Рішення

від 21.03.2024 по справі 456/4974/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4974/23

Провадження № 2/456/217/2024

РІШЕННЯ

іменем України

21 березня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грабовецько-Дулібівської сільської ради, третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 , звернулась з позовом до ОСОБА_2 , Грабовецько-Дулібівської сільської ради, третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори про визнання права власності за ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 0,0794га кадастровий №4625380400:03:000:0503, земельну ділянку площею 0,9506 га кадастровий №4625380400:04:000:0053 та земельну ділянку площею 0,7399 га, кадастровий №4625380400:03:000:0782, які розташовані на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги мотивувала тим, що після смерті чоловіка позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається із земельних ділянок, які розташовані на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області. Дане спадкове майно набуте ОСОБА_4 до моменту укладення шлюбу з ОСОБА_1 . За життя чоловік позивача - ОСОБА_4 не склав заповіт. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений та зареєстрований 23.08.2013р. Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області. Спільних дітей у них немає. Від першого шлюбу у ОСОБА_4 є дочка - ОСОБА_2 , яка відмовилася від своєї частини спадкового майна, як спадкоємець за законом першої черги спадкування. 14.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , так як вважала, що спадкове майно прийняла, так як проживала з чоловіком однією сім`єю, займалася його похованням та від своїх спадкових прав не відмовлялася. Стрийською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 № 969/2021 року, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строків спадкування, які визначені законодавством. Враховуючи те, що позивач - ОСОБА_1 , є спадкоємцем за законом першої черги майна померлого ОСОБА_4 , фактично спадщину прийняла, від спадкового майна не відмовлялася, земельними ділянками - спадком користується. Крім позивача, та дочки - ОСОБА_2 , яка від своєї частки в спадщині відмовилася, немає інших спадкоємців, які претендують на дане спадкове майно, ніким не заявлено свого права на спадкування, а тому змушена звернутись із зазначеним позовом до суду.

Відповідачі ОСОБА_2 , та Грабовецько-Дулібівська сільська рада у запропоновані судом строки та порядку, відзиву на позовну заяву не подали.

Заяви та клопотання сторін у справі.

Позивач та її представник адвокат Слободяник З.М., в судове засідання не з`явились, однак представником було подано до суду клопотання, відповідно до якого представник позивача ОСОБА_3 , просила розгляд справи проводити за їхньої відсутності, позовні вимоги задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду клопотання, відповідно до якого просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача голова Грабовецько-Дулібівської сільської ради Василиків П., в судове засідання не з`явився, однак ним було подано до суду клопотання, відповідно до якого представник відповідача просив розгляд справи проводити за їхньої відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Представник третьої особи завідувач Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду клопотання, відповідно до якого просила розгляд справи проводити за їхньої відсутності. При прийнятті рішення поклалась на розсуд суду. Самостійних вимог не мають.

Інших заяв чи клопотань від сторін у цій справі до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.10.2024 року, вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Справу ухвалено розглянути за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.11.2023 року з повідомленням сторін та інших учасників справи.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні у цій справі оголошено перерву до 21.12.2023 року у зв`язку із неявкою відповідачів та третьої особи.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.12.2023 року підготовче засідання у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті 15.02.2024 року.

Ухвалою суду від 20.11.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні у цій справі оголошено перерву до 21.03.2024 року у зв`язку із неявкою відповідачів та третьої особи.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ОСОБА_1 , за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідачів ОСОБА_2 , Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області та тьоеї особи Стрийської державної нотаріальної контори, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області 23.08.2013 року у відповідності до актового запису про шлюб №4, позивач ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

За життя спадкодавець ОСОБА_4 , щодо розпорядження належними йому правами й обов`язками на випадок своєї смерті не зробив, відповідного заповіту у встановленому порядку не складав.

Однак, як вбачається, з відповіді Стрийської державної нотаріальної контори від 14.12.2021 №1417/02-14 на заяву ОСОБА_1 , Стрийська держнотконтора у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті чоловіка заявника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки площею 0,0794га,кадастровий №4625380400:03:000:0503, земельну ділянку площею 0,9506 га кадастровий №4625380400:04:000:0053 та земельну ділянку площею 0,7399 га, кадастровий №4625380400:03:000:0782, які розташовані на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відмовила, оскільки заявником пропущений термін подання відповідної заяви до нотаріуса, з померлим разом не були зареєстровані.

Відповідно до довідки виданої Грабовецько-Дулібівської сільської ради від 14.12.2021 за №946, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, яка бажає оформити спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , прийняла спадщину, так як на час відкриття спадщини після його смерті проживала разом з ним, хоча була зареєстрованою в житловому будинку по АДРЕСА_2 , крім того вона у встановленому законом порядку та строки не відмовилася від спадщини після смерті чоловіка, що не спростовується сторонами у справі.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є дочкою померлого ОСОБА_4 , відповідно до заяви, посвідченої державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори, відмовилась у прийнятті частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_5 ..

Відтак, саме позивач ОСОБА_1 , за законом першої черги вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 , на момент відкриття спадщини після його смерті і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи відповідні права та обов`язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 , на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на земельні ділянки, а саме: право власності на земельну ділянку площею 0,0794 га кадастровий №4625380400:03:000:0503, земельну ділянку площею 0,9506 га кадастровий №4625380400:04:000:0053, та земельну ділянку площею 0,7399 га, кадастровий №4625380400:03:000:0782, які розташовані на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та котрі є предметом спору у межах пред`явлених позовних вимог, судом встановлено, що такі земельні ділянки були отримані у власність спадкодавцем 24 жовтня 2011 року на підставі розпорядження голови Стрийської райдержадміністрації №17 від 17.01.2011р., серія ЯЛ №695093, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462538041003243; з земельної ділянки площею 0,9506 га, кадастровий №4625380400:04:000:0053, яка розташована на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на праві приватної власності, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 26 жовтня 2011 року на підставі розпорядження голови Стрийської райдержадміністрації №17 від 17.01.2011р., серія ЯЛ №669035, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462538041003473; та з земельної ділянки площею 0,7399 га, кадастровий №4625380400:03:000:0782, яка розташована на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на праві приватної власності, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 28 жовтня 2011 року на підставі розпорядження голови Стрийської райдержадміністрації №17 від 17.01.2011р., серія ЯЛ №669028, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462538041003521.

Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об`єкти нерухомого мана у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.

Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа може пред`явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, які прийняли спадщину, та той з подружжя, який пережив іншого.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Оскільки позивач, є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка спадщину прийняв, крім позивача немає інших спадкоємців, які претендують на дане спадкове майно, ніким не заявлено свого права на спадкування, а тому позов слід задоволити у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред`явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

З урахуванням наведених вище роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слід покласти на позивачка як єдину спадкоємицю першої черги за законом усього спірного майна.

Доказів понесення сторонами у справі інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, відповідні матеріали не містять.

Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грабовецько-Дулібівської сільської ради, третьої особи Стрийської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,0794 га кадастровий №4625380400:03:000:0503, земельну ділянку площею 0,9506 га кадастровий №4625380400:04:000:0053, та земельну ділянку площею 0,7399 га, кадастровий №4625380400:03:000:0782, які розташовані на території Гірненської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет: відсутній.

Відповідач: Грабовецько-Дулібівська сільська рада, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370998; місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, 170а, с. Дуліби, Стрийський район, Львівська область, 82434; адреса електронної пошти: srduliby@gmail.com; електронний кабінет: наявний.

Суддя Р. Т. Шрамко