Рішення

від 08.05.2024 по справі 280/1382/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 травня 2024 року Справа № 280/1382/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 1), Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідач 2) , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії та рішення відповідача 1 щодо припинення виплати позивачу інваліду 2-ї групи (інваліду з дитинства), надбавки на догляд, призначеної у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 р. № 2109-ІІІ, до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 79 від 03.02.2021, та щодо стягнення в позасудовому поряду виплаченої позивачу інваліду 2-ї групи (інваліду з дитинства), після 25.07.2023 надбавки на догляд з нарахованої їй до виплати державної соціальної допомоги;

- зобов`язати відповідача 2 відновити з 25.07.2023 виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інваліду 2-ї групи (інваліду з дитинства), надбавки на догляд, призначеної у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 № 2109-ІІІ, до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № від 03.02.2021;

- виплатити надбавку на догляд з урахуванням раніше виплачених та утриманих сум; виплатити грошові кошти, утримані з державної соціальної допомоги позивача в період з 01.10.2023 для погашення переплати надбавки на догляд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу була призначена та виплачувалась державна соціальна допомога, як особі з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також надбавка на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи яка за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребує постійного стороннього догляду - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з положень Закону № 2109-III. З 08.11.2022 державну соціальну допомогу та надбавку на догляд позивач отримував в Управлінні соціального захисту Запорізької районної держаної адміністрації Запорізької області. 25.07.2023 ОСОБА_1 уклала шлюб та змінила своє прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », внаслідок чого звернулась до відповідача 1 та надала оновлені документи. Отримавши зазначені документи відповідач 1 з 25.07.2023 скасував надбавку на догляд в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з жовтня 2023 утримує щомісячно 20% з виплачуваної позивачу державної соціальної допомоги для повернення надміру сплаченої надбавки на догляд. Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 19.02.2024 позовну заявузалишено без руху.

21.02.2024 до суду надійшла заява від позивача.

07.03.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 12.03.2024 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

22.03.2024 від відповідача 1 до суду надійшов письмовий відзив в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема зазначає, що згідно з частиною 1 статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Цей обов`язок виникає внаслідок укладення шлюбу, триває протягом шлюбу и припиняється в разі припинення шлюбу. З огляду на вищевказане відповідач 1 вважає, що позивач втратив право на призначення надбавки на догляд, у зв`язку із тим, що не є одинокою особою. Зазначає, що з 01.10.2023 позивачу нарахована допомога у розмірі 2100,00 грн. щомісяця. Але за жовтень та листопад 2023 позивач вже отримав допомогу в раніше призначеному розмірі - 3244,15 грн. Разом із тим відповідач 1 зазначив, що в грудні 2023 при міграції особових справ із Автоматизованої системи обробки документації отримувачів пенсій та допомог на базі комп`ютерних технологій (АСОПД/КОМТЕХ) в Єдину інформаційну систему соціальної сфери в автоматичному режимі виникли розбіжності по нарахуванню. Замість 2100,00 грн. за грудень було надміру виплачено 2951,20 грн. Тобто у позивача виникла переплата за жовтень, листопад та грудень 2023. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

22.03.2024 до суду від позивача надійшла особова справа ОСОБА_1 .

28.03.2024 від відповідача 2 до суду надійшов письмовий відзив в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Зокрема зазначає, що у одинокої особи відсутні родинні зв`язки із будь-якою іншою особою або з множинністю осіб, оскільки відсутні підстави їх виникнення, а це, у свою чергу, унеможливлює виникнення взаємних прав та обов`язків між нею та іншими суб`єктами сімейних правовідносин. Отже, одинокою є особа, яка не пов`язана із будь-якою іншою особою або з множинністю осіб кровним спорідненням (родинністю), шлюбом чи відносинами усиновлення. Пунктом 16 Порядку №79 передбачено, що у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов`язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини. Позивач повідомив відповідача 1 про укладення шлюбу, що і стало підставою для припинення виплати надбавки на догляд. Відповідно до абзацу 5 пункту 26 Порядку №79, якщо органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача; повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. З огляду на вищезазначене відповідач 2 вважає, що відповідач 1 діяв в межах повноважень та відповідно до норм законодавства. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд установив таке.

Позивач з 23.05.2022 по 08.11.2022 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, якій була призначена допомога ВПО на проживання, державна соціальна допомога, як особі з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (надалі - допомога), а також надбавка на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи яка за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребує постійного стороннього догляду - 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (надалі-надбавка), згідно з положень Закону № 2109-III.

У зв`язку із зміною місця проживання, з листопада 2022 року позивач перебувала на обліку в Запорізькій районній державній адміністрації Запорізької області та продовжила отримувати раніше призначену допомогу та надбавку.

20.03.2023 позивач звернулася до відповідача 1 з заявою щодо нарахування надбавки на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи. Додатково надала заяву (пояснення) від 20.03.2023 про те, що висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я в якому зазначено, що позивач потребує постійного стороннього догляду залишився в окупованому м. Бердянську. Згідно з вищевказаної заяви державна соціальна допомога та надбавка на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи були призначені з 01.04.2023 по 31.12.2054 в розмірі 3244,15 грн. щомісячно.

У вересні 2023 року позивач повідомила відповідача 1 про укладення шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та заміну прізвища, зі « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 виданого Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.07.2023.

Внаслідок чого, відповідачем 1 прийняте рішення 1544782306-2023-2 від 31.10.2023 про перерахунок розміру державної соціальної допомоги, а саме без надбавки на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи з 01.10.2023 у розмірі 2100,00 грн. щомісяця.

Виходячи з поданого відповідачем 1 письмового відзиву позивач отримав допомогу за жовтень та листопад в раніше визначеному розмірі, а саме: 3139,50. Також за грудень 2023 при міграції особових справ із АСОПД в ЄІССС в автоматичному режимі виникли розбіжності по нарахуванню. Замість 2100,00 грн. за грудень було надмірно виплачено 2951,20 грн.

Згідно з розпорядженням Управління соціального захисту Запорізької районної держаної адміністрації Запорізької області від 18.01.2024 № 612422 виникла переплата за жовтень, листопад 2023 у розмірі 2288,30 грн. та за грудень 2023 у розмірі 851,20 грн.

З вищевказаних підстав відповідачем 1 було прийняте рішення

22.11.2023 відповідачем 1 прийнято рішення № 52311-721472 у разі ненадходження від отримувача допомоги коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття рішення утримувати з позивача 20 відсотків щомісячної суми призначеної позивачу державної соціальної допомоги, у сумі переплати 3139 грн. 50 коп. з березня 2024 до повного погашення

З 01.01.2024, у зв`язку з підвищенням рівня прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність затвердженого Законом України про «Про державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023, розмір державної соціальної допомоги позивача складає 2361,00 грн.

У зв`язку із зміною місяця проживання, позивач з 03.01.2024 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, де позивач отримує державну соціальну допомог та з позивача утримується 20 відсотків щомісячної суми призначеної державної соціальної допомоги.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Щодо припинення виплати позивачу надбавки як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» № 2109-III від 16.11.2000 (далі - Закон № 2109-III) відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Статтею 1 Закону № 2109-III визначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону № 2109-III, державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

-особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

-на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 20.01.2018 та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Абзацом 4 статті 3 Закону №2109-ІІІ визначено, що одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 4 Закону №2109-ІІІ визначено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Абзацом 3 статті 14 Закону №2109-ІІІ визначено, що при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України №79 від 03.02.2021 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі-Порядок № 79) затверджено порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Положеннями пункту1 Порядку №79, визначено умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення:

-державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю віком до 18 років (далі - державна соціальна допомога);

-надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства або дітьми з інвалідністю віком до 18 років (далі - надбавка на догляд);

-допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю віком до 18 років (далі - допомога на поховання).

Абзацом 2 пункту 5 цього Порядку передбачено, що до державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:

-особам з інвалідністю з дитинства I групи;

-одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду;

-за дітьми з інвалідністю віком до 18 років.

Абзацом 19 статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» № 1727-IV від 18.05.2004 (далі - Закон №1727-IV) зазначено, що одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Цивільного кодексу України фізична особа незалежно від віку та стану здоров`я має право на сім`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Сімейного кодексу України особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї.

Так, сторонами у справі не заперечувалась, що позивач 25.07.2023 уклала шлюб, а отже позивач, реалізувала своє право на сім`ю, визначене ст.291 ЦК України та ст. 4 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Сімейного кодексу України Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Стаття 2 СК України визначає, що учасниками (суб`єктами)сімейних правовідносин є подружжя, батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, бабу, діда, прабабу, прадіда, онуків, правнуків, рідних братів та сестер, мачуху, вітчима, падчерку, пасинка та інших членів сім`ї, між якими ви никають особисті немайнові та майнові відносини. Як видно, вищезазначений перелік фізичних осіб об`єднує останніх за ознакою приналежності до сім`ї як соціального інституту та сукупності певної кількості осіб.

Частиною 1 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Цей обов`язок виникає внаслідок укладення шлюбу, триває протягом шлюбу і припиняється в разі припинення шлюбу.

Пунктом 16 Порядку №79 передбачено, що у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов`язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини.

Отже, одинокою є особа, яка не пов`язана із будь-якою іншою особою або множинністю осіб кровним спорідненням (родинністю), шлюбом чи відносинами усиновлення.

Так сторонами по справі не заперечувалась, що позивач у вересні 2023 року повідомила Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про укладення шлюбу, що і стало підставою для припинення виплати надбавки на догляд.

Отже, аналізуючи тлумачення поняття «одинокої особи» зазначеного в Законі №1727-IV, враховуючи положення СК України, суд приходить до висновку, що позивач в розумінні вказаних норм утратив статус «одинокої особи» після укладення шлюбу з працездатною особою.

Крім того, позивач не заперечує, що ОСОБА_4 (чоловік) є працездатною особою, про що зазначає у позові.

Виходячи з вищезазначеного, дії відповідача 1 щодо припинення виплатити позивачу надбавки на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи, призначеної у відповідності до Закону №2109-ІІІ, Порядку №79 не суперечать чинному законодавству.

Щодо стягнення надміру виплаченої позивачу як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи надбавки на догляд, суд зазначає наступне.

Так судом раніше встановлено, що позивач у вересні 2023 року повідомила відповідача 1 про укладення шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та заміну прізвища, зі « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 виданого Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.07.2023.

В наслідок чого відповідачем 1 було прийняте рішення 1544782306-2023-2 від 31.10.2023 про перерахунок розміру державної соціальної допомоги, а саме без надбавки на догляд як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи з 01.10.2023 у розмірі 2100,00 грн. щомісяця.

З матеріалів справи вбачається, та сторонами по справі не заперечується, що позивач отримала допомогу за жовтень та листопад в раніше визначеному розмірі, а саме: 3139,50 грн.. Також за грудень 2023 при міграції особових справ із АСОПД в ЄІССС в автоматичному режимі виникли розбіжності по нарахуванню. Замість 2100,00 грн. за грудень було надміру виплачено 2951,20 грн.

Згідно з розпорядженням Управління соціального захисту Запорізької районної держаної адміністрації Запорізької області від 18.01.2024 № 612422 виникла переплата за жовтень, листопад 2023 у розмірі 2288,30 грн. та за грудень 2023 у розмірі 851,20 грн.

22.11.2023 відповідачем 1 прийнято рішення № 52311-721472 про утримання з позивача 20 відсотків щомісячної суми призначеної позивачу державної соціальної допомоги, щодо суми переплати 3139 грн. 50 коп.

Відповідно до абзацу 5 пункту 26 Порядку №79, якщо отримувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, органи соціального захисту населення:

- визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача;

- повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Статтею 27 Порядку №79 визначено, що надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги, надбавки на догляд повертаються:

- отримувачем самостійно;

- за згодою отримувача у повному обсязі за рахунок наступних виплат;

- за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, надбавки на догляд такі суми стягуються в судовому порядку.

Аналізуючи вказані норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум державної допомоги орган, що уповноважений призначати державну допомогу, має достеменно встановити два факти переплати пенсії, а саме:

- у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її призначенні чи перерахунку, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону;

- у зв`язку із отриманням інформації про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 79, надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги, надбавки на догляд повертаються, зокрема, за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

Оскільки, позивачу виплачено надмірно сума 3 139 грн. 50 коп., відповідачем 1 прийняте рішення від 22.11.2023 щодо утримання 20 відсотків щомісячної суми призначеної позивачу державної соціальної допомоги у сумі надміру виплачених коштів 3139, 50 коп. з березня 2024 року до повного погашення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, оскільки позивачу була виплачена державна соціальна допомога після 31.10.2023 в більшому розмірі, що призвело до надмірних виплат коштів у сумі 3139 грн. 50 коп., то відповідачем 1 правомірно прийнято рішення щодо стягнення надміру виплаченої позивачу як одинокій особі з інвалідністю з дитинства II групи надбавки на догляд, а отже, відповідач діяв у порядок та спосіб передбачений законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту Запорізької районної держаної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя. вул. Розенталь, буд. 3а, код ЄДРОПУ 03193241), Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, код ЄДРПОУ 37573838) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова