Рішення

від 06.05.2024 по справі 161/3352/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3352/24

Провадження № 2/161/1813/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді - Олексюка А.В.,

при секретарі Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Ходачинської Юлії Юріївни поданої в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

20.02.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просила визнати, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності по квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 133,4 кв.м, житловою площею 42,8 кв. м.; визнати, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності по земельної ділянки кадастровий номер: 0710100000:11:094:0052, площею 0,0353га, цільове призначення - обслуговування житлових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 133,4 кв.м, житловою площею 42,8 кв. м.; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельної ділянки кадастровий номер: 0710100000:11:094:0052, площею 0,0353га, цільове призначення - обслуговування житлових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж загальною площею 37,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати залишити за позивачкою.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_4 . Позивачка у встановлений законодавством строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - діти позивачки та спадкодавця ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилися на користь позивача.

Померлий ОСОБА_4 за життя, на належній йому земельній ділянці збудував гараж площею 37,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , виготовивши відповідні дозвільні документи, проте не зареєстрував право власності на гараж у встановленому законодавством порядку.

Приватним нотаріусом Луцького МНО Мудрик О.Є. відмовлено позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину на майно (частину майна), що належало померлому ОСОБА_5 , оскільки, відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на реконструйовану квартиру і гараж. Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус вказала, що у зв?язку з тим що за життя спадкодавця між співвласниками земельної ділянки не було укладено договору про виділення (визначення) часток у спільній сумісній власності, то відповідно до ст. 89 ЗК України, ч. 3 ст. 370 та ч. 3 ст. 364 ЦК України, нотаріус не має права виділити самостійно частку спадкодавця.

Станом на сьогоднішній день не є узаконеним право на спадкове майно за дружиною померлого ОСОБА_1 і через нотаріуса це здійснити на сьогоднішній є день неможливим, так як відсутні правовстановлюючі документи.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

28.03.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

17.04.2024 на запит суду надійшла копія спадкової справи №51/2021 заведеної після смерті ОСОБА_6

06.05.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про день, місце та час розгляду справи.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19.05.1984р (а.с.8).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями ОСОБА_4 першої черги за законом є його дружина позивач у справі ОСОБА_1 та його сини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії спадкової справи №51/2021, ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилися на користь позивачки, подавши нотаріусу відповідні заяви у встановлений законодавством строк.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 входить: квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер: 0710100000:11:094:0052площею 0,0353га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 ; гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1999року, Відділ по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності громадянину ОСОБА_4 та членам його сім?ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Квартира приватизована згідно із законом України " Про приватизацію державного житлового фонду". Загальна площа квартири становить 47,50 кв. м. (а.с.17).

В копіях матеріалів інвентаризаційної справи міститься Декларація про готовність до експлуатації об?єкта який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.11.2016№ ВЛ 142163141967. Згідно даної Декларації - квартира АДРЕСА_3 була реконструйована, в результаті чого збільшилася загальна площа квартири яка становить 95,5 кв.м. В Декларації зазначено - вважати закінчений будівництвом об?єкт готовий до експлуатації. (а.с.25).

Судом встановлено, що сторони та спадкодавець за життя не встигли зареєструвати право власності на реконструйовану квартиру у встановленому законодавством порядку.

Згідно Державного акту про право власності на землю серії ВЛ №023814земельна ділянка площею 0,0353га, цільове призначення - обслуговування житлових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , співвласниками земельної ділянки є - померлий ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.31-34).

Судом встановлено, що земельна ділянка належить померлому та сторонам на праві спільної сумісної власності, у зв?язку з тим що частки не визначені, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки після смерті ОСОБА_4 .

Спадкодавцем ОСОБА_4 за життя був збудований гараж загальною площею 37,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Гараж був введений в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об?єкта який відноситься до I-III категорії складності від 19.12.2016року № ВЛ 142163542053 (а.с.37-38).

Відповідно до ст.1218ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1261ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 та 3 статті1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 328 ЦК України вказує, що право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України - земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом - ч.5 ст. 89 ЗК України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008року № 7 п. 12 роз?яснено, що за загальними правилами ч. 2 ст. 372 при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (4.2 ст.370, ч. 2 ст.372 ЦК України). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст.1297ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов?язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 №24/753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що право власності на об?єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім?я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.

Рішення суду про визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди за спадкоємцями має грунтуватись на оцінюванні наявних у матеріалах справи документів та інших доказів на підтвердження обставин, за наявності яких можливе задоволення таких вимог, зокрема: рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови;

ступінь готовності самочинного будівництва; чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб; в якому році було зведено самочинні будівлі; відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам; наявність акта приймання (прийомки) в експлуатацію або сертифікату відповідності; якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.

Отже, позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , об?єкти на які вона просить визнати право власності в порядку спадкування після його смерті розташовані на земельній ділянці, на яку наявні правовстановлюючі документи, а на реконструкцію будинку та гараж наявні дозвільні документи, що підтверджують введення будівель в експлуатацію. Оформити свої спадкові права позивачка в нотаріальному порядку не може, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги, бажає отримати спадщину, є такою, що належно її прийняла, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, відповідачі відмовились від прийняття спадщини, тому суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,12,13,76 78,81,141,258,259,264,265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов адвоката Ходачинської Юлії Юріївни поданої в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності по квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 133,4 кв.м, житловою площею 42,8 кв. м..

Визнати, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності по земельної ділянки кадастровий номер: 0710100000:11:094:0052, площею 0,0353га, цільове призначення - обслуговування житлових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 133,4 кв.м, житловою площею 42,8 кв. м.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельної ділянки кадастровий номер: 0710100000:11:094:0052, площею 0,0353га, цільове призначення - обслуговування житлових будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж загальною площею 37,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк