Рішення

від 29.04.2024 по справі 448/610/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/610/24

Провадження № 2/448/329/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повне)

29.04.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Юрія БІЛОУСА,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

сторони:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач Мостиська міська рада Львівської області,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович,

суть спору: про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_2 - не з`явилася (заява),

представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області, - не з`явився (заява),

третя особа приватний нотаріус Роман ЯКСМАНИЦЬКИЙ, не з`явився,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. Стислий виклад обставин справи:

Позивачка ОСОБА_3 , звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Стверджує, що після смерті останнього залишилось спадкове майно.

Зазначає, що за життя ОСОБА_5 , заповіту не складав, своїм майном не розпорядився.

Стверджує, що вона (Позивачка) має намір прийняти спадщину після смерті батька, однак у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що хворіла та перебувала під наглядом лікаря. Таким чином, вважає, що строк для прийняття спадщини було пропущений нею з поважних причин.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Позиція учасників справи:

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилась, однак подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить суд її позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав клопотання, в якому вказав, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа Приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р., в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 05.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

У відповідності з пунктом 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.12.2007 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 (батька позивачки).

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 та Позивачкою підтверджується: копією свідоцтва про народження останньої.

До складу даної спадщини входить право власності на житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_5 , заповіту не складав, своїм майном не розпорядився, спадкова справа не заводилася.

В свою чергу, Позивачка бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті батька у шестимісячний строк не звернулася вчасно в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим була змушена звернутися до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, з приводу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_5 , до нотаріальної контори ніхто, окрім позивачки не звертався. Натомість, нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Яксманицьким Р. у заяві позивачки про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 було відмовлено та повідомлено про необхідність звернення позивачки до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття даної спадщини.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією паспорта позивачки, медичною документацією, з якої відомо, що позивачка постійно хворіла, в тому числі після смерті батька ОСОБА_6 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради, копією технічного паспорта на житловий будинок, що у АДРЕСА_1 .

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

ЦПК України встановлено, що:

- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (стаття 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

VI. Висновки суду за результатами розгляду даної справи:

Відповідно до статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Беручи до уваги вищенаведені, викладені у позовній заяві пояснення Позивачки щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що зазначені обставини зумовили істотні труднощі для Позивачки щодо вчинення такою дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її батька ОСОБА_7 .

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки і визначення такій додаткового строку у три місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 .

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

VII. Розподіл судових витрат між сторонами:

Враховуючи думку Позивачки та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені Позивачкою судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою ОСОБА_9 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст складено 09 травня 2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ: 26307500.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Суддя Юрій БІЛОУС