Рішення

від 09.05.2024 по справі 280/3290/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 травня 2024 року Справа № 280/3290/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Армстронга Ніла, буд. 1 д, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) до Відділу примусового виконаннярішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (уточнена) Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі позивач) до Відділу примусового виконаннярішеньУправління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 21.03.2024, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною Ольгою Іванівною по виконавчому провадженню №73418972.

Ухвалою суду від 15.04.2024 вжито заходи забезпечення позову у справі №280/3290/24.

Позовні вимоги обґрунтованітим що, 21.03.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною Ольгою Іванівною було винесено постанову про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №73418972. У спірній постанові вказано, що боржником не виконано рішення суду, а саме не вжито заходи щодо з`ясування даних для встановлення гігієнічних характеристик умов праці на аналогічних робочих місцях, як то передбачено резолютивною частиною виконавчого листа. З таким твердженням державного виконавця не згоден та зазначає, що Управлянням було повідомлено державного виконавця листом від 05.01.2024 вих. №ПС/3/469-24 про фактичне повне виконання рішення суду, а саме складання відповідної інформаційної довідки на ОСОБА_1 з урахуванням інформації щодо аналогічних робочих місць, наданої роботодавцем ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Крім того, листом від 12.02.2024 за №ПС/1/2947-24 повідомлено Управління забезпечення примусового виконання рішень про виконання вимоги державного виконавця. Посадовими особами Управління було проаналізовано всю надану підприємством інформацію, необхідну для складання інформаційної довідки на працівника при підозрі в нього професійного захворювання, зібрано всі необхідні документи для складення відповідної інформаційної довідки. Позивач вважає, що у даному випадку державний виконавець не є спеціалістом або експертом з питань складення інформаційної довідки та включення до її змісту тих чи інших показників, а тому вважаємо, що державним виконавцем безпідставно прийнято рішення про накладення штрафу, у зв`язку з невиконанням рішення суду. Крім того, вказує, що діючим законодавством не передбачено, що державний виконавець наділений повноваженнями щодо встановлення переліку документів, які суб`єкт владних повноважень повинен приймати до уваги при здійсненні покладених на нього завдань. Позивач вважає, висновки виконавця щодо невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду передчасними та необґрунтованими, а тому постанова про накладення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.04.2024, з урахуванням приписів ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Сторонам повідомлено про призначене судове засідання у справі на 09 травня 2024 року об 14:30 год. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву, зобов`язано надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №73418972.

У судове засіданні, призначене на 09.05.2024, учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не прибули. При цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зауважує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а статтею 268 КАС України передбачені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ.

Так, згідно статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення указаної норми та названі вище заяви сторін, зважаючи на зміст частини третьої статті 268 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі №280/6765/22 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, та зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці відповідно до п. 84 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 17.04.2019 року за №337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 за професією електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах на підставі даних його трудової книжки, гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях.

17.10.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі.

24.11.2023 постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною Ольгою Іванівною було відкрите ВП №73418972 з примусового виконання виконавчого листа №280/6765/22, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 17.10.2023.

На вимогу державного виконавця від 08.12.2023 за вих. № 44858 позивачем 18.12.2023 надіслано лист Пм/1/26129-23, відповідно до якого Південно - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило, що для повного і об`єктивного виконання рішення суду необхідна додаткова інформація, тому боржником на адресу ПрАТ «Запоріжтрансформатор» направлено припис про надання роботодавцем документів, що необхідні для складання інформаційної довідки на працівника ОСОБА_1 при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння).

На виконання вимог припису, роботодавцем (листом від №1/47-615 від 25.12.2023) було надано протоколи лабораторних досліджень шкідливих виробничих факторів, карти умов праці за результатами атестації робочих місць саме на аналогічних робочих місцях: №003-27.05, №003-27.07; №003-25.05 електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах, фотографії робочого часу працівника. Також роботодавцем було повідомлено, що робоче місце №003-27.04, на якому працював ОСОБА_1 було анульоване у 2015 році і в технологічному циклі більше не використовувалось.

27.12.2023 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було складено інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 , в якій зазначено, що умови праці електрогазозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах не змінились, й були використані надані роботодавцем результати атестації робочого місця за 2011 рік та враховані при складанні довідки за більш ранній період роботи працівника (з 22.01.2007 по 2011 рік). Атестація вперше проведена на ПрАТ «Запоріжтрансформатор» у 2011 році. За загальною оцінкою умов праці, згідно з висновком, умови праці електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах ПрАТ «Запоріжтрансформатор», відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».

При цьому, позивачем повідомлено відповідача, що процедура складання санітарно-гігієнічних характеристик (інформаційних довідок) умов праці визначена «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 №337 (далі - Порядок №337).

Відповідно до п.74 Порядку №337, для складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки), Міжрегіональним управлінням було надіслано Припис №ПС./1 /26109-23 від 18.12.2023 роботодавцю для надання необхідних документів.

Враховуючи, що робоче місце №003-27.04 анульовано у 2015 році і в технологічному циклі більше не використовується, ПрАТ «Запоріжтрансформатор» були надані протоколи лабораторних досліджень шкідливих виробничих факторів, карти умов праці за результатами атестації робочих місць саме на аналогічних робочих місцях: №003-27.05; №003-27.07; №003-25.05 електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, фотографії робочого часу працівника, що підтверджується листом ПрАТ «Запоріжтрансформатор» від 25.12.2023 №1/47-61. На підставі отриманих даних про умови праці на аналогічних робочих місцях електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах ПрАТ «Запоріжтрансформатор», даних трудової книжки. Міжрегіональним управлінням була складена інформаційна довідкавід 27.12.2023 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 - колишнього працівника ПрАТ «Запоріжтрансформатор» (електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах). В інформаційній довідці ОСОБА_1 вказано, що умови праці електрогазозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах не змінилися, Міжрегіональним управлінням були використані надані роботодавцем результати атестації робочого місця за 2011 рік та враховані за більш ранній період роботи працівника в даній професії (з 22.01.2007 р. по 2011 рік), оскільки робоче місце №003-27.04 було анульоване у 2015 році, а у ПрАТ «Запоріжтрансформатор» атестація робочих місць вперше була проведена у 2011 році. Також в інформаційній довідці ОСОБА_1 наведенні дані лабораторних досліджень шкідливих виробничих факторів на аналогічних робочих місцях електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах зварювального цеху ПрАТ «Запоріжтрансформатор» за 2011 та 2016 роки (строк дії 5 років), відповідно охоплено весь період роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві. ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений з результатами атестації робочих місць без будь-яких зауважень. За загальною оцінкою умов праці, згідно з висновком, умови праці електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах ПрАТ «Запоріжтрансформатор» відносяться до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».

Відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248 (розділ II. Гігієнічні критерії оцінки умов праці) умови праці, віднесені до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничого обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції.

Згідно з пп. 94 та 99 Порядку №337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я в умовах амбулаторного або стаціонарного обстеження хворих на підставі клінічних, функціональних досліджень з урахуванням відомостей зазначених у: трудовій книжці, виписці з амбулаторної картки, історії хвороби за весь період спостереження, направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря - профпатолога, інформаційної довідки умов праці працівника у разі підозри у нього хронічного професійного захворювання.

21.03.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною О.І. винесено постанову про накладення штрафу ВП №73418972, згідно з якою державним виконавцем встановлено, що рішення суду не виконано, оскільки боржником не було вжито додаткових заходів. У зв`язку з невиконанням рішення суду вирішено накласти штраф на Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частини першої та другоїстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першоїстатті 287 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України«Про виконавче провадження»від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі -Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону №1404-VІІІвизначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 3 Закону №1404-VІІІвідповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частини першоїстатті 13 Закону №1404-VІІІпід час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно достатті 18 Закону №1404-VІІІвиконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною четвертоюстатті 19 Закону №1404-VІІІвизначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 26 Закону №1404-VІІІвиконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Законуза заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятоюстатті 26 Закону №1404-VІІІпередбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомустаттею 27 цього Закону.

Відповідно до частини шостоїстатті 26 Закону №1404-VІІІза рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 63 Закону №1404-VІІІза рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідностатті 75 Закону №1404-VІІІу разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу указаних норм вбачається, зокрема, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин у визначений строк, за умови, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними, в розумінні наведених нормЗакону №1404-VІІІможуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом, 21.03.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною О.І. прийнято постанову про накладення штрафу, згідно якої накладено на боржникаПівденно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Суд зазначає, що визначальним при вирішенні питання про накладення на боржника штрафу є не встановлення самого лише факту невиконання ним рішення суду, а надання оцінки причинам, у зв`язку з якими боржник не виконує (частково чи повністю) рішення суду - в даному випадку таким є рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі №280/6765/22.

Проте відповідачем в оскаржуваній постанові від 21.03.2024 лише констатовано, що державним виконавцем встановлено не виконання рішення суду.

Суд зауважує, що предметом даного спору є законність постанови про накладення штрафу від 21 березня 2024 року у виконавчому провадженні ВП №73418972.

При цьому, суд наголошує на тому, що підставою для винесення вказаної постанови та накладення штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин у визначений строк, і відповідно, державним виконавцем при прийнятті такого рішення необхідно було достеменно з`ясувати відсутність поважних причин невиконання рішення суду або обґрунтувати у документах, що передують винесенню постанови про накладення штрафу (наприклад, в акті державного виконавця) підстави визнання неповажними тих причин, на які посилається боржник, як на обставини, що унеможливили повне або часткове невиконання рішення суду.

Суд враховує, що з метою захисту інтересів стягувача державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).

Тобто, державний виконавець був зобов`язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення "боржником", оскільки підставою для накладення відповідного штрафу є саме невиконання рішення без поважних причин.

У свою чергу, відповідачем до суду не було надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що державний виконавець, після надходження листів-відповідей боржника на вимоги, витребував від ПрАТ «Запоріжтрансформатор» додаткові пояснення або іншу інформацію, які необхідні для перевірки виконання боржником судового рішення. Будь-яких заходів щодо оцінки причини невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд приходить до висновку, що заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною О.І. при винесенні постанови про накладення штрафу від 21 березня 2024 року не з`ясовано причин, які зумовили невиконання Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі №280/6765/22 та відповідно не надано оцінки їх поважності/не поважності.

Наведене дає підстави суду для висновку про передчасність, а, відтак, і необґрунтованість та незаконність оскаржуваної позивачем постанови.

Також суд звертає увагу на те, що згідно наявних у справі матеріалів виконавець, враховуючи повідомлені йому боржником обставини, не звертався до суду із заявами, зокрема, про роз`яснення судового рішення, про зміну способу виконання судового рішення у справі №280/6765/22 тощо з метою ефективного та своєчасного його примусового виконання.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, прийнята заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіною О.І. постанова про накладення штрафу від 21 березня 2024 року ВП №73418972є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першоюстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно достатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зістаттями 74-76 КАС Українисуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другоїстатті 77 КАс Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, зокрема,що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем як суб`єктом владних повноважень не понесено судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями241 - 246,250,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Армстронга Ніла, буд. 1 д, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) до Відділу примусового виконаннярішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної О.І. про накладення штрафу від 21 березня 2024 року ВП №73418972 у розмірі 5100,00 грн.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.05.2024.

Суддя А.В. Сіпака