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 клієнт надає експедитору заявку на перевезення вантажу, а також якою згідно п.6 визначається загальна сума вартість фрахта та транспортно-експедиційних послуг, яка до митного оформлення не надавалась. Згідно п.п. 6.4 п. 6 Договору на транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 розмір плати за перевезення вантажу визначається за погодженням сторін при узгоджені заявки... яка є невід`ємною частиною договору, заявку на оплату до митного оформлення не надано, рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 не містить відомостей про номер заявки.

2) Наданий до митного оформлення рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 містить оплату за транспортні послуги по маршруту Гдиня - Ягодин - Кам`янське, тоді як експедиторові суми на оплату згідно п.п. 6.3 Договору транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2022 № 21102022 відсутні. Таким чином існують підстави вважати, що транспортно-експедиційні витрати не в повною мірою обраховані.

3) Рахунок на оплату від 30.05.2023 №59 надано ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз», а безпосереднім перевізником згідно з наданим CMR від 30.05.2023 та 31.05.2023 №б/н виступає компанія LLC Prima - AVTO. Відомості щодо договірних відносин ТОВ «ІнтерлайнерЕдженсіз» з LLC Prima - AVTO та/або ТОВ «Завод «Світонлейд» не встановлені. З огляду на зазначене, надані декларантом документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару складових, які б враховували усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, складські витрати, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу, вартість страхування).

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі додаткові документи:

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-виписку з бухгалтерської документації;

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митниці ТОВ «Завод Світондейл» листом від 14.06.2023 № 1406/1 повідомлено про неможливість надати додаткові документи, які зазначені у запиті.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення, відсутність документального підтвердження повноти включення витрат відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ, відсутності документального підтвердження заявленого рівня вартості як ціни, що фактично сплачена, а також розбіжності у наданих документах щодо рівня складових митної вартості, було вирішено, що метод визначення митної вартості товарів на ціною договору (контракту) не може бути застосований.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

14.06.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600024/1та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 4,9711,00дол.США/кг.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували відомості з МД №UA100060/2023/412240 від 24.06.2023.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товарів за МД №23UA110020002429U5 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110020/2023/000112 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар випущений у вільний обіг за МД № 23UA110020002460U1 від 15.06.2023.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем прийнято рішення № UA110020/2023/600024/1 від 14.06.2023 про коригування митної вартості товарів за МД № 23UA110020002429U5 від 14.06.2023, заявленої позивачем за ціною договору.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-r резервний метод) стали висновки митного органу про те, що у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності, а також ненадання декларантом документів у спростування виявлених розбіжностей на вимогу митного органу, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 оспорюваного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновки митного органу про те, що транспортно-експедиційні витрати не повною мірою обраховані, безпідставні та не знайшли свого підтвердження.

Згідно пунктів 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Поставка оцінюваної партії товарів здійснювалась на умовах CIF Гданськ (Польща).

Суд зазначає, що СIF («cost, insurance and freight (... named port of destination)» або «вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)» міжнародний комерційний торгівельний термін, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки СIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару до порту призначення та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Наведені обставини спростовують висновки відповідача щодо можливих додаткових витрат, пов`язаних з оплатою вартості перевезення, адже у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.08.2023 у справі № 810/693/17 та підлягає врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: договір №21102022 від 21.10.2022 про транспортно-експедиційні послуги, міжнародні товарно-транспортні накладні СМР від № б/н від 30.05.2023 та № б/н від 31.05.2023; транзит-супровідний документ Т1 № 23PL322010NS5XJDK1 від 31.05.2023; транзит-супровідний документ Т1 № 23PL322010NS5XK7U2 від 31.05.2023; довідка про транспортні витрати вих. № 01062023/1 від 01.06.2023; рахунок на оплату № 59 від 30.30.05.2023.

Організацією перевезення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлайнер Едженсіз» на підставі Договору № 21102022 від 21.10.2022 про транспортно-експедиційні послуги (далі Договір).

Відповідно до умов Договору №21102022 від 21.10.2022, позивач є Клієнтом, а ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» - Експедитором.

Згідно з п. 1.1. Договору клієнт доручає відповідними заявками (додатками), а експедитор приймає на себе зобов`язання від свого імені за винагороду і за рахунок клієнта, здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених цим Договором послуг: організовувати перевезення вантажу будь-яким транспортом і по маршруту, вибраних експедитором, укладати від імені клієнта або від свого імені договір (договори) перевезення вантажу по організованому маршруту будь-яким транспортом тощо.

Остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводяться клієнтом на підставі акту про надані транспортно-експедиційні послуги експедитора (п. 6.7 Договору).

Всі розрахунки з третіми особами, притягненими експедитором для виконання перевезення, здійснюються експедитором за рахунок клієнта (п. 6.8 Договору).

30.05.2023 виконавцем послуг перевезення ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» виставлено позивачу рахунок на оплату №59 від 30.05.2023 на загальну суму 350020,00грн., з яких: 130240,00грн. - експедиційні послуги в порту Гриня; 109890,00грн. - транспортні послуги по маршруту Гриня-Ягодин-Камянське (Дніпропетровська область) автомобіль: Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; 109890,00грн. - транспортні послуги по маршруту Гриня-Ягодин-Камянське (Дніпропетровська область), автомобіль: МАН НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .

30.05.2023 виконавцем ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» складено позивачу Акт надання послуг, в якому зазначено, що виконавцем виконані наступні роботи: 1.експедиційні послуги в порту Гриня 130240,00грн.; 2.транспортні послуги по маршруту Гриня-Ягодин-Камянське (Дніпропетровська область), автомобіль: Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , вантаж: рулони 109890,00грн.; 3.транспортні послуги по маршруту Гриня-Ягодин-Камянське (Дніпропетровська область), автомобіль: МАН НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , вантаж: рулони 109890,00грн.

Акт надання послуг №59 від 30.05.2023 містить посилання на договір №21102022 від 21.10.2022 та рахунок на оплату №59 від 30.05.2023.

Відомості щодо транспортних засобів, задіяних у виконанні послуг перевезення, відповідають даним у накладних СМР від № б/н від 30.05.2023 та № б/н від 31.05.2023, в яких містить посилання на інвойс № FD23022301 від 23.02.2023, що дає можливість ідентифікувати акт наданих послуг та рахунок на оплату з оцінюваним товаром.

До митного оформлення також було надано довідку від ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» від 01.06.2023 №01062023/1 про транспортні витрати, відповідно до якої транспортні витрати з організації міжнародного перевезення Гданськ Камянське склали 350020,00грн., в тому числі: Гданськ (Польща) кордон Ягодин 46088,00грн.; кордон України Ягодин м. Камянське 63802,00грн.; Гданськ (Польща) кордон Ягодин 46088,00грн.; кордон України Ягодин м. Камянське 63802,00грн.; експедиційні послуги на території Польщі без ПДВ (контейнер CAIU7086918) 65120грн.; експедиційні послуги на території Польщі без ПДВ (контейнер EISU9419739) 65120,00грн.

У довідці ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» від 01.06.2023 №01062023/1 також зазначено, що перевезення вантажу відбулось транспортними засобами: Volvo НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , МАН НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , страхування вантажу не проводилось.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

Отже, надані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.

З огляду на викладене, посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом до митного оформлення документи, не підтверджують витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару, є абсолютно безпідставними та відхиляється судом.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що до митного оформлення не надано заявку на перевезення вантажу, заявку на оплату, а рахунок на оплату не містить посилань на заявку, суд вважає безпідставними, оскільки такі зауваження не говорять про розбіжності у документах, наданих на підтвердження заявленої митної вартості.

Митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому відповідачем не зазначено, яким чином вказана обставина, як не надання заявки на перевезення вантажу та заявки на оплату, впливає на митну вартість товару.

При цьому, посилання митного органу на те, що наданий до митного оформлення рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 містить оплату за транспортні послуги по маршруту Гдиня-Ягодин-Кам`янське, тоді як експедиторові суми на оплату відсутні, цілком безпідставні, оскільки рахунок на оплату від 30.05.2023 № 59 містить відомості щодо експедиційних послуг в порту Гриня, що у сумі складають 130240,00грн. та відповідають даним, вказаним довідці від 01.06.2023 №01062023/1, наданої до митної оформлення.

Щодо ненадання відомостей про договірні відносини ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» з LLC Prima-AVTO та/або ТОВ «Завод «Світонлейд», про яке міститься посилання в накладній СМР, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Як встановлено судом, організацією перевезення товару для позивача у спірному випадку здійснювало ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» на підставі договору № 21102022 від 21.10.2022, умовами якого передбачено, що експедитор приймає на себе зобов`язання від свого імені за винагороду і за рахунок клієнта, здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених цим Договором послуг: організовувати перевезення вантажу будь-яким транспортом і по маршруту, вибраних експедитором, укладати від імені клієнта або від свого імені договір (договори) перевезення вантажу по організованому маршруту будь-яким транспортом.

При цьому, остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводяться клієнтом на підставі акту про надані транспортно-експедиційні послуги експедитора

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Таким чином, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором №21102022 від 21.10.2022 ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» мав право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.

При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

За таких обставин, зауваження митного органу про те, що до митного оформлення не надано відомостей щодо договірних відносин ТОВ «Інтерлайнер Едженсіз» з LLC Prima-AVTO та/або ТОВ «Завод «Світонлейд», безпідставні.

З урахуванням викладеного суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Щодо інших запитуваних митницею додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписка з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, в силу положень частини 3 статті 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані митним органом документи.

Не доведено відповідачем, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім того, суд звертає увагу, що джерелом інформації для коригування митної вартості відповідачем вказано МД №UA100060/2023/412240 з датою її оформлення - 24.06.2023, а відтак, така декларація за жодних обставин не може вважатись раніше оформленою, зважаючи на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято 14.06.2024.

Поряд з цим, сам факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 14.06.2023 № UA110020/2023/600024/1 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» (ЄДРПОУ 32944149, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.Торговельна, буд.2) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600024/1 від 14.06.2023.

Стягнути з Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл№ (ЄДРПОУ 32944149, місцезнаходження: 51901, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Торговельна, буд. 2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14506,97 гривень (чотирнадцять тисяч п`ятсот шість гривень 97 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова