Ухвала

від 10.05.2024 по справі 361/3878/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3878/24

Провадження № 1-кс/361/890/24

10.05.2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112130000039від 05 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239-1 КК України,-

встановив:

08 травня 2024 року до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, з якого вбачається, що сектором дізнання Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112130000039від 05 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239-1 КК України.

Із клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами на території Броварського району Київської області здійснюється незаконна діяльність щодо заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель без робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земель, що створило небезпеку для довкілля.

07травня 2024року заадресою:Київська обл.,Броварський район,с.Погреби проведено огляд земельної ділянки 3221286400:02:006:0022 із залученням спеціаліста сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_4 та проведено кадастрову зйомку земельної ділянки, в результаті якої було сформовано статистичну схему, нанесення межі зняття родючого шару, ґрунту.

Допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_5 показав, що працює охоронцем земельної ділянки за зазначеною вище адресою. В його обов`язки входить охорона вагонів, у яких знаходиться майно, яке належить ТОВ «МСБУД». На території земельної ділянки встановлені камери відеоспостереження, які фіксують частину дороги та діжки з дизельним паливом, а також частину складів, що належить ТОВ «МСБУД».

Допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_4 показав, що його 07 травня 2024 року залучено до огляду земельної ділянки 3221286400:02:006:0022, розташованої у АДРЕСА_1 в якості спеціаліста сертифікованого інженера землевпорядника для проведення кадастрової зйомки земельної ділянки, в результаті якої сформовано та додано ситуаційну схему, на якій нанесені межі зняття родючого шару, ґрунту земельної ділянки з кадастровим номером 3221286400:02:006:0022, яка призначена для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:02:006:0022, площею 0,381 га на праві власності належить ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі-продажу № 498 від 01 квітня 2024 року.

Постановою дізнавача сектору дізнання Броварського РУП ГУНП в Київській області від 08 травня 2024 року зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42024112130000039.

Враховуючи, що дана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та є матеріальним об`єктом, уповноважена особа наступного робочого дня 08 травня 2024 року звернулась дослідчого суддіз клопотаннямпро накладенняарешту наземельну ділянку з кадастровим номером 3221286400:02:006:0022, площею 0,381 га, яка на праві власності належить ОСОБА_6 в порядку ст. 170 КПК України.

У судове засідання прокурор не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, від прокурора до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить клопотання про арешт майна задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та дослідивши інші документи, якими прокурор обґрунтовував клопотання, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Лише задля забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, а не тільки підозрюваного або обвинуваченого, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98КПК України.

За правилами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розглядi справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. Усталена практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що володіння майном повинно бути законним, це вимагає дотримання положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, згідно з яким будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення балансу відображена в цілому в структурі статті 1Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод, такого балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

У кримінальному провадженні №42024112130000039від05квітня 2024року жодній особі не повідомлено про підозру, відтак арешт може бути накладено лише в разі відповідності тимчасово вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому до знарядь злочину відносяться предмети, спеціально виготовлені або пристосовані для вчинення злочинів, та предмети з призначенням в іншій області, не пов`язаній зі злочинною діяльністю; до предметів, які зберегли на собі сліди злочину - предмети з матеріальними слідами злочину; до об`єктів злочинних дій - предмети, на які було безпосередньо спрямоване злочинне посягання, до предметів, набутих злочинним шляхом - гроші, цінності та інші речі, набуті в протиправний спосіб.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу; при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість його використання як доказу в кримінальному провадженні, якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу, тобто для збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Метою застосування арешту майна є виключно запобігання можливості його зникнення для доказування кримінального правопорушення, однак у клопотанні не обґрунтовано підстав вважати, що мало місце незаконна діяльність щодо заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

Не надавши слідчому судді доказів незаконної діяльності щодо заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для довкілля, прокурором не вмотивовано, яким чином накладення арешту на земельну ділянку буде сприяти доказуванню кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення клопотання, як і причини обмежувати законного володільця нерухомого майна правом розпоряджатися; арешт в даному випадку суперечитиме засадам кримінального провадження, порушуватиме гарантовану статтею 41 Конституцією України заборону протиправного позбавлення права приватної власності, яке є непорушним.

Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

В той же час огляд місця події, проведений 07 травня 2024 року, з порушенням вимог КПК України - без отримання відповідної ухвали слідчого судді та без дозволу власника.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду від 09 травня 2024 року у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду земельної ділянки відмовлено.

За таких обставин, на зазначене майно не може бути накладений арешт.

Керуючись ст. ст. 169, 170-173, 309, 310 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112130000039від 05 квітня 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, відмовити.

Копії ухвали вручити прокурору, володільцю майна.

Прокурору про виконання судового рішення невідкладно письмово повідомити слідчому судді.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційні скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1