Постанова

від 09.05.2024 по справі 580/10812/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10812/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, суддя Руденко А.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби з питань праці, Міністерства економіки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Адвокатське бюро «Бодашко та партнери», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Голден Хаус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-2017», громадська організація «Фрейя», ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби з питань праці, Міністерства економіки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Адвокатське бюро «Бодашко та партнери», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Голден Хаус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дерекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-2017», громадська організація «Фрейя», ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

1) визнати незаконною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці (Держпраці), Міністерства економіки України щодо відмови в здійсненні заходів державного нагляду (контролю) з метою визначення наявності порушення трудового законодавства юридичними особами:

- Адвокатське бюро «Бодашко та партнери», код ЄДРПОУ 40868142, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Гагаріна, будинок 39/1,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенствонерухомості «Голден Хаус», код ЄДРПОУ 41848279, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вул. Небесної Сотні, будинок 105;

- компанія «Дерекс», код ЄДРПОУ 39256489, м. Черкаси, пр.-кт Хіміків 12/2;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-2017», код ЄДРПОУ 41363062, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вул. Небесної Сотні, будинок 105, кімната 405;

- Громадська організація «Фрейя», код ЄДРПОУ 40027866; м. Черкаси, вул. Гагаріна 39/1;

2) зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ЄДРПОУ 44681053, Державну службу України з питань праці (Держпраці) ЄДРПОУ 39472148, Міністерство економіки України ЄДРПОУ 37508596 здійснити заходи державного нагляду (контролю) шляхом проведення позапланової перевірки з метою визначення наявності порушення трудового законодавства названими юридичними особами стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , де не проживає. Адреса для листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 , Ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що її колишній чоловік ОСОБА_2 є засновником, власником та кінцевим бенефіціаром таких юридичних осіб: ТОВ «Акваторія-Черкаси», ТОВ «Сміла-2017», ТОВ «Агенство нерухомості Голден Хаус», адвокатське бюро «Бодашко та партнери», компанія «Дерекс», громадська організація «Фрейя», компанія «Шакали», компанія «БК Груп», компанія «Зетарена». Вказує, що зазначені юридичні особи грубо порушують трудове законодавство, оскільки заробітна плата ОСОБА_2 , як керівнику, не була нарахована і не нараховується. У зв`язку з цим позивач звернулася до відповідачів із вимогою провести перевірку дотримання трудового законодавства зазначеними юридичними особами. Однак відповідачі відмовили їй у проведенні таких заходів. Оскільки визначити наявність порушення трудового законодавства, правильність виплати та нарахування заробітної плати можливо лише під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), позивач вважає, що наявні підстави для здійснення таких заходів шляхом проведення позапланової перевірки з метою визначення наявності порушення трудового законодавства названими юридичними стосовно ОСОБА_2 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси перебуває виконавче провадження №61585521 з примусового виконання судового наказу № 711/426/20, виданого 04.03.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень, наданого на запит позивачки ОСОБА_1 від 19.01.2023, в ході виконання рішення суду державним виконавцем на підставі інформації, отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, встановлено, що боржник ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності з 26.05.2020; утримання аліментів здійснюється бухгалтерією Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із пенсії ОСОБА_2 у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, сума утримань є меншою, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 5 до 18 років, тому різниця між сумою утримання та розміром аліментів сплачується боржником на депозитний рахунок відділу самостійно.

Перевіркою інформації щодо отримання ОСОБА_2 прибутків встановлено, що згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є:

- Засновником та одним з кінцевих бенефіціарнимх власників в ТОВ Акваторія-Черкаси», код ЄДРПОУ 39606917, що знаходиться по вул. Небесної сотні, 105, офіс 468 в м. Черкаси;

- Засновником та керівником в АБ «Бодашко та партнери», ЄДРПОУ 40868142, що знаходиться по вул. Гагаріна, 39/1 в м.Черкаси;

- Керівником в ТОВ «Деркс», ЄДРПОУ 39256489, що знаходиться по просп. Хіміків, 12/2 в м. Черкаси;

- Керівником та засновником ГО «Фрейя», ЄДРПОУ 40027866, що знаходиться по вул. Гагаріна, 39/1 в м. Черкаси;

- Засновником АО «БК Груп», код ЄДРПОУ 43979651, що знаходиться по вул. Свято-Макарівська, 127 в м. Черкаси;

- Засновником та бенефіціарним власником з часткою 50% ТОВ «Зетарена», ЄДРПОУ 43844260, що знаходиться по вул. Свято-Макарівська, 127 в м. Черкаси.

05.09.2022 державним виконавцем до ТОВ «Акваторія-Черкаси», АБ «Бодашко та Партнери», ТОВ «Дерекс», ГО «Фрейя», АО «БК Груп», ТОВ «Зетарена» направлено вимоги про надання інформації щодо частки прибутку ОСОБА_2 , отриманого боржником від діяльності зазначених підприємств.

Відповідно до інформації, отриманої від ДПС України та вищевказаних юридичних осіб у період з 2020 по 2022 роки виплата дивідендів учасникам не здійснювалась, заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно за боржником не зареєстроване.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2023 ОСОБА_2 є керівником Адвокатського бюро «Бодашко та партнери», Громадської організації «Фрейя» та ТОВ «Дерекс».

02.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою № Б-457/Ц-23 щодо можливого порушення законодавства про працю громадянином ОСОБА_2 .

Листом від 14.03.2023 № Ц/3/816-3В-23 Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило позивачку, що згідно чинного законодавства України немає підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V визначено чіткий перелік підстав проведення позапланових заходів контролю, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

12.05.2023 позивач повторно звернулася до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою (вх. від 12.05.2023 № Б-1552-23а) щодо можливого порушення законодавства про працю громадянином ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви відповідач листом від 18.05.2023 № Ц/3/937-ЦА-23 повідомило позивачку, що інформація, викладена у зверненні, не є підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до листа Державної служби з питань праці від 16.06.2023 №1008/2/2.3-ЗВ-23а Департамент розглянув скаргу позивача від 02.06.2023 (вх. № Б-1830-23а від 07.06.2023) на бездіяльність посадових осіб Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо непроведення заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та повідомив ОСОБА_1 , що заходи державного контролю з питань додержання законодавства про працю будуть здійснюватися Держпраці та її територіальними органами після врегулювання питання щодо можливості проведення таких заходів, з урахуванням вимог , встановлених Постановою № 303.

08.07.2023 позивач звернулася до Міністерства економіки України щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

Листом від 18.08.2022 № 4707-05/43462-09 Міністерство економіки України повідомило позивачку, що з урахуванням інформації, зазначеної у зверненні, фактів порушення трудових прав ОСОБА_1 не встановлено, отже підстави для проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) відсутні.

Вважаючи, що бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Держпраці, Мінекономіки щодо відмови в здійсненні заходів державного нагляду (контролю) з метою визначення наявності порушення трудового законодавства юридичними особами порушує права ОСОБА_1 та права її дітей на отримання аліментів відповідно до реальних доходів боржника ОСОБА_2 , позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб`єктів підприємництва, об`єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України.

Відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворено зокрема, Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Пунктом 4 Постанови № 442 затверджено схему спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, що додається, за розділом ІІ Схеми до Центральних органів виконавчої влади віднесена Державна служба України з питань праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Держпраці (далі-Положення № 96), за змістом пункту 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 16 п. 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, остання здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Відповідно до пп. 52 п. 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань остання зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників.

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України від 23.09.2022 № 170 Центральне міжрегіональне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Центрального міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Київської та Черкаської областей.

Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення, до основних завдань Центрального міжрегіонального управління відноситься реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Положеннями статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) закріплено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом (абзац 5);

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Згідно пункту 2 Постанови № 303 зазначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Зокрема, згідно статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються: за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації; у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Відповідно до абз. 5, 8, 9, 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є:

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду.

Аналіз вказаних приписів вказує на те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Колегія суддів зазначає, що як Указ Президента України №64, так і Постанова №303 прийняті у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а отже і підстави та оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану відрізняється від підстав та оформлення для проведення такого заходу в мирний час.

При цьому, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя дітей, батьків, інших осіб» від 26.02.1993 №146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 є боржником зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №61585521 з примусового виконання судового наказу № 711/426/20, виданого 04.03.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Таким чином, законний інтерес позивача полягає у отриманні аліментів на двох неповнолітніх дітей від розміру з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом.

Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області від 14.02.2023 ОСОБА_2 є керівником АБ «Бодашко і партнери», ГО «Фрейя» та ТОВ «Дерекс», і виплата заробітної плати вказаними підприємствами йому не проводиться.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 3 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, у разі виконання працівником місячної (годинної) норми праці виплата працівнику, в тому числі і керівнику, мінімальної заробітної плати є обов`язком підприємства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у разі порушення АБ «Бодашко і партнери», ГО «Фрейя» та ТОВ «Дерекс» вказаних приписів Закону України «Про оплату праці» існує загроза законному інтересу позивачки, який полягає в утриманні аліментів з усієї суми отримуваних ОСОБА_2 заробітних плат, що є підставою для проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю АБ «Бодашко і партнери», ГО «Фрейя» та ТОВ «Дерекс» відповідно до Закону №877-V.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підстави та оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану відрізняється від підстав та оформлення для проведення такого заходу в мирний час.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № № 2136-IX позапланові перевірки дотримання законодавства про працю у період воєнного стану проводяться з обмежених підстав.

Таким чином, оскільки на період дії воєнного стану обмежено підстави для проведення позапланових перевірок та враховуючи, що відсутні підстави для проведення перевірки визначені частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відмова Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у проведенні позапланових заходів контролю, викладена у листі №Ц/3/816-ЗВ-23 від 14.03.2023 та у листі №Ц/3/937-ЦА-23 від 18.05.2023 є законною та обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.