Рішення

від 01.05.2024 по справі 740/6665/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6665/23

Провадження № 2/740/167/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником адвокатом Мохиром Дмитром Володимировичем, до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

установив:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 4,3211 га з кадастровим номером 7423381900:26:001:0581, земельну ділянку площею 1,3116 га з кадастровим номером 7423381900:26:001:1323.

Позов мотивовано тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 батько позивача, який залишив заповіт, відповідно до якого його спадкоємцями є: дочка ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими №7423381900:26:001:0835 та № 7423381900:26:001:1043, та квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; малолітній син ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 6,5 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» села Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай).

30 березня 2023 року від імені малолітнього ОСОБА_1 його матір ОСОБА_3 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. Приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, оскільки неможливо встановити склад спадкового майна відповідно до заповіту, посвідченого 01 червня 2022 року за реєстровим № 86 секретарем Вертіївської сільської ради Мороз М. Г. від імені ОСОБА_4 у частині спадщини, яку він заповідав малолітньому ОСОБА_1 щодо земельної ділянки.

Оскільки у заповіті неможливо встановити склад спадкового майна щодо земельної ділянки та у зв`язку із відсутністю іншого способу щодо визнання права власності, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17 листопада 2023 року 10-30 год., яке у подальшому відкладено на 19 грудня 2023 року 08-30 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2023 року підготовче провадження у справі закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 05 лютого 2024 року 14-00 год., яке у подальшому неодноразово відкладалося, востаннє на 01 травня 2024 року 15-30 год.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив провести судове засідання в його з позивачем відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У матеріалах справи міститься заява представника відповідача сільського голови Вертіївської сільської ради Федіра Лозяна, в якій він просив справу розглянути без участі представника ради за наявними у справі доказами.

Треті особи подали до суду заяви, в яких не заперечували щодо задоволення позову, просили судові засідання проводити без них.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) видано члену колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» - ОСОБА_5 в тому, що їй належить право на земельну ділянку (пай) площею 6,5 га, яке у подальшому передано ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 березня 2017 № 1-352 (а. с. 11, 12).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-352 від 10.03.2017 ОСОБА_4 отримав у спадщину право на земельну частку (пай) площею 6,50 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» села Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, що належить спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 009556 (а. с. 13).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка міститься у матеріалах справи, ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 009556 встановлено межі земельних ділянок в натурі та присвоєно кадастрові номери № 7423381900:26:001:0581, 7423381900:26:001:1323.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка (кадастровий номер № 7423381900:26:001:0581) площею 4,3211 га та земельна ділянка (7423381900:26:001:1323) площею 1,3116 га (а.с. 14-19).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

ОСОБА_4 залишив заповіт, яким заповів: ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим №7423381900:26:001:0835, земельну ділянку з кадастровим №7423381900:26:001:1043 та квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 6,5 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» села Вертівка Ніжинського району Чернігівської області, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 009556 (а. с. 53).

З копії спадкової справи № 40/2022, заведеної до майна ОСОБА_4 , убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Зокрема, ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим № 7423381900:26:001:0835, земельну ділянку з кадастровим № 7423381900:26:001:1043, та на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 100, 102, 104).

У свою чергу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті батька на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 72).

Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Ченігівської області від 10 серпня 2023 року № 112/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку прощею 6,50 га в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» села Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, на підставі сертифіката на право власності на земельну частку (пай), оскільки неможливо встановити склад спадкового майна відповідно до заповіту від імені ОСОБА_4 у частині спадщини, яка заповідана малолітньому ОСОБА_1 щодо земельної ділянки (а. с. 51).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Відмова в оформленні права власності на земельну частку (пай), свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в судовому порядку.

Разом з цим у п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Зокрема, за змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що спадкодавцю батьку позивача на праві власності належала земельна частка (пай) площею 6,5 га, яка при його житті була виділена на місцевості у вигляді двох земельних ділянок площами 4,3211 га та 1,3116 га відповідно, та яким присвоєно кадастрові номери. Розбіжність у заповіті та у відомостях у державному реєстрі речових прав позбавляє позивача можливості належним чином оформити свої спадкові права на земельні ділянки, що належали померлому.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, отже, позов підлягає задоволенню. При цьому зі справи не вбачається, що набуття позивачем права власності на зазначені земельні ділянки порушує права та законні інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 81, 89, 200, 206,263 265,268,272,273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , поданий представником адвокатом Мохиром Дмитром Володимировичем, до Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку площею 4,3211 га з кадастровим номером 7423381900:26:001:0581 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку площею 1,3116 га з кадастровим номером 7423381900:26:001:1323 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко