Постанова

від 09.05.2024 по справі 540/1451/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/1451/22Перша інстанція: суддя Марин П.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2022р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 індексації грошового забезпечення в період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. в сумі 1 768,75грн. враховуючи базовий місяць грудень 2015 року протиправним;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , різницю нарахованої індексації грошового забезпечення в період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р., враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 1.08.2000р. по 19.06.2020р. проходив військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 .

Однак, під час проходження служби, а саме у період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2021р. по справі №540/4054/21 ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. в сумі 1 768,75грн. враховуючи базовий місяць грудень 2015 року.

Вважаючи дії відповідача щодо обчислення індексації грошового забезпечення з урахуванням місяця обчислення індексу споживчих цін іншого, ніж січень 2008 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахуванням грудня 2015 року та грудня 2016 року як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, а тому саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р..

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 1.08.2000р. по 19.06.2020р. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2019р. №125 майора ОСОБА_1 , командира стартової батареї 2 підрозділу, звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.05.2020р. №347 з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) відповідно до п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з 20.06.2020р. виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач вважав, що йому не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення, а саме не було виплачену індексацію грошового забезпечення, а тому звернувся із позовом до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2021р. по справі №540/4054/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно; зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. включно.

На виконання вказаного рішення ВЧ НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. в сумі 1 768,75грн..

При цьому, відповідно до розрахунку такої індексації від 21.10.2021р. №781/ф відповідачем при обчисленні розміру індексації позивача застосовано місяці обчислення індексу споживчих цін грудень 2015 року та грудень 2016 року.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо застосування базового місяця для розрахунку індексації, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями ч.2,3 ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" за №1282-ХІІ від 3.07.1991р. (надалі - Закон №1282).

Положеннями ст.2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У відповідності до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.

За правилами ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ за №1078 від 17.07.2003р..

Згідно з п.1-1 цього Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу.

Відповідно до п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.

Пунктом 3 Постанови КМУ від 7.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 1 березня 2018р..

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки у період проходження військової служби підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р., то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком починаючи з цього базового місяця.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для нарахування і виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2016р. по 28.02.2018р. з урахування базового місяця січень 2008р..

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Що стосується посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду, то судова колегія виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.

За правилами ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 посилається на постанову ВС від 11.02.2021р. у справі №240/532/20, однак висновки викладені у даній постанові стосуються строків щодо питання затримки повного розрахунку при звільненні.

Однак, в даному випадку спірні правовідносини стосуються невірного розрахунку індексації грошового забезпечення, та відповідно її виплата у неповному обсязі.

Верховний суд неодноразово вказував, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ч.2 ст.233 КЗпП України.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що вказані доводи військової частини є не обґрунтованими.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді:І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко