Рішення

від 09.05.2024 по справі 280/12962/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 травня 2024 року Справа № 280/12962/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс» (далі відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс», розташованих за адресою: 72370, Запорізька область, Мелітопольський район, село Новгородківка, вулиця Нестеренка, будинок 80/1, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами планової перевірки відповідача встановлено наявність порушень норм пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які зафіксовано у акті від 08.09.2021 № 237. За таких обставин, із посиланням на норми Кодексу цивільного захисту України, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/12962/21 за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві послався на те, що виявлені під час перевірки порушення частково усунуто. Також, щодо деяких порушень заперечує їх існування. Крім того, зазначає, що згідно договорів оренди будівлі А-1 (крупоцех) та В-1 (склад) передані відповідачу в оренду; особою, відповідальною за техногенну та пожежну безпеку є власник будівлі ОСОБА_1 . Однак, дана обставина не вивчалася під час проведення перевірки, власник будівлі до перевірки не залучався. Вважає, що в даному випадку відсутні порушення, які можуть призвести до виникнення пожежі або загрожувати безпечній евакуації людей при пожежі. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що право визначати ступінь небезпеки підконтрольних об`єктів належить тільки уповноваженому державному органу, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки. Звертає увагу на те, що власником земельної ділянки, яку орендує відповідач, є Новгородківська сільська рада. Жодних документів, підтверджуючих право власності ОСОБА_1 на будівлі, не надано.

Ухвалами суду неодноразово відкладалися підготовчі та судові засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.06.2023 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до дня припинення воєнного стану в Україні.

Стосовно даного клопотання суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі визначені статтею 236 КАС України. Однак, зупинення провадження до дня припинення воєнного стану даною нормою не передбачено. Отже, клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкладено судове засідання до 19.09.2023.

Підпунктом 20 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII визначено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що станом на 19.09.2023 місцезнаходження відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території України, перелік яких визначено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, відповідач повідомлявся про проведення підготовчих та судового засідань у справі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс» (код ЄДРПОУ 32262873) зареєстровано в якості юридичної особи.

У період з 10 год. 00 хв. 02.09.2021 по 15 год. 00 хв. 08.09.2021 Мелітопольським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від 14.06.2021 № НС-240/53 та посвідчення (направлення) від 31.08.2021 № 2808 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатом якого складено акт від 08.09.2021 № 237. Перевірка проводилася за адресою: 72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренка, 80/1.

В ході перевірки, серед іншого, виявлено такі порушення, які слугували підставою для звернення до суду із даною позовною заявою, а саме:

не забезпечено об`єкт зовнішнім протипожежним водопостачанням всупереч вимогам п. 6.2.1 та п. 12.16 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», що є порушенням ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 22 р. ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, що є порушенням абз. 1 ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;

посадовими особами та працівниками не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444, що є порушенням п. 16 р. ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

технічне переоснащення приміщення здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, що є порушенням п. 21 р. ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не проведене обробляння засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнегасної ефективності дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) будівлі складу, що є порушенням п. 2.5 гл. 2 р. ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

з`єднання жил проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням п. 1.6 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, що є порушенням п. 1.8 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

допускається прокладання кабелів та ізольованих проводів прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів на відстані менше 1 метра, що є порушенням п. 1.12 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, що є порушенням п. 1.18 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням п. 1.20 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не забезпечено лінії живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщенні будівель, що є порушенням абз. 2 п. 2.26 гл. 1 р. IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

складські будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням п. 1.2. гл. 1 р. V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не забезпечено територію підприємства, будинки, споруди, приміщення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом) відповідно до розрахунку кількості первинних засобів пожежогасіння об`єкту, що є порушенням п. 3.6, п. 3.9 гл. 3 р. V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417;

не забезпечено проведення технічного обслуговування вогнегасників відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та нормативних документів у сфері пожежної безпеки всупереч п. 5 р. ІІ, п. 11, п. 12 р. ІІІ наказу МВС України від 15.01.2018 № 25, що є порушенням п. 3.17 гл. 3 р. V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.

Наведені обставини зумовили звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до суду з даною позовною заявою.

