Ухвала

від 01.05.2024 по справі 127/9919/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/9919/24

Провадження № 1-кс/127/4267/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

01 травня 2024 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОК «Житлово будівельний кооператив «Спільна справа», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2022 (справа № 127/18272/22), в рамках кримінального провадження № 42022022110000485 внесеного до ЄРДР 10.08.2022, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області клопотання ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОК «Житлово будівельний кооператив «Спільна справа», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2022 (справа № 127/18272/22), в рамках кримінального провадження № 42022022110000485 внесеного до ЄРДР 10.08.2022, накладений на корпоративні права обслуговуючого кооперативу «Житлово будівельний кооператив «Спільна справа», код ЄДРПОУ 41403183, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у тому числі державним чи приватним нотаріусам, а також іншим уповноваженим суб`єктам реєстрації здійснювати державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких змін щодо відомостей про обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа», код ЄДРПОУ 41403183, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 50, каб. 420..

Заявник мотивувала клопотання тим, що по справі проведено усі необхідні слідчі дії, потерпілі по провадженню не мають змоги здійснювати свою господарську діяльність, а тому накладений арешт призводить до неможливості здійснювати господарські операції.

Заявник клопотання підтримала, подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про те, що не заперечує проти часткового скасування арешту.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертався із клопотанням.

З огляду на положення ч. 1 ст. 170 КПК України та п. 2 п. 2.6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р., арешт майна може бути застосовано лише щодо майна осіб, які є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування не заперечує проти скасування арешту в частині здійснення реєстраційних дій з боку потерпілих по кримінальному провадженню.

Наведене свідчить, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та заборони розпоряджатися майном на теперішній час відпала потреба та скасування даного заходу жодним чином не вплине на повноту та всебічність досудового розслідування кримінального провадження.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Викладені заявником доводи та додані до клопотання матеріали, які не були предметом вивчення слідчим суддею під час накладення арешту на майно, переконують, що зі спливом часу накладений арешт підлягає скасуванню. Отже, в даному випадку враховуючи вимоги розумності строків, співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти висновку про необхідність скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з нотаріального доручення.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту з майна підлягає задоволенню, в частині, що стосується здійснення реєстраційних дій.

Враховуючи викладене, керуючись ст.169, 170 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОК «Житлово будівельний кооператив «Спільна справа», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2022 (справа № 127/18272/22), в рамках кримінального провадження № 42022022110000485 внесеного до ЄРДР 10.08.2022 задовольнити.

Скасувати заборону суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у тому числі державним чи приватним нотаріусам, а також іншим уповноваженим суб`єктам реєстрації здійснювати державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь яких змін щодо відомостей про ОК ЖБК «СПІЛЬНА СПРАВА», код ЄДРПОУ 41403183, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 50, каб. 420, накладену на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2022, справа № 127/18272/22.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_4