Постанова

від 09.05.2024 по справі 420/35682/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35682/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Національного університету оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін суддею Самойлюк Г.П. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного університету оборони України (далі Відповідач, НУО України) в якому просив суд:

- визнати бездіяльність НУО України щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати НУО України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати НУО України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року ОСОБА_1 проходив навчання слухачем у НУО України, де перебував на фінансовому забезпеченні, проте у цей час грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось не в повному обсязі, оскільки не проводилось нарахування індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 3, 4, б пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок № 1078). В свою чергу, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін, яка є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Крім цього, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року, то наявні підстави для компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 159 від 21.02.2001 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність НУО України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно.

- зобов`язано НУО України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, НУО України звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його в цій частині та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для нарахуванню Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по листопад 2018 року включно, оскільки відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%. Таким чином, відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по листопад 2018 року включно, оскільки поріг індексації не перевищував 103 %, та індексація грошового забезпечення після підвищення доходу належить нарахуванню та виплаті тільки з грудня 2018 року. В свою чергу, з грудня 2018 року по червень 2020 року здійснювалося нарахування та виплата Позивачу індексації грошового забезпечення.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року ОСОБА_1 проходив навчання слухачем НУО України, проте, на думку ОСОБА_1 , у цей період нараховування та виплата індексації грошового забезпечення проводилася не в повному розмірі.

30.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до НУО України із заявою, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення з врахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року у відповідності до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Проте, відповідь від НУО України на вищезазначену заяву ОСОБА_1 отримано не було, в свою чергу останній вважає, що НУО України в порушення абзаців 3, 4, б пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року у фіксованому розмірі.

Не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року у повному обсязі ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльністю НУО України, що порушує право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, тому звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправною бездіяльності Відповідача щодо невиплати Позивачу належних сум індексації грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з огляду на наявність у Позивача права на отримання щомісячної індексації різниці у розмірі 4 080 грн. щомісячно.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, суд попередньої інстанції дійшов висновку про їх передчасність, оскільки на час винесення рішення відсутня дата проведення остаточного розрахунку з Позивачем, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

В даному випадку, в межах цієї справи, НУО України подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, справа та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється судовою колегією в апеляційному порядку саме в цій частині позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 (далі Постанова № 1013), якою внесені зміни серед іншого і до п. 5 Порядку № 1078, з 01.01.2016 року істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим місяцем» (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 року по справі № 825/565/17 звернув увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Як було вже вказано вище, за змістом п. 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, колегія суддів зазначає, що базовий місяць для індексації грошового забезпечення визначається нормативно та Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, Відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь Позивача провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо Відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Як вбачається з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, в вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.

Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%.

Відповідно до абзаців 3-5 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібні правові висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19.05.2022 року по справі № 380/11404/21, від 27.02.2023 року по справі № 560/5997/21

Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то з огляду на положення пункту 1-1 Порядку № 1078 індексацію грошового забезпечення слід проводити з 01.12.2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відтак, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про те, що у період з 29.08.2018 року по 30.11.2018 року поточна індексація грошового забезпечення Позивачу обґрунтовано не виплачувалася через не перевищення індексу споживчих цін 103%.

Разом з тим, Відповідачем не було враховано наступне.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 400/1119/21 Верховний Суд зазначив:

«для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів)».

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141, яка набула чинності 15.03.2018 року), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 року по справі № 380/1513/20.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу Позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити колегією суддів висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу Позивача, Відповідачем у період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року належало вирішити питання, чи має Позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 року про виправлення описки), від 29.03.2023 року по справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 року по справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 року по справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка є застосовною і до спірних правовідносин.

Тобто, з огляду на абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для правильного застосування абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом по справі № 400/3826/21, суду у цій справі потрібно було встановити:

- розмір підвищення доходу Позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз. 5 п. 5 Порядку № 1078);

- суму можливої індексації грошового забезпечення Позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати Позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

В свою чергу, колегія суддів погоджує наведений першою інстанцією розрахунок розміру індексації-різниці Позивача станом на березень 2018 року, який становить 4 080 грн., так як грошовий дохід Позивача у березні 2018 року підвищився лише на 383, 15 грн., коли розмір індексації грошового забезпечення, яка мала скластися в березні 2018 року, склало 4 463, 15 грн. (4 463, 15 грн. 383, 15 грн. = 4 080 грн.).

Оскільки підвищення доходу в березні 2018 року є меншою за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, тому є наявними підстави для нарахування й виплати Позивачу індексації-різниці, починаючи з 29.08.2018 року до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців або до дати звільнення зі служби.

При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» (4 080 грн.) повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %).

Відтак, Відповідач вказуючи про відсутність підстав для виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період врахувало лише норми абз. 1 та 2 п. 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Саме тому, з урахуванням зазначених норм, Відповідач не нараховував та не виплачував Позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року); не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу Позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, тобто індексація грошового забезпечення Позивача у період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року нараховувалася та виплачувалася не у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати і виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.08.2018 року по 18.06.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національного університету оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Суддя-доповідач:М.П. Коваль

Суддя:Ю.В. Осіпов

Суддя:В.О. Скрипченко