Разом із тим, відповідачем до матеріалів справи надано акт від 24.12.2021 № 311, складений Мелітопольським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача.

Відповідно до висновків акту від 24.12.2021 № 311 відповідачем усунуто частину виявлених під час проведення планової перевірки порушень, а саме: посадовими особами та працівниками не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444; з`єднання жил проводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж; допускається прокладання кабелів та ізольованих проводів прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів на відстані менше 1 метра; допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; не забезпечено лінії живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщенні будівель; не забезпечено територію підприємства, будинки, споруди, приміщення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом) відповідно до розрахунку кількості первинних засобів пожежогасіння об`єкту; не забезпечено проведення технічного обслуговування вогнегасників відповідно до норм, правил (настанови з технічного обслуговування вогнегасників), установлених їх виробником, та нормативних документів у сфері пожежної безпеки всупереч п. 5 р. ІІ, п. 11, п. 12 р. ІІІ наказу МВС України від 15.01.2018 № 25.

Отже, суд під час вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду враховує висновки акта перевірки від 24.12.2021 № 311.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, за визначенням абзаців другого, третього ст. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (абзац другий статті 3 Закону № 877).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац перший частини п`ятої статті 4 Закону № 877).

За правилами, встановленими ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, врегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України),

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При цьому слід наголосити на тому, що захід реагування у виді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Судом враховується, що у постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Суд зазначає, що актом перевірки від 24.12.2021 № 311 підтверджується часткове усунення відповідачем виявлених в ході перевірки порушень, а саме дев`ять із чотирнадцяти порушень, які слугували підставою для звернення позивача до суду, усунуті.

Також, відповідачем додано до матеріалів справи лист ТОВ «Агрофірма Україна» від 01.11.2021 № 25, відповідно до якого товариство не заперечує проти використання пожежної водойми, яка належить ТОВ «Агрофірма Україна», для пожежогасіння, у разі виникнення такої ситуації на території відповідача. Пожежна водойма розташована на відстані 100 метрів від території Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс».

Однак, щодо наданого відповідачем технічного опису конструктивних елементів будинку, згідно якого дах будівлі зроблений із шиферу по металевому каркасу, суд зазначає, що відповідно до Опису інвентаризаційної справи інвентаризація проведена 16.10.2007. Тобто, даний документ не підтверджує, що на час розгляду справи горищне покриття будівлі складу не містить дерев`яних елементів, як на цьому наполягає відповідач.

Також, щодо наданих договорів оренди від 21.01.2021, згідно яких товариство орендує будівлі складу та крупоцеху у ОСОБА_1 , який, в свою чергу, є відповідальним за дотримання вимог техногенної та протипожежної безпеки, суд зазначає наступне. Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідач орендує земельну ділянку за рахунок земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь Новгородківської сільської ради для розміщення та обслуговування млинового комплексу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Орендодавець: Новгородківська сільська рада. Суду не надано доказів, що власником будівель за вищезазначеною адресою є ОСОБА_1 . Також, не надано і доказів фактичного виконання договорів, укладених між відповідачем та ОСОБА_1 , зокрема, актів прийому-передачі, доказів орендної плати на рахунок ОСОБА_1 тощо. Звідси, суд не приймає дані договори як докази того, що відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті є ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що у постанові від 14.09.2023 у справі № 160/9767/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що ухваленню судового рішення щодо можливості застосування заходу реагування у виді повного зупинення експлуатації приміщень передує розгляд справи, під час якого суд має провести аналіз наявних у матеріалах справи доказів із наданням таким відповідної оцінки щодо їх належності, допустимості та достатності для задоволення позовних вимог чи їх відхилення.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так і інші докази, надані відповідачем на підтвердження відсутності або усунення виявлених порушень (акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше).

Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає суд поряд з іншими доказами.

Таким чином, дослідивши усі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що більшість з виявлених порушень відповідачем усунуто.

За встановлених обставин, суд вважає, що зупинення експлуатації приміщень товариства не буде відповідати принципу «співмірності» та буде порушувати справедливий баланс між інтересами відповідача і публічними інтересами, що зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Люкс» про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 09.05.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко