Постанова

від 09.05.2024 по справі 520/29255/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 р. Справа № 520/29255/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 (суддя: Біленський О.О., м. Харків) по справі № 520/29255/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інтер Олія") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2023 №00307770704, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" застосована пеня за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 178 539,02 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інтер Олія" Головне управління ДПС у Харківській області складено акт, який, зокрема, містить висновок про порушення Товариством частини 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічним контрактом №1011 від 10.11.2022, який укладено із компанією LIONS DF SERVIS S LTD (Латвія). Суть порушення полягає у недотриманні граничного терміну надходження коштів/повернення товару по контракту №1011 від 10.11.2022, який укладено із компанією LIONS DF SERVISS LTD (Латвія). Актом перевірки підтверджена та обставина, що товар, митне оформлення якого підтверджено ВМД №22UA806020013305U8 від 02.12.2022, був реалізований іншій особі (AGROIL GROUP Sp. z о.о. (резидент Республіки Польща) замість LIONS DF SERVISS LTD (резидент Латвійської Республіки)) за меншою ціною (32 240,0 євро замість 36 704,0 євро). Тобто факт продажу вивезеного за межі митної території України товару (олії соняшникової рафінованої) та надходження валютної виручки за продаж товару контролюючим органом не заперечується. Таким чином, висновок про порушення граничних строків надходження валютної виручки за проданий товар у розмірі 36 704,0 євро є помилковим, адже валютна виручка за саме цей товар у розмірі 32 240,0 євро надійшла до обслуговуючого банку своєчасно. Різниця між первісною ціною та ціною фактичного продажу (4 464,0 євро) на дату здійснення операції з експорту товару складає 167168, 32 грн. (за курсом НБУ 37,4481), що є незначною сумою в розумінні п. 14-3 Постанови №18 та виключає поширення граничних строків розрахунків на таку операцію. Вказує, що 24.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", пунктом 14-2 якої встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів, що застосовується до операцій, здійснених з 05.04.2022. Митне оформлення товару, що був експортований позивачем проведено 02.12.2022. Між 02.12.2022 та 21.05.2023 - датою початку нарахування пенні пройшло 170 днів, тобто пеня за оскаржуваним рішенням нарахована з порушенням вимог ч. 2 ст. 13 Закону №2473 та Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18. Також, нарахування контролюючим органом пені у період з 21.05.2023 по 30.06.2023, на думку позивача, суперечить положенням абзацу 11 п. 52-1 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 520/29255/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" (вул. 23 Серпня, буд. 34, офіс 12, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 38957704) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2023 №00307770704 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 178 539,02 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія" (вул. 23 Серпня, буд. 34, офіс 12, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 38957704) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 520/29255/23, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що станом на момент проведення перевірки розрахунки по валютному контракту №1011 від 10.11.2022 не проведені, граничний термін надходження коштів/повернення товару 21.05.2023, чим ТОВ "Інтер Олія" порушено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». В бухгалтерському обліку зазначені операції відсутні. Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям у кількості 41 день, що призвело до нарахування пені у сумі 178 539,02 грн.. З урахуванням викладеного та за відсутності відомостей про зняття операції по поставці олії соняшникової рафінованої з валютного контролю, висновки акту перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству. Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області вважає, що контролюючим органом було правомірно і законно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, наполягаючи на обґрунтованості та законності рішення суду першої інстанції, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Олія", ідентифікаційний код юридичної особи - 38957704, місцезнаходження юридичної особи: вул. 23 Серпня, буд. 34, офіс 12, м. Харків, 61072, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області (Шевченківська ДПІ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом господарської діяльності ТОВ "Інтер Олія" за КВЕД є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

10.11.2022 між ТОВ "Інтер Олія", як Продавцем, та LIONS DF SERVISS LTD (резидент Латвійської Республіки), як Покупцем, був укладений Контракт №1011, за умовами якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах цього Контракту продати Покупцю олію соняшникову рафіновану (Товар за Контрактом), а Покупець зобов`язується в порядку та умовах, визначених Контрактом, оплатити та прийняти у власність Товар. Кількість, якість, ціна та строки поставки кожної окремої партії Товару узгоджується Сторонами та визначається у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Контракту.

21.11.2022 сторонами Контракту був погоджений Інвойс №2111, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю олію соняшникову рафіновану у кількості 24,8 тон ціною 1 480,00 євро за 1 тону, загальна вартість Товару - 36 704,0 євро. Поставка здійснюється на умовах DAP (відповідно до Incoterms-2020): Lubanas iela, 82, Riga, Latvia.

Митне оформлення Товару проведено та підтверджується ВМД №22UA806020013305U8 від 02.12.2022. Поставка Товару відбувалась автомобільним транспортом (сідельний тягач SCANIA (держ. реєстр. номер НОМЕР_1 ) та напівпричепом-цистерною (держ. реєстр. номер НОМЕР_2 )).

05.12.2022 Покупець повідомив ТОВ "Інтер Олія" про відмову в прийнятті Товару, оскільки він, на переконання Покупця, не відповідає специфікації вантажу.

З метою уникнення фінансових втрат при поверненні Товару на митну територію України (у т.ч. через митне оформлення попередньо вивезеного Товару), ТОВ "Інтер Олія" прийнято рішення про пошук нового покупця на олію соняшникову рафіновану.

15.12.2022 була укладена тристороння Угода про заміну сторони у зобов`язанні між ТОВ "Інтер Олія", як Продавцем, та LIONS DF SERVISS LTD (резидент Латвійської Республіки), як Первісним Покупцем, AGROIL GROUP Sp. z о.о. (резидент Республіки Польща), як Новим Покупцем. Предметом даної Угоди є перехід прав та обов`язків Первісного покупця до Нового Покупця, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав та обов`язків на підставі Контракту від 10.11.2022 №1011 та Інвойсу від 21.11.2022 №2111, укладених між Продавцем та Первісним Покупцем, перехід яких та початок дії обумовлений підписанням даної угоди.

Сторони Угоди погодили, що після підписання даної Угоди Продавець та Новий Покупець мають право вносити будь-які зміни до Контракту від 10.11.2022 №1011, у тому числі, але не виключно, змінити умови та місце (адресу) поставки, ціну товару тощо. Відповідні зміни оформлюються окремим документом або документами (додатковою угодою, договором, інвойсом тощо), які набувають юридичної сили з моменту їх підписання Сторонами.

На момент укладення Угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 15.12.2022 між ТОВ "Інтер Олія" та AGROIL GROUP Sp. z о.о. (резидент Республіки Польща) існувала рамкова угода у вигляді Контракту від 05.07.2022 №0507, предметом якої була поставка ТОВ "Інтер Олія" олії соняшникової рафінованої. Основні умови Контракту, а саме, кількість, якість, ціна та строки поставки кожної окремої партії Товару узгоджувались Сторонами та визначались у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання умов Угоди про заміну сторони у зобов`язанні від 15.12.2022 та з урахуванням Контракту від 05.07.2022 №0507, ТОВ "Інтер Олія" та AGROIL GROUP Sp. z o.o. (резидент Республіки Польща) була погоджена Специфікація від 16.12.2022 №2/1 та Інвойс від 16.12.2022, якими сторони погодили поставку олії соняшникової рафінованої у кількості 24,8 тон ціною 1 300,00 євро за 1 тону, загальна вартість Товару - 32 240,00 євро. Поставка здійснювалась у автомобільній цистерні наливом на умовах DAP (відповідно до Incoterms-2020): Ul. Marii Skodowskitj Curie 1, 44-187, Wielowies Polska. Поставка Товару відбувалась автомобільним транспортом (сідельний тягач SCANIA (держ. реєстр. номер НОМЕР_1 ) та напівпричепом-цистерною (держ. реєстр,+. номер BC7778XF)).

29.12.2022 валютна виручка у сумі 32 240,00 євро за поставлений товар надійшла у повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтер Олія", відкритий у АТ «ПУМБ».

Надалі, посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області на підставі направлень від 23.08.2023 №7312, 7315, 7316, 7317, наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 22.08.2023 №3588-п, відповідно до п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Інтер Олія" за період діяльності з 01.01.2021 по 30.06.2023 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків і зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 22.08.2023 №3588-п вручено під розписку 23.08.2023 директору ТОВ "Інтер Олія" ОСОБА_1 , якого також 23.08.2023 ознайомлено з направленнями на проведення перевірки від 23.08.2023 №7312, 7315, 7316, 7317, про що свідчить його підпис.

Перевірка проводилась в період з 23.08.2023 до 31.08.2023 в присутності директора ТОВ "Інтер Олія" ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт позапланової виїзної документальної перевірки №27363/20-40-07-04-05/38957704 від 07.09.2023 (далі - акт перевірки).

Згідно з актом перевірки, перевіркою, зокрема, встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічним контрактом від 10.11.2022 №1011, укладеним з компанією LIONS DF SERVISS LTD (Латвія). Так, станом на момент проведення перевірки розрахунки по валютному контракту №1011 від 10.11.2022 не проведені, граничний термін надходження коштів/повернення товару 21.05.2023. В бухгалтерському обліку зазначені операції відсутні.

Не погоджуючись із вказаними висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення вважати висновки акту перевірки №27363/20-40-07-04-05/38957704 від 07.09.2023 такими, що відповідають чинному законодавству, а заперечення ТОВ "Інтер Олія" такими, що не підлягають задоволенню.

02.10.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00307770704 про застосування фінансових санкцій у розмірі 178 539,02 грн. за порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Позивач, вважаючи вищезазначене рішення податкового органу протиправним, звернувся із цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені у період з 01.01.2021 по 30.06.2023 не узгоджується з абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України, а тому оскільки у даному випадку, згідно з розрахунком пені, її нарахування здійснено за період з 21.05.2023 по 30.06.2023, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України встановлено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Закон України "Про валюту і валютні операції" №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 ст. 11 Закону №2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого 02.01.2019 постановою Правління Національного Банку України №5 (далі - Положення №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14.2. постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Як зазначено у ч. 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (п. 8 Положення про валютний нагляд», затвердженого 03.01.2019 постановою правління Національного банку України №13).

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої 02.01.2019 постановою Правління Національного банка України №7 (надалі - Інструкція №7), банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Згідно з пп. 2 п. 6 Інструкції №7 про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Так, судовим розглядом встановлено, що товар, митне оформлення якого підтверджено ВМД №22UA806020013305U8 від 02.12.2022, був реалізований ТОВ "Інтер Олія" компанії AGROIL GROUP Sp. z о.о. (резидент Республіки Польща) замість LIONS DF SERVISS LTD (резидент Латвійської Республіки)) за ціною 32 240,00 євро.

Фактичне надходження валютної виручки за поставлений товар відбулось 29.12.2022 у сумі 32 240,00 євро.

Матеріалами справи підтверджено факт продажу вивезеного за межі митної території України товару (олії соняшникової рафінованої) та надходження валютної виручки за продаж товару.

Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Інтер Олія" граничних строків надходження валютної виручки за проданий товар у розмірі 36 704,00 євро є помилковим, адже валютна виручка за саме цей товар у розмірі 32 240,00 євро надійшла до обслуговуючого банку своєчасно.

Різниця між первісною ціною та ціною фактичного продажу - 4 464,0 євро на дату здійснення операції з експорту товару складає 167 168,32 грн. (за курсом НБУ 37,4481).

Колегія суддів зазначає, що, відповідно до п. 14-3 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

В свою чергу, частиною 1 ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень).

Таким чином, різниця між первісною ціною (36 704,00 євро) та ціною фактичного продажу (32 240,00 євро) ТОВ "Інтер Олія" компанії AGROIL GROUP Sp. z о.о. (резидент Республіки Польща) олії соняшникової рафінованої на дату здійснення операції з експорту товару є незначною сумою в розумінні п. 14-3 Постанови №18 та виключає поширення граничних строків розрахунків на таку операцію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність висновків Головного управління ДПС у Харківській області щодо порушення ТОВ "Інтер Олія" ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічним контрактом від 10.11.2022 №1011, укладеним з компанією LIONS DF SERVISS LTD (Латвія).

Крім того, колегія суддів зазначає, що, згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві №466-IX від 16.01.2020, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 по справі № 420/1538/23 сформулював наступний висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.»

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 30.06.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки у даному випадку, згідно з розрахунком пені, її нарахування здійснено за період з 21.05.2023 по 30.06.2023, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Інтер Олія» - задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до ст.139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 по справі № 520/29255/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді О.А. Спаскін В.Б. Русанова