Постанова

від 09.05.2024 по справі 580/9740/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9740/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Бабич А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (розглянута правилами загального позовного письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 17 січня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК ЛОГІСТИК» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІК ЛОГІСТИК» (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Волинської митниці (далі - відповідач) про:

визнання протиправними та скасування рішень від 15.09.2023:

№UA205140/2023/006543 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, викладене у «Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення»;

№UA205140/2023/006343 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, викладене у «Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення»;

№UA205140/2023/000591/2 про коригування митної вартості товарів;

№UA205140/2023/000590/2 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи зазначив, що спірні рішення прийняті за відсутності обґрунтованих та законних підстав. Позивач стверджує, що ним подані усі визначені законом документи для митного оформлення товару, які оформлені належним чином та дають змогу встановити митну вартість придбаного товару.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н., с.Римачі, вул.Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 43958385) від 15.09.2023 №UA205140/2023/006543 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, викладене у «Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н., с.Римачі, вул.Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 43958385) від 15.09.2023 №UA205140/2023/006343 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, викладене у «Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення»;

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н., с.Римачі, вул.Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 43958385) від 15.09.2023 №UA205140/2023/000591/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці (44350, Волинська обл., Любомльський р-н., с.Римачі, вул.Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 43958385) від 15.09.2023 №UA205140/2023/000590/2 про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Згідно з відомостями сайту://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/43033799/ позивач зареєстрований як юридична особа та здійснює свою діяльність з 03.06.2019. Основний вид діяльності - « 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами».

Компанією «MEAT-MARKET» Sp.z о.о. (Польша) на підставі укладеного з позивачем контракту від 23.09.2020 №23092020-1, та Специфікації від 03.07.2023 №4 до вищевказаного контракту відвантажено позивачу товар - «Сало шийне свинне морожене - 19964,80 кг (734 шт. картонних коробок) в обрізках, без шкіри, неконсервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, обвалене, різної форми та товщини».

Позивач подав до митного оформлення Волинській митниці митні декларації:

№23UA205140073980U1 від 13.09.2023 року (далі - ВМД 1) на товар «Сало шийне свинне морожене - 19964,80 кг (734 шт. картонних коробок), в обрізках, без шкіри, неконсервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, обвалене, різної форми та товщини», маса нетто -19964,8 кг, ціна товару - 20164,45 Євро. Товар надійшов позивачу від вказаного вище постачальника за Інвойсом від 03.09.2023, CMR від 06.09.2023 року (перевізник ПП «КП-ТРАНС»);

№23UA205140073981U0 від 13.09.2023 (далі - ВМД 2) на товар «Сало шийне свинне морожене - 19964,80 кг (734 шт. картонних коробок), в обрізках, без шкіри, неконсервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, обвалене, різної форми та товщини», маса нетто -19964,8 кг, ціна товару - 20164,45 Євро. Товар надійшов позивачу від вказаного вище постачальника за Інвойсом від 04.09.2023, CMR від 06.09.2023 (перевізник ФОП ОСОБА_1 ).

Позивач задекларував імпортований товар за основним методом - за ціною контракту.

До ВМД позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав документи, визначені в гр.44 МД, згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Під час перевірки цих документів відповідач дійшов висновку, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана, оскільки вони не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

щодо №UA205140/2023/000591/2 від 15.09.2023 (ВМД 1):

згідно п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 N23092020-1 продавець зобов`язаний надати покупцю документи в кількості 9 (дев`ять) шт, в тому числі пакувальний лист. Однак пакувальний лист не подано до митного оформлення;

згідно з копію митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №MRN23PL301010E1243999 відправником зазначено Meat-Market Sp. z o.o, що суперечить відправнику, вказаному в гр. 1 автотранспортної накладної від 06.09.2023 № б/н - Tican Fresh Meat., підпис та печатка відправника в гр. 22 - LL COLD ApS;

прайс-лист від 29.08.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларант не надав. Відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

згідно з рахунком на оплату від 11.09.2023 №969 вартість транспортних послуг за маршрутом Hanstholm (Данія) - Ягодин становить 40 000грн. Протяжність цього маршруту орієнтовно 1698 км, що в перерахунку 23,55 грн/км (40 000грн/1698км). Відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортних послуг маршрутом Ягодин-Луцьк становить 5000грн, протяжніть маршруту орієнтовно 134 км, що становить 37,31 грн/км (5000грн/134км);-

щодо №UA205140/2023/000590/2 від 15.09.2023 (ВМД 2):

згідно з п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 №°230920201 продавець зобов`язаний надати покупцю документи в кількості 9 (дев`ять) шт, в тому числі пакувальний лист. Однак пакувальний лист не подано до митного оформлення;

згідно з копією митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №MRN23PL301010E1244412 відправником зазначено Meat-Market Sp. z o.o, що суперечить відправнику, вказаному в гр. 1 автотранспортної накладної від 06.09.2023 №б/н - Tican Fresh Meat., підпис та печатка відправника в гр. 22 - LL COLD ApS;

прайс-лист від 29.08.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларант не надав. Відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

згідно з рахунком на оплату від 11.09.2023 №523 вартість транспортних послуг по маршруту Hanstholm (Данія) - Ягодин становить 40 000грн. Протяжність даного маршруту орієнтовно 1698 км, що в перерахунку 23,55 грн/км (40 000грн/1698км). Відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортних послуг маршруту Ягодин-Луцьк становить 5000грн, протяжніть маршруту орієнтовно 134 км, що становить 37,31 грн/км (5000грн/134км).

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР відповідач запропонував позивачу надати в 10-денний термін документи:

щодо ВМД 1:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

пакувальний лист;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта;-

щодо ВМД 2:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

пакувальний лист;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листом від 14.09.2023 №2 позивач повідомив відповідачу, що надав усі необхідні документи разом з ВМД 1. Листом від 14.09.2023 №2 позивач повідомив відповідачу, що надав усі необхідні документи разом з ВМД 2. Тому інші документи надавати не буде.

У подальшому відповідач за вказаними вище митними деклараціями прийняв наступні рішення:

щодо ВМД №1:

Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006543 від 15.09.2023 з підстави, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст.53 Митного кодексу України. Митну вартість скориговано;

рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000591/2 від 15.09.2023 відповідно до вимог Розділу ІІІ (ст.ст.49-66) Митного кодексу України (ЗУ від 13.03.12 №4495-VІ). Підстава - Розділ ІІІ ст.ст.49-66, 256-257 Митного кодексу України (ЗУ від 13.03.12 №4495-VІ);-

щодо ВМД №2:

Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006343 від 15.09.2023 з підстави, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст.53 Митного кодексу України. Митну вартість скориговано;

рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000590/2 від 15.09.2023 відповідно до вимог Розділу ІІІ (ст.ст.49-66) Митного кодексу України (ЗУ від 13.03.12 №4495-VІ). Підстава Розділ ІІІ ст.ст.49-66, 256-257 Митного кодексу України (ЗУ від 13.03.12 №4495-VІ).

Митну вартість товарів відповідач визначив за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України. Рівень митної вартості визначено згідно з рівнем на подібні/ ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме за рішеннями від 15.09.2023 №UA205140/2023/000590/2 та №UA205140/2023/000590/2 на рівні - 1.44 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/58660 від 24.07.2023 з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Позивач вказаний вище товар оформив у вільний обіг згідно з МД №23UА205140075327U1 від 16.09.2023 та МД №23UА205140075326U2 від 16.09.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 Митного кодексу України, тому звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, орган державної влади, його службова або посадова особа зобов`язана діяти в межах, спосіб та порядку, що визначені законом.

Частиною 8 ст.264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - МК України) визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів згідно з ч.9 ст.264 МК України не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.10 вказаної статті МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Відповідно до ч.11 ст.264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Якщо вони, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У ч.3 ст.54 МК України вказано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Порядок коригування митної вартості товарів визначений у ст.55 МК України.

Зокрема, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок).

Норми підп.2.2 розділу ІІ Порядку приписують, що після прийняття МД для митного оформлення у разі подання МД на паперовому носії необхідність подання документів, зазначених в графі 44 МД, визначається посадовою особою ПМО під час виконання митних формальностей, встановлених підпунктами 4.5.5 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку.

Інформація про необхідність подання документів, зазначених в графі 44 МД, вноситься посадовою особою, що здійснює відповідну митну формальність, до розділу IV інформаційного аркуша, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку (далі - Інформаційний аркуш), із зазначенням коду документа, посади, прізвища, ініціалів, дати та часу встановлення вимоги, та засвідчується особистим підписом посадової особи.

Інформація про ознайомлення з вимогою надання документів вноситься Декларантом до розділу IV Інформаційного аркуша.

Декларант після отримання повідомлення про вимогу надання оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій надає документи безпосередньо до підрозділу митних компетенцій іншої митниці або до митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Зазначеного обов`язку позивач дотримався.

Відповідно до п.8.1 розділу VIІI Порядку у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У ній згідно з п.8.2 Порядку зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Для оцінки доводів сторін щодо визначеної митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд урахував, що методи її визначення вказані у ст.57 МК України:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У спірних обставинах позивач застосував основний метод. Відповідач не погодився, вважаючи, що мав бути застосований другорядний.

Згідно з ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно зі ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.54 МК України здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності в спірних правовідносинах у відповідача підстав вважати, що декларант подав неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно зі вказаними вище МД, суд врахував таке.

Спірні обставини стосуються товару, придбаного позивачем згідно з контрактом від 23.09.2020 №23092020-1 та Специфікації від 03.07.2023 №4 до вищевказаного контракту з Компанією «MEAT-MARKET» Sp.z о.о. (Польша) щодо поставки йому товару «Сало шийне свинне морожене, в обрізках, без шкіри, неконсервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, обвалене, різної форми та товщини».

За ВМД №1 постачальником «MEAT-MARKET» Sp.z о.о. поставлено позивачу товар за ціною 1,01 Євро за 1 кг загальною вартістю 20164,45 євро, вагою нетто 19964 кг. Перевезення товару здійснено перевізником ПП «КПА-ТРАНС» за ціною 45000,00 грн, перевезення за кордоном склало суму 40 000,00 грн, по Україні - 5000,00 грн. Заявлена позивачем митна вартість товару у сумі 20164,45 євро підтверджується наданими ним відповідачу та суду документами: комерційною пропозицією від 29.08.2023, прайс-листом від 29.08.2023, Експертним висновком №ГО-977 від 11.09.2023, інвойсом «MEAT-MARKET» Sp.zo.o. від 03.09.2023, CMR від 06.09.2023 (перевізник ПП «КП-ТРАНС») на 1 арк, заявкою на транспорт №ВЛ-00000196 від 29.08.2023 року на 1 арк, рахунком ПП «КПА-ТРАНС» на оплату №969 від 11.09.2023 (послуг перевезення), довідкою ПП «КПА-ТРАНС» (вих. №95 від 08.09.2023) про транспортні послуги, договором №ВЛ-0508-6176 перевезення швидкопсувного вантажу від 05.08.2020, додатковою угодою №1 від 09.01.2023 до договору №ВЛ-0508-6176 від 05.08.2020

За ВМД №2 постачальником «MEAT-MARKET» Sp.z о.о. поставлено позивачу товар за ціною 1,01 євро за 1 кг загальною вартістю 20164,45 євро, вагою нетто 19964 кг. Перевезення товару здійснено перевізником ФОП ОСОБА_1 за ціною 45000,00 грн, перевезення за кордоном склало суму 40000,00 грн, в Україні - 5000,00 грн. Заявлена позивачем митна вартість товару у сумі 20164,45 євро підтверджується наданими ним відповідачу документами: комерційною пропозицією від 29.08.2023, прайс-листом від 29.08.2023, Експертним висновком №ГО-977 від 11.09.2023, інвойсом «MEAT-MARKET» Sp.z о.о. від 04.09.2023, CMR від 06.09.2023 (перевізник ФОП ОСОБА_1 ), рахунком ФОП ОСОБА_1 на оплату №523 від 11.09.2023 (послуги перевезення), довідкою про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 (вих. №08/09 від 08.09.2023), заявкою на транспорт №ВЛ-00000195 від 29.08.2023, договором №ВЛ-2908-7362 перевезення швидкопсувного вантажу від 29.08.2023.

Доводи відповідача про ненадання продавцем покупцю документів в кількості 9 (дев`ять) шт, а саме пакувального листа до митного оформлення згідно п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 N23092020-1 не обгрунтовані та не враховані колегією суддів, оскільки відповідно до ст.53 МК України такий документ не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, чи декларант зобов`язаний був би подати до митного оформлення.

Відповідач не надав жодного належного, достовірного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до митних декларацій та під час консультацій документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію. Також не вказав і не довів доказами, яку саме складову митної вартості, понесену позивачем, не було враховано безпідставно. Спрацювання системи управління ризиками може лише обґрунтовувати необхідність посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не є безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Сумніви відповідача у правильності задекларованої митної вартості мають бути об`єктивно обгрунтованими. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не є достатньою правовою підставою для висновків державного органу про наявність порушень декларанта, не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такого підходу дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частинами 5-7 ст.58 МК України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Згідно з ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.11 вказаної статті МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Докази понесення позивачем витрат, які не включені до визначеної ним вартості товарів за першим методом всупереч вказаних вище вимог МК України, суду не надані.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Тобто, умовою обрання вказаного другорядного порядку визначення митної вартості є неможливість обрання за договірною ціною. Відповідно до ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Зважаючи, що в колонці 42 ВМД №1 вказана вартість - 20164,4500 Євро, що відповідає Специфікації №4, яка є додатком до контракту, копії яких були надані в процесі митних формальностей, а іншої ціною аналогічного товару, придбаного позивачем, не доведено документально, твердження відповідача про сумніви у правильності обчислення митної вартості позивачем не є достатньо переконливими.

Обґрунтованість взяття митним органом митної вартості подібного товару, що постачався іншими суб`єктами господарювання, а не, наприклад, згідно з Специфікацією №4 до контракту позивача, не підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Відповідно до ч.7 ст.59 МК України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Як зазначено вище, перш ніж обирати наступний метод визначення митної вартості, необхідно з`ясувати неможливість застосування попереднього. Встановлені обставини із вказаних вище доказів свідчать про необґрунтоване покладання відповідачем такого обов`язку на позивача. Оскільки саме відповідач коригував цю вартість, саме на ньому такий обов`язок.

Оскільки доводи відповідача про безпідставність обрання декларантом першого методу визначення митної вартості товару не підтверджені сукупністю належних і допустимих доказів, обрання ним резервного методу щодо товарів, митне оформлення яких здійснене за вищою їх ціною та митною вартістю, без доказів неможливості застосування попередніх - не є правомірним.

Зважаючи на недоведеність тверджень відповідача про порушення позивачем вимог митного законодавства у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що не доведене дотримання відповідачем вимог закону щодо послідовності визначення методу визначення митної вартості товарів. Правомірність оспорених рішень в цій справі не доведена.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а спірні рішення протиправні та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль