Справа № 367/7874/23
Провадження №2/367/1874/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
30 квітня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі: головуючого- судді Одарюка М.П.,
за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши в у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу № 367/7874/23 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила суд:
- витребувати у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на їй праві приватної власності;
- передати належний їй на праві власності житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни земельну ділянку, площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на їй праві приватної власності;
- передати належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни на користь позивача судовий збір у сумі 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позову зазначає, що вона є власником нерухомого майна, а саме: будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
31.05.2010 р. уклала іпотечний договір з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за №3265.
У відповідності до н. 1.1 іпотечного договору №3265 в іпотеку банку було передано вказане вище нерухоме майно. Окрім іпотечного договору № 3265, виконання зобов`язань ТОВ « Неопол Ваші меблі» за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року також забезпечувалось іпотекою ТОВ « Неопол Ваші меблі» на підставі іпотечного договору від 31.05.2010 року посвідченого приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3261.
Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору №3261, з урахуванням договору про внесення змін №2 від 17.08.2012 року, іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: приміщення по виробництву меблів, додатковий цех по виробництву меблів та добудова складського приміщення А, загальною площею 2788 кв.м., котельня Б, загальною площею 99,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктом 7.6.4 іпотечного договору №3261 визначено, що після завершення процедури позасудового врегулювання шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем зобов`язань по кредитному договору є недійсним.В ході господарської діяльності, внаслідок несприятливої економічної ситуації та поглиблення фінансової кризи, ТОВ «Неопол-Ваші меблі», не змогло виконувати належним чином та в повному обсязі свої зобов`язання за Кредитним договором №277.
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Неопол - ваші меблі», відповідача 2 - Приватного підприємства «Етралюкс», відповідача 3 - Приватного підприємства «Мегабайт», відповідача 4 - Приватного підприємства «Неопол», відповідача 5 - Приватного підприємства «Плиткомм», відповідача 6 Приватного підприємства «А.К.М.» про стягнення заборгованості в розмірі 5 244 900,26 грн. за Кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року. Відповідачі 2-6 були поручителями за Кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. За позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до боржника та поручителів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013р. було порушено провадження у справі № 910/19285/13. У процесі розгляду справи Господарським судом було встановлено, що ТОВ «Неопол-Ваші меблі» своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконало, у зв`язку з чим станом на 11.12.2013 р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем по кредиту складав 4 313 461,51 грн., що підтверджується матеріалами господарської справи N2 910/19285/13.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12,2013 р. по справі № 910/19285/13 було частково задоволено позовні вимоги Банку, а саме вирішено: «Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неопол ваші меблі» (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, провулок Бишевський, 1, код ЄДРПОУ 32282230), Приватного підприємства «Етралюкс» (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 36176469), Приватного підприємства «Мегабайт» (юридична адреса: 01025, м.. Київ, вул. Володимирівська, буд. 7 оф. 1), Приватного підприємства «Неопол» (юридична адреса: 03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 19, кв. 53, код ЄДРПОУ 25635900), Приватного підприємства «Плиткомм» (юридична адреса: 04053. м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41,
код ЄДРПОУ 34794686), Приватного підприємства «А.К.М.» (юридична адреса: 03057, м. Київ. вул. Дегтярівська, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 22926755) па користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. по простроченому кредиту в розмірі 4 313 461 (чотири мільйони триста тринадцять тисяч чотириста шістдесят одну) гри. 51 коп., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 99 135 (дев`яносто дев`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 129 003 (сто двадцять дев`ять тисяч три) гри. 34 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 7 170 (сім тисяч сто сімдесят) грн. 91 коп., заборгованість по 3% річних в сумі 32 601 (тридцять дві тисячі шістсот одну) грн. 93 коп., штрафні санкції в розмірі 5% від суми кредиту за порушення умов договору в розмірі 634 270 (шістсот тридцять чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 05 коп., інфляційні збитки:за несвоєчасне погашення кредиту 22441 ( двадцять чотири тисячі чотириста сорок одну) гри. 09 кой., 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору».У результаті перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. по справі № 910/19285/13 в апеляційній та касаційній інстанціях, вказане рішення було залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. було видано Наказ Господарського суду міста Києва №910/19285/13 від 17.12.2014р.
Після вирішення господарської справи №910/19285/13 судом першої інстанції, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» листом № 31/2-11866 від 12 серпня 2014 року повідомив ТОВ «Неопол-Ваші меблі» про те, що станом на 11.03.2014 року загальна заборгованість позичальника ТОВ «Неопол-Ваші меблі» перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» за Кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року становила 5 237 503,18 гривень: у зв`язку із незадоволенням вимоги банку та непогашенням заборгованості ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» реалізовано право позасудового звернення на предмет іпотеки та до банку в порядку ст. с г. 35, 37 Закону України «Про іпотеку» в рахунок погашення заборгованості перейшло право власності па об`єкти нерухомого майна, а саме приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху по виробництву меблів та добудови складського приміщення, А, загальною площею 2788 кв. м.; котельня, Б, загальною площею 99,6 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Факт переходу вищезазначеного нерухомого майна у власність Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» встановлено рішенням Господарського суду м.Києва від 18.12.2013 р. по справі №910/19285/13. У зв`язку з зазначеним фактом, враховуючи, що ТОВ «Неопол-Ваші меблі» вважало, що вартості майна, яке було звернуто на користь банку достатньо для покриття заборгованості, боржником було подано до суду заяву про визнання Наказу Господарського суду міста Києва №910/19285/13 від 17.12.2014р. таким, що не підлягає виконанню. У подальшому Господарським судом м. Києва розглядалася справа №910/19285/13 за заявами ТОВ «Неопол-ваші меблі» та ПП «Неопол» про визнання наказу господарського суду міста Києва №910/19285/13 від 17.12.2014 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30,09.2015 р, по справі №910/19285/13 було призначено експертизу для вирішення питання «яка ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху та добудови складського приміщення ... за адресою АДРЕСА_2 , - станом на 08.07.2014 року».
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 01.07.2016 року № 23451/15-42 було встановлено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна за адресою: Київська область, м.Фастів, вул. Бишівська. 10) - станом на 08.07.2014 року становила 8 732 102,00 грн. Тобто вартість об`єкта нерухомого майна, що належав боржнику, перевищує розмір заборгованості боржника перед банком.
За результатами розгляду справи №910/19285/13, ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.09.2016р. було визнано такими, що не підлягають виконанню, накази Господарського суд м. Києва від 17.12.2014 року №910/19285/13 (про стягнення солідарно з ТОВ «Неопол - ваші меблі», ПІП «Етралюкс», ПМ «Мегабайт», Приватного підприємства «Неопол», ПП «Плиткомм», ПП «А.К.М.» на користь П.АТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. по простроченому кредиту в розмірі 4 313 461 (чотири мільйони триста тринадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 51 коп., заборгованості по простроченим процентам в розмірі 99 135 (дев`яносто дев`ять тисяч сто тридцять п`ять) грн. 00 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 129 003 (сто двадцять дев`ять тисяч три) грн. 34 кой., пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 7170 (сім тисяч сто сімдесят) грн. 91 коп., заборгованості по 3% річних в сумі 32 601 (тридцять дві тисячі шістсот одну) грн, 93 коп., штрафних санкцій в розмірі 5% від суми кредиту за порушення умов договору в розмірі 634 270 (шістсот тридцять чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 05 коп., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 22 441 (двадцять дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 09 коп., 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору.). При цьому, в мотивувальній частині ухвали Господарського суду м.Києва від 28.09.2016 р. по справі №910/19285/13 судом вказано: «Зважаючи на той факт, що ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» у порядку, визначеному статтею 7 Іпотечного договору та статтею 37 Закону України «Про іпотеку», 08.07.2014 р. в позасудовому порядку звернув стягнення на нерухоме майно ТОВ «НЕОНОЛ - ВАШІ МЕБЛІ», у зв`язку з чим зобов`язання ТОВ «НЕОНОЛ-ВАНН МЕБЛІ» за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. припинились, а рішення Господарського суду та Києва від 18.12.2013 р, у справі №910/19285/13 фактично було виконано, а тому суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» та визнання наказів Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. №910/19285/13 такими, що не підлягають виконанню».
Таким чином, Господарським судом м.Києва встановлено факт, що зобов`язання ТОВ «Неопол-Ваші меблі» за Кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. припинились, а вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за вказаним Кредитним договором є повністю задоволеними.
На даний час господарськими судами трьох різних інстанцій (Ухвала Господарського суду м.Києва від 28.09.2016 р., Постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 р., Постанова Вищого господарського суду України від 23.05.2017 р.) при розгляді справи №910/19285/13 було встановлено факт: основне зобов`язання ТОВ «Неопол- Ваші меблі» за Кредитним договором №277 від 31.05.2010 року, в забезпечення виконання якого ОСОБА_1 уклала Іпотечний договір №3265, припинилось 08.07.2014 року.
Однак, 15.10.2014 р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ніловою Ангеліною Олександрівною прийнято рішення №16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані адресою: АДРЕСА_3 за ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі Іпотечного договору, укладеного 31.05.2015 р. між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3265.
Тобто, банком було незаконно реалізовано право позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №3265, та переведено право власності на будинок та земельну ділянку, власником яких є позивач, на банк, в той час, коли вся заборгованість по кредитному договору була погашена боржником.
Крім того, позивач не отримувала від Банку жодних листів та повідомлень про заборгованість боржника за Кредитним договором, а також вимог про погашення іпотекодавцем боргу боржника. Банк також не повідомляв позивача про прийняття ним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і про перереєстрацію права власності на будинок і земельну ділянку з позивача на банк. Таким чином, нерухоме майно вибуло з права власності позивача поза її волею.Позивач вважає такі дії банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 3265 незаконними, в результаті чого вона втратила правомочності власника та позбавлена права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном (будинком та земельною ділянкою).
Беручи до уваги встановлення господарськими судами трьох інстанцій (Ухвала Господарського суду м.Києва від 28.09.2016 р., Постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 р., Постанова Вищого господарського суду України від 23.05.2017 р.) факту того, що 08.07.2014 року припинилось основне зобов`язання ТОВ « Неопол Ваші меблі» за кредитним договором №277 від 31.05.2010 р. та відповідно вимоги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за кредитним договором були повністю задоволеними, то перехід з 15.10.2014 р. до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором №3265 (а саме: на житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м та земельну ділянку, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою: Київська область, лі. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Незалежності, буд.91, 93) в рахунок вже виконаного зобов`язання по Кредитному договору с незаконним, вчиненим без відповідної правової підстави та таким, що порушує право власності позивача.
Отже, на сьогоднішній день Публічне акціонерне Товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уновноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни незаконно володіє нерухомим майном, а саме: житловим будинком, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м та земельною ділянкою, загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер: 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою; АДРЕСА_3 , і які належать на праві власності позивачки.Зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №348201957 від 27.09.2023р. та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №348202905 від 27.09.2023р., тому позивач вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі та участі позивача, на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надавав, обмежившись письмовими поясненнями.
В письмових поясненнях (а.с.226-235 том 1) просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі, в обґрунтування вказала, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», згідно з яким з 21.11.2014 року запровадження тимчасову адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнській акціонерний банк». Зміст статей 3,15,16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду України від 14 серпня 2018 року у справі № 910/23369/17. Відповідач набув право власності на публічних торгах, організованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, фактично найнебезпечнішим способом, оскільки публічна процедура реалізації гарантувала невідворотність результатів торгів та « юридичне очищення» придбаного майна. Також, відповідно до відомостей, що містилися на момент придбання спірних земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, жодних обмежень та/або інших заборон, з приводу земельних ділянок не перебувало. Даний факт підтверджується тим, що договір купівлі продажу земельних ділянок було безперешкодно укладено та в той же день проведено їх державну реєстрацію. Крім цього законодавець та відповідні правові висновку Верховного Суду України ставлять право витребування майна від добросовісного набувача у залежність із волею власника на вибуття такого майна, а саме, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника. Також відповідач просить застосувати строки позовної давності, оскільки звертаючись до суду з позовною заявою та заявляючи вимогу про витребування майна від ПАТ « ВІЕЙБІ БАНК» право власності, відповідно до позовної заяви ПАТ « ВІЕЙБІ БАНК» зареєструвало за собою15.10.2014 року, позивачка звернулась до суду через 9 років, тобто зі спливом строку позовної давності.
Представник позивача у наданих суду письмових поясненнях (а.с.31-35 том 2) вказує, що відповідач пов`язує сплив строків позовної давності лише з тим моментом, коли ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» здійснило реєстрацію на себе права власності на майно, яке належало позивачу. Відповідач не надає жодного доказу того, що позивач дізнався про здійснення перереєстрації права власності на її майно до моменту звернення до суду. Позивач з моменту набуття права власності на нерухоме майно, вказане у позові, є його фактичним користувачем і жодного разу не отримувала повідомлень зі сторони ПАТ « ВІЕЙБІ АНК» або ФГВФО про зміну свого статусу, як власника приміщення або будь яких інших повідомлень щодо нерухомого майна. В даний період позивач не вчиняла та не мала наміру вчинити дій щодо відчуження свого майна, а тому у неї не було підстав для здійснення перевірки в реєстрі інформації про свою власність на нерухоме майно. Позивач сплачує протягом останніх 9 років сплату всіх комунальних платежів по будинку, щодо якого подано позов. Вважає, що в даному випадку, з врахуванням описаних вище обставин, коли позивач жодним чином не повідомлялася про здійснення операцій з перереєстрації її майна, відсутні підстави для обмеження права позивачки на доступ до суду та захисту її прав. Витребування майна шляхом віндикакації застосовується до відносин речово правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна не має договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В пунктах 142,146,147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-20/8цс18, зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконного позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесені запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно ( принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово правовому характеру індикаційного позову та призводить до ефективного права власника.
Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 10 липня 1992 року уклала шлюб з ОСОБА_3 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження № НОМЕР_1 виданого 20 червня 2002 року Центральним відділом реєстрації шлюбі м. Києва з Державним Центром розвитку сім`ї ( а.с.25 том 1).
ОСОБА_1 02 червня 2003 року придбала земельну ділянку площею 2317 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням землі: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.28,29 том 1).
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( а.с.25-27 том 1).
Із копії кредитного договору № 277 від 31 травня 2010 року укладеного між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» вбачається, що банк надає ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 5066553,51 грн та суми гривневого еквіваленту 129951,21 євро за курсом міжбанківського валютного ринку України встановленого на дату проведення конвертації заборгованості по кредиту в євро у гривню, враховуючи додаткову комісію кредитодавця на дату валюти кредиту. Термін остаточного повернення кредиту 30 вересня 2013 року ( а.с.50-62 том 1).
Згідно копії дублікату іпотечного договору (а.с.42-50 том 1) від 31 травня 2010 року укладеного між ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( скорочене: ПАТ ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_1 , яка діє як майновий поручитель за зобов`язанням ТОВ «Неопол Ваші Меблі», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі № за № 710, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору № 277 укладеного 31 травня 2010 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» , а також усіх додаткових правочинів до нього, додатків, змін та доповнень до нього, які чинні на момент укладення до говору та можуть бути укладені після його укладення, передала а Пат « ВіЕйБі Банк» прийняв в іпотеку і на умовах, визначених цим договором нерухоме майно: будинок загальної площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, на якій розташований будинок,загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 6.1. право іпотеки виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки відносно інших осіб виникає з моменту державної реєстрації обтяження предмета іпотеки іпотекою в Державному реєстрі іпотек в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені кредитним договором та цим договором, у повному обсязі.
Іпотека припиняється: виконанням в повному обсязі зобов`язань; в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Згідно копії іпотечного договору (а.с.64-75 том 1) від 31 травня 2010 року укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочене: ПАТ ВіЕйБі Банк») та ТОВ «Неопол Ваші Меблі», в особі директора Омельчук Т.В., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 3261, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору № 277 укладеного 31 травня 2010 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» , а також усіх додаткових правочинів до нього, додатків, змін та доповнень до нього, які чинні на момент укладення до говору та можуть бути укладені після його укладення, передала а ПАТ « ВіЕйБі Банк» прийняв в іпотеку і на умовах, визначених цим договором нерухоме майно: нежитлова будівля, овочесховище № 1(один), літера А, загальною площею 1149 кв.м., що знаходиться за адресою:Київська область, м. Фастів, вул. Бишевська, будинок 1. Нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма його при належностями. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,4964 га, цільове призначення якої використання для виробничої діяльності, яка передана в постійне користування ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» на підставі договору оренди землі від 24.05.2007 року, укладеного між Фастівською міською радою Київської області України та ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» та зареєстрованого у Фастівському районному відділі № 32 Київської регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах» 04.09.2007 року за № 04:07:032:00067, кадастровий номер 3211200000:04:002:0022.
Згідно п. 6.1. право іпотеки виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки відносно інших осіб виникає з моменту державної реєстрації обтяження предмета іпотеки іпотекою в Державному реєстрі іпотек в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені кредитним договором та цим договором, у повному обсязі.
Іпотека припиняється: виконанням в повному обсязі зобов`язань; в інших випадках передбачених чинним законодавством України.
Договором про внесення змін № 1 від 04 червня 2010 року до Іпотечного договору , посвідченого приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. 31.05.2010 року за реєстровим № 3261 ,внесено зміни до розділу « Визначення термінів іпотечного договору ( а.с.72-73 том1).
Договором про внесення змін № 2 від 17 серпня 2012 року до Іпотечного договору , посвідченого приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. 31.05.2010 року за реєстровим № 3261, викладено пункти 1.1. та 1.2. Розділу 1 « Предмет іпотеки», Іпотечного договору в наступні редакції:
« 1.1 іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає у іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором, нерухоме майно, а саме: об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Об`єкт складається з приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху по виробництву меблів та добудови складського приміщення, А, загальною площею 2788 кв.м.; - котельня ,Б, загальною площею 99,6 кв.м. ( а.с.74-75 том 1).
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/19285/13 від 18 грудня 2013 року, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року стягнуто солідарно з ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» , Приватного підприємства «Етралюкс», Приватного підприємства « Мегабайт», Приватного підприємства «Неопол», Приватного підприємства « Плиткомм», Приватного підприємства «А.К.М.» на користь ПАТ «Всеукраїнській акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року по простроченому кредиту в розмірі 4313461,51 грн; заборгованість по простроченим процентам 99135,00 грн; пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 129003,34 грн; пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в розмірі 7170,91 грн, заборгованість по 3% річних в сумі 32601,93 грн; штрафні санкції в розмірі 5% від суми кредиту за порушення умов договору в розмірі 634270,05 грн; інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту 22 -441,09 грн та 68820,00 грн судовий збір. ( а.с.76-105 том 1).
17 грудня 2014 року Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/19285/13 від 18 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 17.11.2014 року ( а.с.106 том1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва у від 28 вересня 2016 року у справі № 910/19285/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 березня 2017 року, постановою Вищого Господарського суду України від 23 травня 2017 року , визнано накази Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року № 9140/19285/13 таким, що не підлягають виконанню, оскільки ПАТ «ВіЕйБі Банк» згідно з п.7.4 іпотечного договору укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочене: ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ТОВ «Неопол Ваші Меблі», в особі директора Омельчук Т.В., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 3261 та статтею 37 Закону України « Про іпотеку», на виконання умов кредитного договору № 277 від 31.05.2010 року, 08.07.2014 року в позасудовому порядку звернув стягнення на нерухоме майно ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ», про що було повідомлено листом вих. № 32/2-11866 від 12.08.2014 ПАТ «ВіЕйБі Банк» ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ», у зв`язку з чим, зобов`язання ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 припинились( а.с.110-131 том 1).
Факт переходу нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору, а саме: приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху по виробництву меблів та добудови складського приміщення, А, загальною площею 2788 кв.м.; - котельня ,Б, загальною площею 99,6 кв.м до ПАТ «ВіЕйБі Банк» підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25110577 від 04.08.2014 року.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно будівельної експертизи № 23451/15-42 від 01.07.2016 року, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме: приміщення по виробництву меблів, додаткового цеху по виробництву меблів та добудови складського приміщення, А, загальною площею 2788 кв.м.; - котельня ,Б, загальною площею 99,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 станом на 08.07.2014 року становила 8732102,00 грн.
30 серпня 2021 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва до ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк», ТОВ « Карпатська Енергетична компанія», державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Нілова А.О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерство юстиції України, ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» про визнання дій протиправним, скасування рішення державного реєстратора, визнання спільної сумісної власності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року ( а.с.137-150 том 1) встановлено, що 15.10.2014 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ніловою А.О. прийнято рішення № 16505411 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ « ВіЕйБі Банк» на підставі іпотечного договору , укладеного 31.05.2010 року між ПАТ « ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3265.
Постановою правління НБУ № 188 від 19.03.2015 прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою Фонду на ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - ОСОБА_6 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.
На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 22 лютого 2016 р. № 213, від 15 лютого 2018 року № 474, від 18.03.2020 № 618, від 02.04.2020 № 713, від 23 квітня 2020 року № 850, від 07 травня 2020 року № 906 про продовження строків ліквідації та повноважень ліквідатора ПАТ « ВіЕйБі Банк».
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення «ВіЕйБі Банк» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вирішено здійснювати Фондом безпосередньо.
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-12-27-000014-b від 22.01.2020 р. по лоту GL18N815519, складеного оператором електронного майданчика, через який надано найвищу цінову пропозицію, переможцем торгів: Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська енергетична компанія» було придбано пул активів що складається з права вимоги за кредитним договором, що укладений з суб`єктом господарювання, інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, а також нерухомого а саме: № 08/44-03 від 14.08.2009, № 388 від 20.12.2006, № 277 від 31.05.2010, № 485 від 21007, № 390 від 16.08.2007, № Z024 від 25.07.2007, № 89/05ф від 07.07.2005, № 34/06ф від 23.03.2006, №12/06ф від 14.02.2006, №294/06ф від 19.12.2006.
18 лютого 2020р. між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Карпатська енергетична компанія» було укладено ряд договорів, а саме: Договір № 815519 про відступлення ( купівлю продаж) прав вимоги; Договір № 815519 купівлі-продажу майнових прав; Договори купівлі-продажу нерухомого майна за реєстр № 177-198.
До складу предмету Договору № 815519 купівлі-продажу майнових прав входили майнові права за кредитним договором від 31.05.2010 року, що був укладений між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ».
За даними ЄОІС ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» заборгованість за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 на дату підписання договору відступлення прав вимоги (18.02.2020) становила - 8 405 188,26 грн.
З урахуванням проведеного вищезазначеного електронного аукціону, між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Карпатська енергетична компанія» 18.02.2020 було укладено нотаріально посвідчений Договір 5519 купівлі-продажу майнових прав,
На виконання укладеного Договору від 18.02.2020 року ТОВ «Карпатська енергетична компанія» здійснено реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке є предметом даної справи.
Також вказаним рішенням позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору у позивача, який не є власником спірного нерухомого майна, його право власності, як власника у цьому спорі не порушене, не підтверджено правомірність подання позову від імені іншої особи.
Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) зазначено, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.
Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18)).
Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.
Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, провадження № 12-128гс19).
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини, контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 522/14900/19, провадження № 61-10361св22).
У пунктах 5.57 5.62, 5.64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) зазначено:
«Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть.
Прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписам статті 388 ЦК України втрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених у статті 388 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.6). Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.
Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54).
Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).
Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/ недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном».
Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (див. пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першої статті 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння власника ОСОБА_1 не з її волі на підставі іпотечного договору, який було укладено для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» за кредитним договором № 277 від 31 травня 2010 року, яке в подальшому було виконано в позасудовому порядку визначеному ст. 7 іпотечного договору та ст. 37 Закону України « Про іпотеку» 08.07.2014 року шляхом звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ», а тому ПАТ « ВіЕйБі БАНК» не мало право звернення стягнення на нерухоме майно, яке належне ОСОБА_1 , оскільки зобов`язання ТОВ « НЕОПОЛ ВАШІ МЕБЛІ» за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року припинились 08 липня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , власник спірного майна, має право на витребування спірного житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі статті 388 ЦК України, і це не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 757/26182/14-ц (провадження № 61-4958св21), від 15 березня 2023 року у справі № 759/8653/17 (провадження № 61-15468св19).
Щодо позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У статті 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) зазначила, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не був учасником господарського процесу у справі №910/19285/13, а так само і не надано доказів на підтвердження належного повідомлення ПАТ "ВіЕйБі Банк" про позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки - спірні житловий будинок та земельну ділянку, що могло б свідчити про обізнаність ОСОБА_1 про стан її майнових прав.
Датою, коли вона дізналась про порушення її прав є березень 2021 року і ці обставини матеріалами справи не спростовані.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 13420,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Передати ОСОБА_1 належний їй на праві власності житловий будинок, загальною площею 370,8 кв.м., житловою площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни земельну ділянку, площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Передати ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 0,2317 га, кадастровий номер 3210945900:01:075:0539, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнській Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 13420 ( тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнській Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВІЕЙБІ БАНК» Славкіної Марини Анатоліївни, код ЄДРПОУ 19017842, адреса: 04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 27 Т.
Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2024 року.
Суддя М.П. Одарюк
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118942080 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Одарюк М. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні