Рішення

від 29.11.2007 по справі 4/2450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2450

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" листопада 2007 р.                                                     Справа № 4/2450

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Лозинської І.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Черниш О.М. - представник за дов. №1 від 16.07.07,

від відповідача не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда" (м. Житомир)

про стягнення 2284, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення на його користь заборгованості за поставлений товар у сумі 1226,80 грн., а також 895,71 грн. - плату за користування чужими коштами, 122,68 грн. штрафу та 39,42 грн. пені.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, у зв'язку з тим, що не отримав ухвалу суду (конверт з ухвалою повернувся до господарського суду).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Крім того. у пункті 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого госпродарського суду України від 31.05.2002 р. вих. № 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.  

01.06.2007р. між сторонами був укладений договір поставки товару №75. Позивач згідно із видатковою накладною №РО1-010202 від 08.06.2007р. поставив відповідачу товар (а.с. 12, 13) на загальну суму 1333,79 грн.

20.07.2007р. відповідач відповідно до накладної на повернення №ВН-0001749 від 20.07.2007р. повернув товар позивачу на суму 106,99 грн. Таким чином, борг відповідача станом на 01.10.2007р. становить 1226,80 грн.

Згідно із п. 3.3 договору №75 від 01.06.2007р. строк відстрочки платежу за товар поставлений покупцю на підставі даного Договору становить 14 календарних днів від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній. Пунктом 6.2 розділу 6 вказаного договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем строку оплати за товар, що вказаний в п. 3.3 договору, він зобов'язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу та штраф в розмірі 10% від суми боргу. Крім того, п. 6.8 цього ж договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строку оплати товару, що встановлений п. 3.3 даного договору, він зобов'язаний сплатити позивачу плату за користування чужими грошовими коштами, в розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 39,42 грн., штраф в розмірі 122,68 грн. та 895,71 грн. - плата за користування чужими грошовими коштами.

Згідно із ст. ст. 525 і 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Частина 5 статті 694 ЦК України передбачає, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно із ч. 1 ст. 536 за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Частина друга вказаної статті визначає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.8 договору №75 від 01.06.2007р. плата за користування чужими грошовими коштами становить 895,71 грн. Враховуючи викладені правові  норми господарський суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано 895 грн. 71 коп. як плату за користування чужими грошовими коштами. Викладене підсилюється правовою позицією Житомирського апеляційного господарського суду, який зазначив у постанові від 23.10. 2007 р. по справі № 1/4355, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами має бути вказаний у договорі та бути однією з його умов.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунків, розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань становить 39,42 грн. (а.с.8).

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 611, 536, 692, 694 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троянда" (м. Житомир, вул. Котовського, 105-А, ідентифікаційний код 22062483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Люкс" (м. Житомир, вул. Ватутіна, 188, п/р 2600710442 в ЖОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" МФО 311528, код ЄДРПОУ 30503256) 2284,61 грн. боргу, з яких:  1226,80 грн.-заборгованість за поставлений товар,  895,71 грн. - плата за користування чужими грошовими коштами, 122,68 грн.- штраф та 39,42 грн.-пеня, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                         

Дата підписання рішення"___"

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам