Ухвала

від 08.05.2024 по справі 991/3603/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/3603/24

Провадження №11-сс/991/342/24

У Х В А Л А

08 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_9 за пособництва ОСОБА_8 за ухвалення рішень про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8 , будучи обізнаним про факт накладення арешту на автомобіль FAW та 15 кубічних метрів колод деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також про накладення арешту на автомобіль Renault та причеп у судовій справі № 173/412/24, оскільки був особисто знайомий із суддею, який ухвалював рішення про арешт майна - головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_9 , а також з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у користуванні яких перебувало вказане майно, усвідомлюючи зацікавленість останніх в скасуванні арешту, створив умови для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_9 за скасування накладених арештів.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 23 червня засобами телефонного зв`язку та 01 серпня 2023 року під час зустрічі повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що йому відомо про накладені арешти на майно, зазначивши про можливість їх скасування за умови надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди, наголосивши на довірливих відносинах із суддею.

Приблизно у цей же час підозрюваний вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В подальшому вони розподіливши між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення та узгодили розмір неправомірної вигоди.

11 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 , що арешти з автомобілів, причепу та деревини можливо скасувати за умови надання судді ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США.

Наступного дня підозрюваний отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини з них ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди.

13 квітня 2024 року ОСОБА_9 , приїхавши до місця проживання ОСОБА_8 , отримав від нього частину неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, дав вказівки щодо змісту та порядку подання клопотань про скасування арештів.

23 квітня 2024 року суддею задоволено клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також з автомобіля Renault та причепу у судовій справі № 173/412/24, арешти скасовано.

24 квітня 2024 року ОСОБА_8 затримано на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК України. Цього ж дня у ході обшуку, проведеного за місцем його проживання, віднайдено грошові кошти, які є частиною неправомірної вигоди, зокрема, дві купюри номіналом 100 доларів США з номерами HB60167275B та HF65795406D.

25 квітня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.

Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024 клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 червня 2024 року включно, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 151 400 гривень. Покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 - 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, серед яких, обов`язки не відлучатись без дозволу за межі с.Івашкове Кам`янського району Дніпропетровської області та носити електронний засіб контролю.

Не погодившись з ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Заявляє про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та їх недоведеність стороною обвинувачення.

03.05.2024 захисник подав заяву про зміну апеляційної скарги. Оскаржувану ухвалу просить змінити, визначивши підозрюваному запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 560 гривень, поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 3-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним, а висновки щодо майнового стану ОСОБА_8 не відповідають фактичним обставинам. Підозрюваний не має постійного заробітку, його офіційний дохід з 2009 року становить 77 917 грн, а вартість автомобілю Lexus GX 470 2006 року випуску взагалі не підтверджується будь-яким чином.

На думку захисника, визначений ухвалою обов`язок підозрюваного не відлучатись без дозволу за межі с.Івашкове Кам`янського району Дніпропетровської області є необґрунтованим та таким, що грубо порушує його права, оскільки в селі відсутня можливість влаштуватись на роботу, немає продуктових магазинів, аптек, лікарень. Також ОСОБА_8 буде позбавлений можливості спілкування із захисником. Необґрунтованим вважає і покладення обов`язку щодо носіння підозрюваним електронного засобу контролю.

Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Визначений слідчим суддею розмір застави вважає достатнім та помірним. 29 квітня 2024 року за підозрюваного адвокатом ОСОБА_7 внесено заставу у повному обсязі, що, на думку прокурора, підтверджує помірність визначеного слідчим суддею розміру застави. Також вважає обґрунтованим покладення на ОСОБА_8 обов`язків не відлучатись за межі с.Івашкове Кам`янського району Дніпропетровської області та носіння електронного засобу контролю. Підозрюваний має можливість пересуватись за межі села з дозволу уповноважених осіб, а обмежене право вільного пересування може бути компенсоване правом безперешкодного пересування членами його родини, про яких сторона захисту неодноразово повідомляла, аргументуючи міцні соціальні зв`язки ОСОБА_8 . Залишення без змін вказаних обов`язків є важливим, а необхідність носіння електронного засобу контролю пов`язано з ефективністю контролю за дотриманням підозрюваним інших процесуальних обов`язків.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, у зв`язку із відрядженням просив провести апеляційний розгляд без його участі.

За результатами розгляду апеляційної скарги за участю підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 151 400 гривень, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 17.07.2023, 11.09.2023, 05.12.2023; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 18.01.2024; 13.02.2024; 15.04.2024; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2023; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23.04.2024; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль відносно особи від 23.04.2024; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 12.04.2024; протоколом від 12.04.2024 огляду проекту клопотання про часткове скасування арешту майна; протоколом від 15.04.2024 огляду мобільного телефону ОСОБА_11 ; протоколом обшуку в Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області від 24.04.2024; протоколом обшуку від 24.04.2024 в будинку ОСОБА_9 ; протоколом від 24.04.2024 обшуку в будинку ОСОБА_8 ; протоколом від 24.04.2024 обшуку в квартирі ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано. Доводи захисника про відсутність ризиків колегією судів відхиляються.

На підставі наведеного, колегія судів погоджується, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з можливістю внесення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам.

У відповідності до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень. Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , його майновий, сімейний та соціальний стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень. Такий розмір застави слідчий суддя вважає співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваному майна (серед якого автомобіль Lexus GX 470, орієнтовною вартістю 230 000 грн).

Хоча в оскаржуваній ухвалі зазначено, що слідчий суддя врахував майновий, сімейний та соціальний стан підозрюваного, колегія суддів вважає таке врахування носить формальний характер. Насправді з ухвали вбачається, що слідчий суддя фактично виходив із можливості внесення застави у визначеному ним розмірі, який є помірним. Однак можливість внесення особою застави не є достатньою підставою для визначення її розміру.

У ході апеляційного розгляду колегія суддів встановила, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину, проживає в селі, віддаленому від обласного центру та не має постійного заробітку, оскільки його робота носить сезонний характер, а заробітня плата незначна. Враховуючи перелічені фактори, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється в пособництві у вчинені кримінального правопорушення, колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави та вважає за необхідне застосування до підозрюваного застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень. Такий розмір грошової застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини кримінального провадження не дають достатніх підстав для її визначення у більшому розмірі.

Крім того, захисник та підозрюваний повідомили, що роботодавець підозрюваного знаходитьсяу м.Дніпрі, натомість в с.Івашкове відсутня можливість влаштуватись на роботу, в селі немає продуктових магазинів, аптек, лікарень. Відтак для задоволення життєвих потреб ОСОБА_8 необхідно пересуватись в межах районну та до обласного центру.

Колегія суддів вважає, що встановлена слідчим суддею заборонавідлучатись за межі с.Івашкове Кам`янського району Дніпропетровської області є надмірно обтяжливим обов`язком для підозрюваного та вважає за доцільне заборонити ОСОБА_8 відлучатись за межі Верходніпровського районуДніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та дозволити йому відвідувати місто Дніпро.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати в частині визначеного розміру застави та покладеного на підозрюваного обов`язкуне відлучатись за межі с.Івашкове Кам`янського району Дніпропетровської області без дозволу до слідчого (детектива), прокурора або суду.

Постановити нову ухвалу в цій частині, якою визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Заборонити ОСОБА_8 відлучатись за межі Верходніпровського районуДніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, а також дозволити відвідувати місто Дніпро.

У решті оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3