Рішення

від 09.05.2024 по справі 520/2496/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року № 520/2496/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук`яненко М.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державниї митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100777/1 від 18.12.2023;

2. визнати протиправною та скасувати картку відмови прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/003171 від 18.12.2023.

3. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" понесені судові витрати в справі, зокрема витрати правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору - 6 056 гривень 00 копійок.

Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обставини того, що розгляд справи було здійснено в порядку ч.5 ст.262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та відсутня необхідність розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви представника позивача в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державниї митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100777/1 від 18.12.2023; визнати протиправною та скасувати картку відмови прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/003171 від 18.12.2023; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" понесені судові витрати в справі, зокрема витрати правничу (правову) допомогу адвоката у сумі 10 000 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору - 6 056 гривень 00 копійок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100777/1 від 18.12.2023. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209230/2023/003171 від 18.12.2023, прийняту Львівською митницею Державної митної служби України. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування якого зазначає, що на підтвердження судових витрат представником позивача не надано детального розрахунку витрат на правову допомогу у даній справі, а отже документально не підтверджено, що гонорар є розумним та відповідає зазначеній сумі.

Суд, дослідивши наявні докази, виходить із наступного.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо не співмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11 серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Відповідно до поданих представником позивача доказів вбачається, що 25 березня 2021 року між ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" та Адвокатським об`єднанням «Роланд» було укладено Договір про надання правової допомоги №2021/03/06, відповідно до якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, зокрема, по наданню послуг з представництва у встановленому порядку інтересів клієнта в судових органах, зокрема господарських судах, судах загальною юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Так, зокрема, згідно вказаного Акту № 46 про надання правничої допомоги за Договором № 2021/03/06 від 25.03.2021 р. визначено, що адвокатом на виконання договору №2021/03/06 про надання правової допомоги від 25 березня 2021 року була надана позивачу правова допомога, а саме: правовий аналіз позовної заяви ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" та складання відповіді на відзив .

З платіжних інструкцій від 18.01.2024р. №6 та від 25.01.2024р. №2339 вбачається, що ТОВ "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" на виконання Договору №2021/03/06 про надання правової допомоги від 25 березня 2021 року, було сплачено послуги Адвокатського об`єднання «Роланд» з професійної правничої допомоги в загальній сумі 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер плюс" про відшкодування витрат на правову допомогу, в яких останній посилався на надмірність заявленої суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору.

Суд вважає, що у даному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 5000,00 грн.

Визначаючи вказану суму, суд виходить з того, що розглянута справа не є складною, була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позовна заява і подання необхідних матеріалів до суду не могло потребувати багато часу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Партнер Плюс" (вул. Пушкінська, буд. 61, літера Д-1,м. Харків,61024) сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1,м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79007).

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.О. Лук`яненко