Постанова

від 09.05.2024 по справі 340/987/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/987/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень плюс» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вересень плюс» звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за №338/32-00-07-01-03-29, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» штрафну санкцію за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 137449,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області складено акт за № 3173/11/11/31774943 фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв. На підставі вказаного акту перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено податкове повідомлення-рішення від 24.11.22 за № 338/32-00-07-01-03-29, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс» штрафну санкцію за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 137449,50 грн. Позивач вказує, що проведення фактичної перевірки здійснено за відсутності визначених законом підстав для її проведення, зважаючи на те, що наказ про проведення перевірки від 02.11.2022 №1226-п не містить відомостей відображених на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення такої перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення. Крім того, позивач вказує, що його фактично двічі притягнуто до відповідальності одного виду (двох штрафних каральних заходів) за одне й те саме правопорушення - один раз призначено штраф за пунктом 7 ст. 17 Закону про РРО, а другий раз - штраф за пунктом 1 ст. 17 Закону про РРО.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 рокуадміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків за №338/32-00-07-01-03-29 в частині застосовування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 132349,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнуто на користь ТОВ «Вересень Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 2061,31 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано факт виявлених в ході перевірки порушень, а також того, ТОВ «Вересень Плюс» допущено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та тюновими виробами, що фактично призвело до невидачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 132 349,50 грн. На переконання відповідача, відсутність у фіскальному чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, свідчить про невидачу розрахункового документу встановленої форми, оскільки фіскальний чек не містить всіх реквізитів. Таким чином, висновок суду стосовно того, що відсутність у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД вказує лише на порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не свідчить про невидачу розрахункового документу є помилковим, позаяк не враховує п.3 розділу ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача вказано підпункт 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПК України, при цьому матеріали справи містять листи ДПС України від 22.09.2022 та 13.10.2022 адресовані, в т.ч. і Головному управлінню ДПС у Кіровоградської області, щодо необхідності проведення фактичних перевірок (а.с.178-219).

Вказані листи в розумінні підпункту 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для проведення фактичних перевірок.

ГУ ДПС у Кіровоградській області видано наказ №1226-п від 02.11.2022 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Вересень Плюс»», щодо проведення перевірки господарської одиниці магазин, за адресою м. Кропивницький, вул. Преображенська, 4, з 02.11.2022 тривалістю 3 доби за період діяльності з 01.01.2022 по 04.11.2022 (а.с.47).

На підставі наказу були виписані направлення на проведення фактичної перевірки від 02.11.2022 №№ 2061, 2062 (а.с.89,90). Наказ на проведення перевірки та направлення вручено представникові позивача, що підтверджується відмітками на примірниках направлень.

За результатами фактичної перевірки посадовими особами відповідача 04.11.2022 складено акт № 3173/11/11/31774943 (а.с.92,93).

Відповідно до п. 2.2.8. акту перевірки зафіксовано: роздрібну торгівлю підакцизними товарами без використання режиму попереднього програмування товарної під категорії згідно УКТЗЕД, як наслідок, видача розрахункових документів не встановленого зразка. Дані про фіскальні чеки, в яких виявлено порушення наведено в додатку 1 та 2. Загальна сума розрахункових операцій, проведених через РРО з видачою розрахункових документів не встановленого зразка складає 132349,50 грн.

Висновками акту фактичної перевірки (п. 3.1.) встановлено порушення: п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО).

Акт перевірки підписано представником позивача, при цьому зауваження до акту перевірки не вносились.

На підставі акта фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій 137449,50 грн. (а.с.53,54).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 по акту фактичної перевірки від 07.11.2022 № 3173/11/11/31774943 (а.с.55), встановлено:

за порушення пунктів 1, 2 ст. 3 Закону про РРО невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі)) відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосовано штрафну санкцію в розмірі 132349,50 грн.;

за порушення п. 11 ст. 3 Закону про РРО (проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТЗЕД), на підставі п. 7 ст. 17 Закону про РРО застосовано штрафну санкцію в розмірі 5100 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Пунктом 1, 2, 11 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

За пунктом 1 статті 17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її не проведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року справа №500/6845/21.

Зі спірного податкового повідомлення-рішення, вбачається, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених пунктом 1, 2 та 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Позиція контролюючого органу полягає в тому, що відсутність у фіскальному чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, що на думку відповідача тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення № 13).

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі не передбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Колегія суддів наголошує, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні № 13 змісту.

Так, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Виключенням з цього правила, можна вважати, видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов`язкових реквізитів, що встановлені у наведеному Положенні № 13, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.

Разом з тим, в ході фактичної перевірки не зафіксовано невидачу розрахункового документу, більше того, зміст акту фактичної перевірки від 07.11.2022 № 3173/11/11/ 31774943 (п. 2.2.6.) вказує на те, що фіскальні звітні чеки на реєстраторі розрахункових операцій друкуються.

Відсутність у фіскальному чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, не свідчить про невидачу розрахункового документу, а вказує лише на інше порушення вимог Закону про РРО (п. 11 ст. 3), а тому не може бути підставою для застосування відповідальності за п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

При цьому, зауважень у податкового органу до позивача щодо не підтвердження проведених господарських операцій, її розрахунків, безпідставності формування показників податкової звітності та правильності оподаткування за наявним фіскальним чеком, як розрахунковим документом у податкового органу не було.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2022 №338/32-00-07-01-03-29 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 132349,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач у справі не довів суду правомірності свого рішення, а тому у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позовних вимог і скасування такого рішення.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року залишити змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко