Постанова

від 08.05.2024 по справі 420/25289/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25289/23

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 24.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛМОНТАЖ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про изнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛМОНТАЖ" (позивач, ТОВ "ІЗОЛМОНТАЖ") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 9185242/41814281 від 13.07.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 15.05.2023 року;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, за датою фактичного отримання, складену ТОВ Ізолмонтаж, код ЄДРПОУ: 41814281, податкову накладну № 6 від 15.05.2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що спірне рішення контролюючого органу є протиправним, оскільки податковим органом під час його прийняття не були дотримані критерії чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, не були належним чином та у повному обсязі досліджені документи надані позивачем, як на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, за твердженнями позивача, у нього наявні всі первинні документи, на підтвердження необхідних елементів для здійснення господарської діяльності в рамках передбачених видах економічної діяльності Товариства, вказані документи та інформація були у повному обсязі доведені до контролюючого органу, однак були повністю ним проігноровані. Позивач, наголошував, що він довів у повній мірі реальність здійснення ним господарських операцій в рамках податкової накладної №6 від 15.05.2023, а відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у її реєстрації без належного обґрунтування. Позивач також звертав увагу на те, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не здійснив чіткого визначення вичерпного переліку конкретних документів, які платник податків повинен був подати на розгляд Комісії, зазначивши лиш загальне посилання на необхідність надання пояснень та копій первинних документів. Також, на думку Товариства контролюючий орган не обґрунтував жодним чином необхідності надання перелічених у повідомленні від 04.07.2023р. документів, не вказав з яких підстав останнім не були враховані та фактично проігноровані вже надані платником документи разом з Поясненнями (вих.№36/06-2023 від 29.06.2023).

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні вимог Товариства повністю мотивуючи свою позицію тим, що спірне рішення податковим органом прийнято з передбачених чинним законодавством підстав. Представник відповідачів у відзиві на позов зазначав, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. При цьому, позивач у наданий 5-денний строк не надав додаткових документів/пояснень щодо податкової накладної. В свою чергу, надіслані позивачем пояснення та додані до них документи на переконання відповідачів, поза розумним сумнівом не можливо вважати достатнім для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податковій накладній №6 від 15.05.2023.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративний позов ТОВ "ІЗОЛМОНТАЖ" задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 9185242/41814281 від 13.07.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 15.05.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, за датою фактичного отримання, складену ТОВ Ізолмонтаж, код ЄДРПОУ: 41814281, податкову накладну № 6 від 15.05.2023 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ізолмонтаж (код ЄДРПОУ 41814281, м.Одеса, вул.Цвєтаєва 3/5) судовий збір у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн.(одна тисяча п`ятсот гривень).

Стягнуто з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа 8, м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ізолмонтаж (код ЄДРПОУ 41814281, м.Одеса, вул.Цвєтаєва 3/5) судовий збір у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн.(одна тисяча п`ятсот гривень).

На вказане рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були вказані у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ІЗОЛМОНТАЖ» №6 від 15.05.2023р., оскільки відповідно до фактичних обставин справи, платник не надав додаткових первинних документів та пояснень щодо податкової накладної №6 від 15.05.2023р. згідно повідомлення контролюючого органу про необхідність надати додаткові копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у цій податковій накладній, через недостатню кількість документів, що були подані разом з повідомленням №7 від 29.06.2023р. При цьому, надіслані позивачем пояснення та додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації зазначеної у направленій на реєстрацію податковій накладній №6 від 15.05.2023р. Разом з цим, як наголошується апелянтом, обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її документально покладається виключно на Позивача.

Позивачем до апеляційного суду надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін, мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили правомірність прийняття оскаржуваного рішення, чи спростовували б встановлені судом першої інстанції обставини та зроблені за наслідками розгляду справи висновки про задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Ізолмонтаж та Приватним акціонерним товариством ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ було укладено договір підряду №1-НТ-52 від 03.01.2020, згідно із п.1.1. якого підрядник на свій власний ризик з використанням власних та залучених трудових ресурсів, устаткування, обладнання та техніки, з своїх матеріалів та матеріалів замовника(у випадку необхідності) зобов`язується за завданням замовника виконати будівельно монтажні роботи на території підприємства замовника, а також усунути всі недоліки, що виникли в межах гарантійного терміну через неякісне виконання робіт, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці роботи(а.с.62-70).

ТОВ Ізолмонтаж складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №6 від 15.05.2023(а.с.16).

За результатами обробки податкової накладної №6 від 15.05.2023документ доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена з підстав того, що обсяг постачання товару/послуги 43.29.11 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, на пропозицію відповідача позивачем до контролюючого органу надано лист -пояснення від 29.06.2023 разом із підтверджуючими документами, а саме договір №ІНТ-52 від 03.10.2020, додатковий договір, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, договори, специфікація, оборотна відомість, статут, штатний розпис, 20-ОПП.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області складено повідомлення від 04.07.2023 про необхідність надання додаткових документів, протягом 5 робочих дні(а.с.23-25)

Як зазначив позивач та не спростував відповідач, після одужання директора товариства ОСОБА_1 , який перебував на лікарняному(з 06.07.по 12.07.2023(а.с.28) товариством було направлено пояснення та копії документів, однак квитанцією №12 від 12.07.2023 вказані пояснення та документи не були прийняті до розгляду, оскільки порушено їх термін подання.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9185242/41814281 від 13.07.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 15.05.2023 року(а.с.30-31) з підстав ненадання / часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.

Позивач не погодився із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 15.05.2023р., звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог ТОВ «ІЗОЛМОНТАЖ», суд першої інстанції, проаналізувавши приписи Порядку №1165 та Порядку №520, а також дослідивши наявні у справі письмові докази, зокрема документи, які були надані платником до контролюючого органу, виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскарженого рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 9185242/41814281 від 13.07.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 15.05.2023 року, відтак вважав наявними підстави для його скасування.

Суд першої інстанції також зазначив, що надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової № 6 від 15.05.2023 року.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних підприємства позивача, виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, суд першої інстанції вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану вище податкову накладну №6 від 15.05.2023р.

Колегія суддів вважає вірними та обґрунтованимм висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Ізолмонтаж», виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Вжите у наведеній нормі словосполучення "може включати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Відповідно до п.п.9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

-або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

-або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

-або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з додатку до Порядку № 520 в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково зазначаються конкретні документи.

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної була зупинена на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи викладені вище приписи, колегія суддів зауважує, що надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірній ПН.

На підтвердження цих обставин доказів у формі рішення до судів не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

В спірному ж випадку, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної позивача даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не містить.

Крім того, податковим органом не визначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, як у надісланій квитанції, так і в подальшому у повідомленні про надання додаткових документів.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, за якими була оформлена відповідна господарська операція.

При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Отже, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, повинен не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний, але не вичерпний перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрація яких зупинена.

Однак, згідно матеріалів справи, податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної та в подальшому, приймаючи рішення про відмову в їх реєстрації, не вказав платнику податку, які саме документи необхідно йому надати для того, щоб реєстрація податкової накладної в ЄРПН відбулася.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підставами відмови у реєстрації наведених податкових накладних в оскаржуваному рішенні Комісія зазначила: ненадання/часткового ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Такі обґрунтування відповідача спростовуються матеріалами справи, адже як вбачається з наявних у справі доказів, на пропозицію відповідача позивачем до контролюючого органу надано лист -пояснення від 29.06.2023 разом із підтверджуючими документами, а саме договір №ІНТ-52 від 03.10.2020, додатковий договір, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, договори, специфікація, оборотна відомість, статут, штатний розпис, 20-ОПП.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області складено повідомлення від 04.07.2023 про необхідність надання додаткових документів, протягом 5 робочих дні(а.с.23-25)

Як зазначив позивач та не спростував відповідач, після одужання директора товариства ОСОБА_1 , який перебував на лікарняному (з 06.07.по 12.07.2023(а.с.28) товариством було направлено пояснення та копії документів, однак квитанцією №12 від 12.07.2023 вказані пояснення та документи не були прийняті до розгляду, оскільки порушено їх термін подання.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9185242/41814281 від 13.07.2023 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 15.05.2023 року(а.с.30-31).

Суд першої інстанції ґрунтовно зауважив, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на ненадання первинних документів без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного Управління ДПС в Одеській області приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 15.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на ненадання / часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку, не зазначив в рішенні, які саме документи, не надані позивачем.

При цьому, саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість, товариство на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надало пояснення та відповідні первинні документи.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової № 6 від 15.05.2023 року.

За наявними документами була можливість здійснити реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, адже такі документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують її здійснення та виникнення у позивача підстав для складання й направлення на реєстрацію податкової накладної, у якій така господарська операція зафіксована.

Аналізуючи зміст господарської операції, по якій було складено податкову накладну, дослідивши надані позивачем до справи документи, апеляційний суд вважає підтвердженою наявність у позивача ТОВ «Ізолмонтаж» правових підстав для оформлення та подання для реєстрації указаної вище податкової накладної.

Контролюючому органу були направлені документи, на підставі яких можливо було на переконання апеляційного суду, поза розумним сумнівом, встановити зміст і обсяг господарської операцій, по якій позивач подав для реєстрації податкову накладну, а також наявність у Товариства підстав для реєстрації податкової накладної та прийняти відповідне рішення.

Судова колегія при цьому також звертає увагу на відсутність у доводах відповідача у справі (апелянта) стосовно наявності будь-яких розбіжностей чи невідповідностей поданих платником документів, та таких розбіжностей не встановлено під час апеляційного перегляду справи.

Окрім того, в контексті оцінки доводів скаржника, колегія суддів зауважує, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної зокрема у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, судова колегія доходить висновку, що відповідач у даному спірному випадку, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача за висновком апеляційного суду, були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 15.05.2023р.

Викладене у сукупності свідчить про невідповідність критерію обґрунтованості рішення відповідача №9185242/41814281 від 13.07.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 15.05.2023р., а відтак є вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування.

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 15.05.2023р. ТОВ «Ізолмонтаж» шляхом прийняття відповідного рішення, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Загалом доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

19.02.2024р. від позивача за підписом представника, надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача, у якій просить стягнути з ГУ ДПС в Одеській області та з ДПС України по 2500 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи вказану заяву товариства, колегія апеляційного суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

В силу приписів ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час перегляду справи апеляційним судом до матеріалів справи надано угоду про надання правової допомоги від 22.05.2023, за якою адвокат взяв на себе зобов`язання надавати Клієнту (ТОВ «Ізолмонтаж») правову допомогу та представляти його інтереси зокрема в судах, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надану правову допомогу, та акт від 15.02.2023р. приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 22.05.2023р.

Відповідно до указаного акту від 15.02.2023р. про приймання-передачі наданих послуг, Адвокатом позивачу була надана правнича допомога по веденню справи №420/25289/23 у суді апеляційної інстанції на загальну суму 5000 грн.. в наступному обсязі:

-Складення відзиву на апеляційну скаргу, відправка відзиву сторонам та подання відзиву через електронну систему Електронний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду 4 години, - на загальну суму 4000 грн.,

-Складення заяви про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката 2 години, - на загальну суму 1000грн.

Колегія суддів оцінюючи надані представником позивача документи зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року по справі №300/3568/22

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідачів клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надано.

Водночас, перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі видів наданих послуг, деталізація яких наведена в акті прийому передачі надання правової (правничої) допомоги від 15.02.2023 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оскарження одного рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкової накладної товариства, в суді першої інстанції на користь позивача було стягнуто з відповідачів витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 3000 грн. (по 1500 з кожного з відповідачів), відтак заявлена до стягнення суми витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду цієї справи у розмірі 5000 грн. є завищеною.

Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу в розмірі 2 500,00 грн за всіма визначеними у акті прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 15.02.2023 складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи № 420/25289/23 у суді апеляційної інстанції, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.

При цьому, такі витрати підлягають компенсації на користь позивача саме за рахунок Головного управління ДПС в Одеській, оскільки у позивача необхідність у отриманні правничої допомоги у суді апеляційної інстанції виникла у зв`язку із подачею апеляційної скарги саме Головним управлінням ДПС в Одеській області. Державна податкова служба України з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції по цій справі не зверталась.

Отже, наявні підстави для часткового задоволення заяви ТОВ «Ізолмонтаж» про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 132-134, 139, 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №420/25289/23 залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізолмонтаж» про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ізолмонтаж суму витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2500,00грн.(дві тисячі п`ятсот гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.В. Крусян О.О. Димерлій