Рішення

від 07.05.2024 по справі 346/649/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/649/24

Провадження № 2/346/764/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого-судді Яремин М.П.

з участю секретаря Тимошишин І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, щовідповідач є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько вказаних дітей ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, дбає про першочергове задоволення власних потреб.

Зазначає, що внаслідок конфліктних ситуацій в сім`ї 31.07.2019 року дітей було доставлено до міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де вони перебували до 30.04.2020 року, а згодом були повернуті батькам. Однак, виправлення батьків мало нетривалий характер. Так, 07.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до голови сільської ради з проханням захистити її, оскільки батьки, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вигнали її з дому та проявляли агресію в її сторону. Працівниками Коломийського відділу поліції вилучено дітей та доставлено до Коломийської дитячої лікарні для проведення обстеження та подальшого вирішення питання про влаштування дітей до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де вони перебували до 20.05.2021 року, (де їх батьки відвідали лише раз), а пізніше були влаштовані в сім`ю патронатного вихователя з метою забезпечення найкращих інтересів дітей. Орган опіки та піклування звертався до суду з позовом про позбавлення батьків батьківських прав, який, через покращення ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків (профілактичну роботу з ними та прагнення дітей повернутись в рідну сім`ю), ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09.12.2021 року залишено без розгляду. Після смерті ОСОБА_4 ситуація в сім`ї значно погіршилась: мати зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, часто залишає дітей без нагляду та догляду, не забезпечує елементарних потреб дітей в харчуванні, утриманні, вихованні. Зокрема, 11.07.2022 року на спецлінію «102» надійшло повідомлення про те, що вказані діти, яких мати привезла до свого брата в м. Коломия, а сама поїхала в с. Семаківці, перебувають на залізничному вокзалі, мобільного телефону не мають, родич перебував на підпитку та під час конфлікту з дружиною діти пішли з помешкання. Профілактичні заходи та контроль ОСОБА_3 вважає надмірним втручанням в її життя, співпрацювати в обсязі, необхідному для усунення складних життєвих обставин своєї сім`ї, вона не бажає.

Вказує, що асоціальна поведінка матері негативно впливає на виховання та розвиток дітей, що підтверджується відповідним висновком лікаря-психіатра та характеристиками з їхнього закладу освіти. Діти проявляють лінь та байдужість до навчання, на зауваження вчителів не реагують, домашні завдання систематично не виконують, або не в повному обсязі ОСОБА_8 схильна до прогулювання уроків. Під час обстеження умов проживання в будинку відповідача встановлено, що в ньому холодно, неприємний запах диму та газу, відсутні продукти харчування та дрова для опалення, у зв`язку з чим вказаних дітей доставлено до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

Впродовж всього часу перебування сім`ї відповідача в складних життєвих обставинах органами опіки та піклування проводились неодноразові профілактичні виховні бесіди з нею щодо необхідності належного виконання своїх батьківських обов`язків; надавалась допомога одягом та продуктами харчування. Незважаючи на всі зусилля, матір дітей свідомо не бажає усувати причини складних життєвих обставин своїх дітей, забезпечувати їм безпечні умови проживання, змінити своє ставлення до них. Рішенням органу опіки та піклування від 25.01.2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо вказаних дітей. Тому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав щодо її дітей та стягувати аліменти на їхнє утримання в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття, які зараховувати на особистий рахунок дітей.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 07.05.2024 року сільський голова Савчук Я.Б. подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у його відсутності. Також вказав, що умови проживання дітей не змінились та за час перебування останніх в обласному центрі соціально-психологічної реабілітації ОСОБА_3 їх не відвідувала. Тому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, від допиту свідків відмовляться, оскільки не вбачає в цьому доцільності ( а.с. 82 ).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить її особиста розписка. Причин своїх неявок відповідач не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частин 1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до положень п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення і поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що 03.10.2008 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , у зв`язку з чим остання змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що стверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Коршівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 21 (а. с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 - ОСОБА_2 , що стверджується даними свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 , виданого 13.02.2009 року, та НОМЕР_3 , виданого 05.01.2016 року, про що складено відповідні актові записи № 11 та №2, їх батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с. 14, 16 ).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 04.07.2022 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 49 (а.с. 11).

Факт реєстрації місця проживання вказаних дітей за адресою реєстрації місця проживання позивача в АДРЕСА_1 , стверджується даними витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 41 та витягів з реєстру територіальної громади №2024/000853346 та №2024/000853163, виданих 25.01.2024 року Коршівською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області ( а.с. 18-20 ).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов стану сім`ї від 29.08.2018 року за вказаною адресою умови потребують покращення, батьки зловживають алкоголем, не займаються вихованням дітей, дочка ОСОБА_8 тікає з дому у зв`язку з тим, що батько постійно в нетверезому стані; з батьками проведено профілактичну бесіду стосовно виховання дітей; 29.08.2018 року матір з дітьми влаштовані в Коломийську дитячу лікарню через конфлікти в сім`ї (а.с. 32 ).

В акті № 31 обстеження умов проживання від 29.07.2019 року за адресою проживання відповідача, проведеного на підставі звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано, що умови проживання та розвитку дітей не належно створені, діти брудні, голодні, залякані; в результаті обстеження рекомендовано розглянути на засіданні комісії з питань захисту дітей питання щодо влаштування дітей до закладу соціально-психологічної реабілітації (а.с. 33).

Згідно з даними актів обстеження № 43 та № 41, відповідно від 25.06.2020 року та 12.07.2022 року, рекомендовано батькам дітей звернутися до дитячого психолога, оскільки діти перебували 9 місяців в центрі соціально-психологічної реабілітації; умови проживання не відповідають нормам; необхідно покращити сімейні стосунки, прибрати у приміщенні, помити посуд та попрати білизну (а.с. 34, 35).

Згідно з даними витягів з історії розвитку дитини №97 та №96, виданих відповідно 29.07.2019 року та 31.07.2019 року, загальний стан ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовільний ( а.с. 25, 26 ).

Відповідно до листа Коршівської сільської ради №816/02-27 від 10.08.2020 року, адресованого Коломийському РВП ГУНП в Івано-Франківській області, 07.08.2020 року о 21:40 год. ОСОБА_1 звернулася до голови сільської ради, оскільки її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в стані алкогольного сп`яніння, вигнали її з дому та проявляють агресію щодо неї. Працівниками Коломийського РВП вилучено дітей ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 та доставлено до Коломийської дитячої лікарні для проведення обстеження та подальшого вирішення питання про влаштування дітей до центру соціально-психологічної реабілітації ( а.с. 47 ).

Згідно з даними листа Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 615/291 від 11.08.2020 року, адміністрація останнього повідомила голову Коршівської ОТГ про те, що 10.08.2020 року інспектором ЮП Коломийського РВП до центру доставлено дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які залишись без нагляду батьків (а.с. 39).

Відповідно до даних письмової заяви ОСОБА_3 від 14.08.2020 року, її дочка ОСОБА_1 07.08.2020 року пішла з дому через те, що на неї накричали; зобов`язується у зв`язку з перебуванням її дітей в реабілітаційному центрі терміном до двох місяців не вживати алкоголь, здійснити ремонт в кімнатах, звернутися до психолога, забезпечити необхідним дітей до школи, працевлаштуватися ( а.с. 27 ).

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Коршівської сільської ради №36 від 18.05.2021 року вирішено влаштувати в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_10 , які зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 , дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають у складних життєвих обставинах ( а.с. 38 ).

Відповідно до довідки №488/265, виданої 20.05.2021 року Івано-Франківським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей, ОСОБА_1 перебувала у вказаному центрі з 10.08.2020 року по 20.05.2021 року ( а.с. 24 ).

Згідно з консультативним висновком спеціаліста №5767, виданого 06.07.2021 року КНП " Прикарпатський клінічний центр психічного здоров`я " Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_1 встановлено діагноз: емоційний розлад підліткового віку зумовлений з маніпулятивною поведінкою ( а.с. 29 ).

В довідці Коршівської сільської ради № 1002 від 16.07.2021 року вказано, що ОСОБА_4 працював на посаді робітника з благоустрою вказаної сільської ради з 06.07.2021 року (а.с.41).

Згідно з даними виписок із санаторної історії хвороби ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися на санаторному лікуванні з 10.10.2022 року по 05.01.2023 року (а.с. 42, 43).

З копій путівок №831 та №830 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направлено на період з 02.10.2023 року по 29.10.2023 року у дитячий санаторно-курортний заклад комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківський обласний дитячий санаторій " Ясень " імені митрополита Андрея Шептицького Івано-Франківської обласної ради ( а.с. 30-31).

Згідно з копією акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , №117 від 01.12.2023 року на час проведення обстеження у житловому приміщенні брудно, їжа не приготовлена, діти їдять суп швидкого приготування; стосунки в сім`ї конфлікті (а.с. 36 ).

Відповідно до даних листа Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області №2026/108/56-2024 від 02.02.2024 року, на спецлінію " 102 " 11.07.2022 року о 22:03 год. надійшло повідомлення ОСОБА_11 про те, що в АДРЕСА_3 , а саме на залізничному вокзалі знаходиться двоє дітей із с. Ліски із неблагополучної сім`ї. Виїздом СЮП на місце події виявлено малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , жителів АДРЕСА_1 , та встановлено, що 11.07.2022 року близько 16:00 год. матір привела дівчат до свого брата, який мешкає неподалік залізничного вокзалу, сама ж повідомила, що їде в с. Семаківці до родичів. Зі слів дітей, родич перебував напідпитку і під час конфлікту з дружиною ОСОБА_12 , дівчата вийшли з помешкання та пішли у напрямку залізничного вокзалу. Матір ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, слухавки не піднімає, батько ОСОБА_4 помер близько двох тижнів до даної події. Сім`я перебуває на обліку як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, неодноразово потрапляла в поле зору працівників поліції, діти тривалий час перебували в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. Крім цього, 19.01.2024 року виявлено, що вищевказані діти перебувають за місцем проживання без нагляду дорослих та, у зв`язку із залишенням без батьківського піклування, наявності загрози здоров`ю та життю, відсутністю умов для проживання, продуктів харчування та засобів для опалення, ОСОБА_2 поміщена до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей " Серденько ", а 20.01.2024 року - до вищенаведеного закладу поміщена і ОСОБА_1 ( а.с. 28 ).

Відповідно до довідок № №01-31/19 та №01-31/20, виданих 22.01.2024 року Коршівським ліцеєм Коршівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 навчаються у у Лісківській гімназії - філії Коршівського ліцею Коршівської сільської ради ( а.с. 23 ).

Згідно з даними характеристик, виданих класним керівником та завідувачем філії вказаного навчального закладу, ОСОБА_8 під час уроків веде себе байдуже, на зауваження вчителів не реагує, домашні завдання систематично не виконує, схильна до пропусків уроків без поважних причин; у колективі спілкується мало, під час контактів з однокласниками та вчителями може проявити агресивність, упертість; проживає із сестрою та матір`ю, яка не займається їхнім вихованням, гімназії не відвідує, спілкування з класним керівником уникає. ОСОБА_2 працює в середньому темпі, працює за вказівкою вчителя, виявляє помірну активність під час уроків; може конфліктувати з однокласниками, не завжди знаходить з ними спільну мову; часто недотримується правил безпечної поведінки, ігнорує звернення вчителя ( а.с. 21, 22 ).

08.01.2024 року з відповідачем проведено відповідну бесіду, що відображено у відповідному протоколі бесіди, ознайомлено під особистий підпис із законодавством України щодо обов`язків батьків з утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей; ОСОБА_3 повідомила у письмовому поясненні, що під час її відсутності з 10.01.2024 року по 23.01.2024 року у зв`язку з її перебуванням на роботі в м. Кам`янець-Подільському її дітей буде виховувати дідусь ОСОБА_13 (а.с. 44).

Відповідно до довідок № 62 та №63, виданих 02.02.2024 року Івано-Франківським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у вказаному центрі з 19.01.2024 року ( а.с. 45, 46 ).

В копії акту обстеження умов проживання № 14 від 24.01.2024 року вказано, що мати дітей додому не повернулись, а вони перебувають в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (а.с. 37).

В матеріалах даної справи міститься рішення виконавчого комітету Коршівської сільської ради від 25.01.2024 року №16, яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 48). У висновку вказано, що у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі народились ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, батьки не займались їх належним вихованням, постійно нехтували сімейними цінностями, не піклувались про духовний, моральний, інтелектуальний і фізичний розвиток дітей; часто залишали їх без належного нагляду та догляду, не забезпечували їх належним харчуванням. Діти направлялись на стаціонарне лікування в Коломийську дитячу лікарню соціальними службами. Неодноразово ОСОБА_1 втікала з дому, переховувалась, а батьки не розшукували дитину та взагалі не переймались тим, де знаходиться їхня дитина. Внаслідок вищезгаданих складних життєвих обставин діти перебували в Міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області (с.Мединя). Внаслідок покращення сімейних відносин між батьками, їх матеріально-побутових умов діти були повернуті в рідну сім`ю, а згодом - влаштовано в сім`ю патронатного вихователя. Зважаючи на те, що батьки тривалий час не бажали усувати складні життєві обставини, лікуватись від алкогольної залежності, не намагалися покращити житлово-побутові умови, дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, відмовлялись офіційно шукати та влаштовуватись на роботу, комісія із захисту прав дитини та орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету вирішили відповідно до ст. 164, 165 СК України звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09.12.2021 року залишено без розгляду. Однак, після смерті чоловіка з ОСОБА_3 часто проводились профілактичні виховні бесіди щодо необхідності змінити спосіб життя, працевлаштування, покращення відносин з дітьми, їх догляду, виховання, цільового використання коштів пенсії по втраті годувальника. Проте, ці заходи мали нетривалий період позитивного впливу на ОСОБА_3 . При плановому обстеженні умов проживання дітей, працівниками Коршівської сільської ради 19.01.2024 року виявлено, що ОСОБА_2 залишилась без батьківського піклування, а ОСОБА_1 знаходиться в м. Коломия; ОСОБА_3 поїхала на вахтову роботу, яку знайшла на відстані близько 200 км від місця проживання, залишила дітей без належного нагляду та догляду, без достатніх засобів для існування, чим умисно не бажає належно виконувати батьківські обов`язки, забезпечувати безпечні умови проживання дітей. Подальше залишення дітей у рідній сім`ї ОСОБА_3 за таких обставин небезпечне для дітей і може мати незворотні негативні наслідки для їх життя та здоров`я ( а.с. 49-50 ).

Згідно з актом обстеження умов проживання № 26 від 12.03.2024 року за місцем проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , складеного комісією у складі фахівця з соціальної роботи, начальника служби у справах дітей, головного спеціаліста відділу соціального захисту населення, в будинку холодно, брудно, речі та одяг розкидані по підлозі, наявний стійкий неприємний запах, що характерний для вживання великої кількості алкоголю; з часу влаштування дітей в Івано-Франківський обласний соціально-психологічний центр реабілітації дітей умови проживання не покращено. Матері ОСОБА_3 відомо про призначений судовий розгляд справи про позбавлення її батьківських прав; роз`яснено необхідність належним чином виконувати свої батьківські обов`язки та рекомендовано облаштувати в будинку сприятливі умови для виховання та розвитку дітей ( а.с. 64 ).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статей 151, 154, 155 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що відповідач впродовж тривалого часу свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх дітей, не забезпечує належні умови для їх проживання та розвитку, не цікавиться їхнім духовним та фізичним розвитком, не приймає участі у їхньому вихованні та утриманні, не піклується про розвиток дітей, їхнє навчання, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми, що є необхідним для їхнього нормального самоусвідомлення в дуже важливий для формування їхньої особистості вік; не надає дітям доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу; діти не вперше знаходяться в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (з 19.01.2024 року, а також перебували в ньому тривалий час (з 10.08.2020 року по 25.05.2021 року).

При цьому, суд бере до уваги, що вказані обставини існують тривалий час, за який у відповідача була можливість змінити своє ставлення до виховання дітей, однак, вона цього не зробила, що свідчить про стійкий та усвідомлений характер ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

Належних та допустимих доказів на підтвердження своєї участі у житті, вихованні та матеріальному забезпеченні дітей відповідач, у передбаченому ст.ст.12, 81 ЦПК України порядку, суду не надала.

Отже, наявна правова підстава для позбавлення відповідача батьківських прав, передбачена п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України.

Позбавлення відповідача батьківських прав, на переконання суду, спрямоване на забезпечення життя неповнолітніх дітей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

У цій справі наявні виняткові обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить Конвенції про права дитини, і в такому випадку судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дітей, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення ст. 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").

Одним з фундаментальних принципів демократичного суспільства є законність, на яку посилається преамбула до Конвенції. Законність передбачає, серед іншого, що втручання з боку виконавчої влади в права осіб повинне бути предметом ефективного контролю. Цей контроль звичайно здійснюється судовою владою, оскільки судовий контроль надає найкращі гарантії незалежності, неупередженості і належної процедури.

Позбавлення відповідача батьківських прав відповідає вимогам п.2 ч.1 ст. 164 СК України.

Таке втручання здійснюється для захисту емоційного здоров`я та моралі неповнолітніх дітей, тобто відповідає цілям, зазначеним у п. 2 ст. 8 Конвенції.

Як зазначалося вище, позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак, таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, оскільки цього нагально потребують інтереси дітей, мати яких не виявляє про них піклування. Поведінка матері відносно своїх дітей дає підстави для обґрунтованих сумнівів у її спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дітей.

При цьому слід зауважити, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 ст.166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.184 цього Кодексу суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Таким чином, враховуючи вік дітей сторін та пов`язані з цим витрати на їхнє харчування, забезпечення найбільш необхідними речами, а також те, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов`язку щодо утримання дітей, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнений позивач як за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

На підставі наведеного, та ст.ст. 164-166, 180-182, 184, 191 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 5-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 11 від 13.02.2013 року), уродженки с. Ліски Коломийського району Івано-Франківської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 2 від 05.01.2016 року), уродженки с. Ліски Коломийського району Івано-Франківської області.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , аліменти на користь її неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, які зараховувати на особистий рахунок дитини у Державному Ощадному банку України.

Стягнення аліментів розпочати з 07 лютого 2024 року і проводити до досягнення вказаними дітьми повноліття.

Стягнути з з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , судовий збір в сумі 2 422 гривні 40 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, с. Коршів, вул. Шевченка, 23, Коломийського району Івано-Франківської області, 78240, код ЄДРПОУ 44652525.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 10 травня 2024 року.

Суддя: Яремин М. П.