Рішення
від 09.05.2024 по справі 460/2900/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2024 року м. Рівне№460/2900/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" (далі по тексту - позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №204000/2024/000010/2 від 07.02.2024.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він надав з метою митного оформлення товарів до митниці митну декларацію №24UA204020003589U3, в якій обрав основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подав документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України, однак відповідач витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи. Однак, незважаючи на всі надані документи, які підтверджують митну вартість товару саме за основним першим методом за ціною контракту, відповідачем визначено митну вартість товарів за шостим резервним методом. Позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк 02.04.2024 через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей. За наявними даними, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за першим основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів.Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 04.04.2024 відмолено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12.04.2024 витребувано від сторін додаткові докази.

09.04.2024 через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що всі заявлені витрати підтверджені документально та піддаються обчисленню. Ціна товару за метричну одиницю підтверджена специфікацією та рахунком фактурою, де зазначені умови поставки FOB (вартість упаковки та розміщення товару на борту судна включені в ціну). Кількість товару підтверджена інвойсом, а транспортні витрати підтвердженні відповідною довідкою. Зазначає, що відзив Рівненської митниці є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

15.11.2023 між EXTROIL CZ s.r.o. в особі директора ОСОБА_1 , іменований надалі "Продавець", з одного боку, та ТОВ "Меркурій" в особі директора ОСОБА_2 , іменоване надалі "Покупець", з іншого боку укладено контракт №151123-1 від 15.11.2023 (а.с.18-20). Відповідно до п.1.1. продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар відповідно до умов цього контракту. Згідно п.1.2. найменування, якість, кількість, походження, ціна, упаковка та умови поставки кожної партії товару визначаються в доповненнях до цього контракту. Ці доповнення є невід`ємною частиною цього контракту. Пунктом 2.1. контракту визначено, що якщо інше не передбачено у доповненні до контракту, товар поставляється на умовах FCA, склад Продавця (відповідно до Інкотерм, 2010). Пунктом 3.1. Товар поставляється звичайної експертної якості Продавця в упаковці експорту. У разі потреби додаткової упаковки вартість її буде узгоджена додатково. Пунктом 4.1. Зазначається, що ціна та загальна вартість Товару визначається у додатках до даного контракту.

Згідно п.4.3. умови платежу визначають у Додатках до даного контракту. Подавець зобов`язується надати Покупцеві скан-копії наступних документів за допомогою е-mail: специфікації, сертифікат якості, пакувального листа, сертифікат походження.

На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс №2012233 від 20.12.2023, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару на загальну суму 25625,00 доларів США. Також зазначено, що товар фасований у 410 мішків, загальна вага нетто становить 20,5т. по ціні 1250доларів США за тону відповідно (а.с.16).

Згідно Специфікації (Додаток 1 від 15.11.2023до Контракту) (а.с.17) погоджено вагу 21,00т.по ціні 1250 доларів США за тону відповідно на загальну суму 26250,00 доларів США. Додаткових угод чи інших документів, які б містили інформацію про зміни до контракту в частині ваги продукції до суду надано не було.

Водночас інвойсі та в специфікації визначено умови постачання: FOB Dalian (China), що є відмінними від тих, які визначені в договорі.

При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено таке.

1. У специфікації (додаток від 15.11.2023 №1 до Контракту від 15.11.2023 №151123-1) зазначено наступні умови оплати: передоплата 7800 дол. США, решта по факту відправлення. Проте до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваної партії товару.

2. Коносамент від 28.10.2023 № ZM23100583 виставлений до укладання Контракту від 15.11.2023 №151123-1 (далі Контракт). У коносаменті від 28.10.2023 № ZM23100583 відправник та отримувач не кореспондується з відомостями, що зазначені у графах 2,8 ЕМД.

3. Під кодом документа 3006 «Калькуляція транспортних витрат» (використовується якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу) надано довідку про транспортні витрати від 19.01.2024 № 2083, що виставлена експедитором «Глобал Оушн Лінк». Проте даний документ не може бути взятий до уваги так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (далі Наказ №599).

5. Також у довідці про транспортні витрати від 19.01.2024 № 2083 відсутні відомості щодо вартості перевезення за маршрутом Гданськ (Польща) Гдиня (Польща).

6. Рахунок фактуру щодо транспортно експедиційних послуг та договір про перевезення до митного оформлення не надано.

7. Кількість та загальна вартість партії товару, що зазначена у специфікації (додаток від 15.11.2023 №1 до Контракту від 15.11.2023 №151123-1) не кореспондується з відомостями, що зазначені у інвойсі від 20.12.2023 № 2012233. Також до митного оформлення не надано пакувального листа.

8. Заявлена до митного оформлення вага брутто (графа 35 ЕМД) не кореспондується з відомостями, що зазначені у коносаменті від 28.10.2023 №ZM23100583, накладній ЦІМ від 20.01.2024 №31503838.

9. У графі 31 ЕМД зазначено, що оцінюваний товар переміщується у мішках, але у Контракті не зазначається, що вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням входить у ціну товарів. Це свідчить про невключення вартості упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням при розрахунку митної вартості товару, що є недотриманням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Вищевказане, на переконання митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Під час здійснення митного контролю та перевірки поданих до митного оформлення митної декларації від 05.02.2024р. 24UA204020003589U3, товаро-супровідних документів, митним органом сформоване повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів (далі Повідомлення):

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) виписку з бухгалтерської документації продавця;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товару;

8) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: щодо вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням.

9) Рахунок фактуру щодо транспортно експедиційних послуг та договір про

перевезення;

10) коносамент, що можливо пов`язати з оцінюваною партією товарів;

11) пакувальний лист.

Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товару, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару.

Декларантом 05.02.24р. на вимогу митного органу додатково надано банківські платіжні інструкції від 20.11.2023 №2 та від 08.12.2023 №43. Відповідач стверджує, що надані документи неналежно оформлені та не будуть взяті до уваги. Позивачем листами від №05-02/24-1 від 05.02.2024р. і №06-02/24-1 від 06.02.2024р. повідомлено, що додаткові документи надаватися не будуть та просить негайно прийняти рішення стосовно випуску товару за ВДМ 24UA204020003589U3від 05.05.2024р. у вільний обіг.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та відомостей відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000010/2 від 07.02.2024.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 26.12.2023 №23UA209110012514U7 1,65 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 33825 дол. США (20500 кг * 1,65 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1270798,49 грн (33825 дол. США * 37,5698 грн/дол. США). Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 07.02.2024 №24UA204020003957U0. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 50248,77 грн.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної політики складається з Конституції України, Митного Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (стаття 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України)).

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В силу приписів пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.

Згідно частини 1 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим (основним) методом (за ціною договору (контракту)).

Частинами першою, другою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених вище положень МК України дає підстави дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем ТОВ «МЕРКУРІЙ» з метою митного оформлення подано митну декларацію №24UA204020003589U3 на товар неочищений парафін 54/56 20500кг. 410 поліпропіленових мішків. Показники якості згідно сертифікату аналізу: температура плавлення - 54,55С ; масова частка масел 0,83; колір за шкалою Сейболта 20; запах 3. Торговельна марка відсутня, виробник Китай, країна виробництва CN.

До вказаної декларації додано рахунок-фактуру (інвойс) 2012233 від 20.12.23; коносамент ZM23100583 від 28.10.23; накладна ЦІМ 31503838 від 20.01.24; автотранспортна накладна 1009 від 02.02.24; декларація про походження товару 2012233 від 20.12.23; калькуляція транспортних витрат 2083 від 19.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 151123-1 від 15.11.23; доповнення до зовнішнього економічно договору (контракту) 1 від 15.11.23; інші некласифіковані документи сертифікат аналізу від 02.10.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA204020003589U3 від 05.02.2024.

Митна вартість товарів визначена декларантом за основним методом на підставі положень статті 58 МКУ. Митним органом зазначається, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки останнім не подано усіх додаткових документів, що витребовувалися митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5ст.54 МКУ.

За результатами опрацювання посадовими особами відповідача наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, виявлено, що такі документи містять неточності та розбіжності. Митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів на основі встановлених митним органом невідповідностей, наявних у документах наданих до митного оформлення.

На зауваження митного органу, про те, що додатково надані банківські платіжні інструкції від 20.11.2023 №42 та від 08.12.2023 №43 належним чином не завірені (відсутня печатка банку та підписи уповноважених осіб банку), суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими. Оскільки, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24, Ощад 24 інші), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року, є підтвердним документом здійснення оплати, та додатково печаткою банку вона не завіряється. Суд зауважує, що дані квитанції містять підпис надавача платіжних послуг, печатку банку та дату виконання банківської операції та решту необхідних реквізитів електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», які визначаються договором між банком та клієнтом (а.с.24-25).

Суд приймає та погоджується з доводами митного органу про те, що коносамент від 28.10.2023 № ZM23100583 виставлений до укладання Контракту від 15.11.2023 №151123-1 (далі Контракт), а відправник та отримувач, не кореспондується з відомостями, що зазначені у графах 2,8 ЕМД.

Коносаммент- товаророзпорядчий документ,цінний папір, що видається морським перевізникомвантажуйого відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Як вбачається із коносаменту № ZM23100583 від 28.10.2023, долученого до матеріалів справи, вантажовідправником товару є FUSHUN KUNHUO WAX CO., LTD, а вантажоодержувачем EXTROIL CZ s.r.o. Відповідно, портом розвантаження та митницею розвантаження є м.Гданськ, Польща. Даний товар іде транзитом в Україну і має містити 410 мішків воску горючого власного виробництва 54/56, вагою брутто 20705кг. Згідно контракту №151123-1 від 15.11.2023, Продавцем товару є EXTROIL CZ s.r.o., а ТОВ "Меркурій" в особі директора ОСОБА_2 є покупцем, предметом контракту є товар, який визначений специфікацією: неочищений парафін 54/56 в кількості 21т. по ціні 1250 доларів США за тонну на загальну суму 26250,00 доларів США. Як вбачається з вищенаведеного у митного органу виникли об`єктивні підстави витребувати додаткові документи, щоб уточнити точну вагу і ціну товару відповідно. Також суд зауважує, що коносамент укладений раніше, де покупцем виступає EXTROIL CZ s.r.o. Об`єктивні сумніви виникають з приводу коносаменту, де зазначається, що товар іде транзитом в Україну, а вантажоотримувачем є юридична особа, яка територіально знаходиться в Чехії. І лише 15.11.2023 року укладений контракт про купівлю даного товару покупцем з України.

Суд також бере до уваги твердження відповідача про відсутність відомостей про транспортні витрати, які зазначені в довідці від 19.01.2024 №2083 (а.с.14). Як свідчать матеріали справи, довідкою ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» №2089 від 19.01.2024 підтверджено вартість послуг по організації і перевезенню вантажу, в якій в т.ч. повідомлено, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилось. Задекларована сума транспортних витрат згідно довідки №2083 від 19.01.2023 зазначена на умовах поставки FCA CN Dailsan від місця - м. Гданськ (Польща) становить 20451, 75грн. та від переходу Гдиня - Мостиська (53317, 46 грн), компенсація вартості послуг ВРР, виконаних нерезидентом за межами України 9520,98грн., плата експедитору за межами України 760,98грн, 20% ПДВ (152,2 грн.) разом 913,18 грн. Загальна вартість робіт (послуг) із ПДВ склала 84203,37грн. Пояснення позивача про те, що в довідці про транспортні витрати наведені загальні витрати, витрати територією України та витрати за межами України не знайшли свого підтвердження. Рахунок фактуру щодо транспортно експедиційних послуг та договір про перевезення до митного оформлення і до суду не надано. Враховуючи вище викладене, даний документ не може бути взятий до уваги, як такий, що підтверджує відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (далі Наказ №599).

Посилання митного органу на те, що кількість та загальна вартість партії товару, що зазначена у Специфікації (додаток від 15.11.2023 №1 до Контракту від 15.11.2023 №151123-1) не кореспондується з відомостями, що зазначені у інвойсі від 20.12.2023 № 2012233 знайшли своє підтвердження у матеріалах справи. Також до митного оформлення не надано пакувального листа. Суд погоджується із зауваженням відповідача з приводу розбіжностей інформації, зазначених в Специфікації та інвойсі. Згідно Специфікації Продавець зобов`язується поставити 21т. неочищеного парафіну 54/56 за ціною 1250,00 доларів США, на загальну суму 26250,00 доларів США. Умови постачання FOB Далянь (Китай) Incoterms 2010. Терміни постачання: листопад 2023 січень 2024. Постачання здійснюється не пізніше 180 календарних днів з дати підписання даної специфікації. У інвойсі від 20.12.2023 № 2012233 зазначено 20,5т. парафіну в кількості 410 мішків на загальну вартість 25625,00доларів США. У митного органу виникли об`єктивні сумніви і через не надання додатково пакувального листа. Посилання позивача на те, що даний документ не є в переліку необхідних, є помилковим. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно експортної митної декларації країни відправлення Китай №*090820230000403663* (а.с.76), додатковими документами на товар надано рахунок-фактуру, договір-доручення та пакувальний лист. Накладна ЦІМ (а.с.83), графа 24 містить перелік документів, які прикладені відправником. Серед них вказаний інвойс 2012233 від 20.12.23, пакувальний лист, інші документи. Зауважень позивача щодо того, що ним не було отримано всі документи, які супроводжували товар матеріали справи не містять. Тому, як вбачається з вище наведеного, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи у позивача. Матеріалами справи підтверджено, що витребовуваний митним органом пакувальний лист повинен був бути у розпорядженні позивача. Тому його ненадання на запит митного органу свідчить про невиконання позивачем законної вимоги. А також про те, що митний орган діяв в межах своєї компетенції за згідно норм чинного законодавства.

Відповідачем встановлено, що вага брутто (графа 35 ЕМД) не кореспондується з відомостями, що зазначені у коносаменті від 28.10.2023 №ZM23100583, накладній ЦІМ від 20.01.2024 №31503838. Суд погоджується з твердженням митного органу і зазначає наступне. Графа 35 ЄМД №24UA204020003589U3 (а.с. 26) підтверджує масу брутто 20750кг, масу нетто 20500 кг. Разом з тим, у коносаменті зазначено 410 мішків, 1*20 Контейнер(и) GP S.T.C., маса брутто 20705,000кілограм. Накладна ЦІМ містить графа 16 - рід упаковки контейнер; графа 17 - кількість місць 410; графа 18 -маса 20705кг., в тому числі маса тари 2100кг, маса брутто 22805 кг. Додаткових документів позивачем на підтвердження маси товару до суду не надано.

Митний орган посилається на те, що у графі 31 ЕМД зазначено, що оцінюваний товар переміщується у мішках, але у Контракті не зазначається, що вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням входить у ціну товарів. Це свідчить про не включення вартості упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням при розрахунку митної вартості товару, що є недотриманням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Згідно п.3.1. Контракту №151123-1 від 15.11.2023 товар поставляється в звичайної експортної якості Продавця в упаковці експорту. Пункт 4.3. Контракту передбачає, що продавець зобов`язується надати Покупцеві скан-копії документів, в тому числі пакувального листа. Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару відповідно до ч.6 ст.53 МК. Графа 31 ЕМД вказано, що товар переміщується в поліпропіленових мішках. Тому в митного органу виникли об`єктивні сумніви і при митному оформленні позивачу було запропоновано надати для уточнення з приводу упаковки товару. Оскільки пакувальний лист повинен бути в наявності в позивача, то останній у разі його витребування повинен був його надати. Суд зауважує, що в комерційному Інвойсі №2012233 від 20.12.2023 вказано кількість 410 мішків, вага нетто 20,5т, ціна за одиницю 1250,00доларів США за тону, разом до сплати 25625,00доларів США. Умови ціни: FOB Далянь (Китай). Упаковка упаковується в експортну упаковку по 50кг/мішок.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Крім того, документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, це транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (ч. 2 ст. 53 МКУ).

В залежності від маршруту транспортування та виду транспорту, яким транспортувалися товари, надаються відповідні транспортні (перевізні) документи.

Окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, наведені у Правилах заповнення декларації митної вартості, затвердженихнаказом Мінфіну від 24.05.2012 р. № 599, а саме:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Крім того, відповідно до частини шостоїст. 53 МКУдекларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати будь-які інші додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару

Якщо, перевезення здійснювало інше підприємство, ніж те, що надало довідку, необхідно надати документ, який підтверджує уповноваження такого підприємства на підтвердження ним витрат на транспортування з відповідними реквізитами.

Запропонувавши надати додаткові документи та інші документи на підтвердження заявлених в митних деклараціях відомостей, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

З огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане вище свідчить про те, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів та, у випадку не надання витребуваних документів, для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000010/2 від 07.02.2024 року.

Суд вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства.

При цьому відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості у повному обсязі не надав.

У зв`язку з неможливістю об`єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбачений статті 57 Митного кодексу України.

Узагальнюючи наведене, суд переконаний, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Рівненською митницею правомірно, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган навів переконливі аргументи, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем доведена. Вказане свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ" (вул. Солом`янська, буд. 3, оф. 6,м. Київ,03110, ЄДРПОУ/РНОКПП 25105958)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.М. Дуляницька

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.05.2024
Оприлюднено13.05.2024
Номер документу118930733
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —460/2900/24

Ухвала від 23.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Ухвала від 13.06.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Кухтей Руслан Віталійович

Рішення від 09.05.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

Ухвала від 12.04.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

Ухвала від 04.04.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні