Ухвала

від 09.05.2024 по справі 560/15699/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 560/15699/23

адміністративне провадження № К/990/16102/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Сідлецької Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі №560/15699/23 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, третя особа ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи щодо видачі лікарського свідоцтва про смерть та трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи невідкладно видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , лікарське свідоцтво про смерть та труп її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи щодо видачі ОСОБА_1 лікарського свідоцтва про смерть та трупа її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи невідкладно видати ОСОБА_1 лікарське свідоцтво про смерть та труп її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

20 квітня 2024 року адвокат Сідлецька Оксана Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі №560/15699/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо трактування:

- частини четвертої статті 238 КПК України;

- частини першої статті 11 Закону України «Про поховання та похоронну справу»;

- пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженої наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року №545 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1152/13026.

Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах, а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Як вбачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив із того, що прокурором було порушено процедуру видачі позивачу дозволу на видачу трупа, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, 10 липня 2023 року підслідність у кримінальному провадженні №120223243300000201 була змінена і визначена за слідчим відділом Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а зазначений дозвіл від 10 серпня 2023 року був виданий позивачу прокурором, який вже не брав участі у цьому розслідуванні.

У касаційній скарзі не наведено об`єктивних мотивів, що спростовують такі висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, скаржник не навів належного обґрунтування щодо указаних ним норм права, що дає підстави для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження Верховним Судом, за обставин, установлених судом у цій справі, що мають особливі ознаки.

Водночас, Верховний Суд зауважує, що висновки, які безпосередньо стосуються норм КПК України, можуть бути сформовані ним в порядку кримінального судочинства.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок або трактування норми права, що на думку скаржника, буде підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Також скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача, що за змістом відповідає підпунктам «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу адвоката Сідлецької Оксани Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі №560/15699/23 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, третя особа ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур