Рішення
від 09.05.2024 по справі 629/1710/24
ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/1710/24

Номер провадження 2-о/629/73/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у місті Лозова цивільну справу №629/1710/24 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, про заміну опікуна, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Габор Вікторія Володимирівна,-

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до суду з заявою, в якій просили припинити опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявники вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , який є онуком ОСОБА_1 та племінником ОСОБА_2 . Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (донька заявниці та сестра заявника). Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року по справі №629/2669/16-ц ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , опікуном над малолітнім та над його майном призначено бабусю, заявницю ОСОБА_1 . Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 25 жовтня 2016 року №789 ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, дитину передано опікуну ОСОБА_1 . Заявники вказали, що протягом 7 років ОСОБА_1 належно виконувала покладені на неї функції опікуна, забезпечуючи онука найкращими умови для проживання, розвитку та виховання. Впродовж вказаних років разом зі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживав і син заявниці - ОСОБА_2 , дядько та хрещений батько хлопчика. Останній також приймав участь у вихованні дитини, надавав допомогу своїй матері ОСОБА_1 у догляді за останнім. Разом з тим, з 2023 року стан здоров?я заявниці різко погіршився. У зв?язку з пошкодження колінних суглобів, останній було встановлено діагноз: двобічний гоноартроз ІІІ ступеня, ПФС (порушення функцій суглобів) ІІ ступеня. Комбіновані контрактурії (звуження, стягання) обох колінних суглобів. Виражений больовий синдром. Порушення функції опори та акта ходи. Окрім цього, ОСОБА_1 має ряд і інших захворювань, які негативно відображаються на її загальному здоров?ї та погіршують самопочуття. Згідно довідки сімейного лікаря від 27.12.2023 року ОСОБА_1 має, зокрема, дифузний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, хронічний бронхіт, остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, цукровий діабет типу 2 середнього ступеня важкості, ожиріння II-III ступеня. Такі вади здоров?я у сукупності з втратою можливості активно пересуватися, враховуючи похилий вік заявниці (65 років), позбавляють ОСОБА_1 можливості і надалі повноцінно опікуватися малолітнім онуком ОСОБА_6 , крім того вона сама потребує сторонньої допомоги та підтримки. Таким чином, заявники зазначили, що єдиною близькою та рідною людиною, яка в змозі перебрати на себе функції опікуна над хлопчиком, є його рідний дядько - ОСОБА_2 . Останній є дієздатною та фізичною здоровою особою, офіційно працевлаштований, має стабільний заробіток, раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності не

притягувався. Сам ОСОБА_2 налаштований належно забезпечувати потреби дитини.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження.

Заявники та їх представник у судове засідання з`явилися, наполягали на задоволенні заяви.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання з`явилися, не заперечували проти задоволення заяви.

Фіксація судового засідання здійснювалася.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії довідки(а.с.31), ОСОБА_7 20.02.1976 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_2 , матірю вказано ОСОБА_10 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).

08.08.1978 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.36).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу(а.с.34), 20.05.1994 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_12 та взяла прізвище чоловіка.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , в графі мати зазначено- ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 (а.с.7).

12.12.2000 року було розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , прізвище ОСОБА_13 після розірвання шлюбу - ОСОБА_14 , про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.35).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.8), ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_3 є онуком ОСОБА_1 та племінником ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2 є хрещеним батьком хлопчика, про що свідчить інформація з таїнства хрещення ОСОБА_3 (а.с.40).

ОСОБА_3 , відповідно до викладеного в копії висновку №394 від 07.11.2023 року(а.с.9), здоровий та щеплений згідно віку.

Хлопчик навчається в 4 класі Домаської філії Комунального закладу Лозівський ліцей №1 Лозівської міської ради Харківської області, про що свідчить копія довідки №01-25/30 від 01.03.2024 року(а.с.14).

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року по справі №629/2669/16-ц ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , опікуном над малолітнім та над його майном призначено бабусю, заявницю ОСОБА_1 . Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 25 жовтня 2016 року №789 ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, дитину передано опікуну ОСОБА_1 (а.с.20-21).

Відповідно до частини першої статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (частина перша статті 58 ЦК України).

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (частина перша статті 64 ЦК України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (частина четверта статті 67 ЦК України).

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія витягу з Реєстру територіальної громади та копія витягу №1056 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 05.03.2024 року(а.с.28-29).

Згідно з копії акту обстеження житлово-побутових умов від 12.02.2024 року(а.с.30), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 фактично проживають за вище вказаною адресою, а ОСОБА_15 , ОСОБА_16 зареєстровані, однак не проживають.

ОСОБА_1 було встановлено діагноз: двобічний гоноартроз ІІІ ступеня. Комбіновані контрактури обох колінних суглобів. Виражений больовий синдром. Порушення функції опори та акта ходи. Вказане підтверджується копією довідки лікаря від 16.01.2024 року(а.с.32).

Згідно з копією довідки сімейного лікаря від 27.12.2023 року(а.с.33), ОСОБА_1 має дифузний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, хронічний бронхіт, остеохондроз спондилоартроз шийного відділу хребта, цукровий діабет типу 2 середнього ступеня важкості, ожиріння II-III ступеня.

Так, згідно медичної документації, наданої позивачами, ОСОБА_1 за станом здоровя не може виконувати обовязки опікуна малолітнього ОСОБА_3 .

У частині першій статті 75 ЦК України вказано, що суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.1. Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року, № 34/166/131/88 (далі «Правила опіки та піклування»), опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов`язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.

Згідно із пунктом 5.2. Правил опіки та піклування, органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов`язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов`язків.

Беручи до уваги вище вказане, суд вважає за необхідне припинити опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо вимоги про призначення опікуном малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до копії висновку про стан здоровя №34 від 08.02.2024 року(а.с.23), ОСОБА_2 за станом здоровя може виконувати обовязки опікуна/піклувальника

дитини, за місце проживання відсутні хвороби, які б суперечили перебуванню дитини.

Згідно з копією витягу(а.с.24), ОСОБА_2 незнятої чи непогашеної судимості не має.

Як вбачається з копії службової характеристики солдата призваного під час мобілізації ОСОБА_2 (а.с.26), за час військової служби у військовій частині НОМЕР_6 Національної гвардії України зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим та відповідальним військовослужбовцем, до виконання завдань відносить добросовісно. Дисциплінарних стягнень не має.

Так, відповідно до копії довідки про доходи(а.с.27), ОСОБА_2 з листопада 2023 року отримує стабільно заробітну плату.

Органом опіки та піклування було надано до суду подання про доцільність/ недоцільність звільнення опікуна від здійснення повноважень, встановлення опіки та відповідність його інтересам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.47-48), в якому виконавчий комітет дійшов висновку про доцільність заміни опікуна ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Верховний Суд у своїй постанові від 6 травня 2020 року (справа № 753/2025/19) зазначив, що висновок органу опіки та піклування … не є обов`язковим для суду, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Згідно з копіями долучених заявниками документів, судом встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який на даний час перебуває на військовій службі.

Статтею 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Порядок звільнення з військової служби визначений статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

ОСОБА_2 на момент звернення до суду з заявою у цій справі, є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, зарахований до списків та призначений на посаду оператора котельні господарчого взводу роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення військової частини НОМЕР_6 , на військовій службі з 08.12.2022 року, призваний ІНФОРМАЦІЯ_10 . Звертаючись до суду з заявою про заміну опікуна дитини, а саме про призначення його опікуном, заявник ОСОБА_2 мав на меті встановлення факту опікунства над дитиною з метою подальшого пред`явлення до військової частини НОМЕР_6 рапорта про звільнення з військової служби на підставі цього рішення, про що також свідчать пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вони надавали в судовому засіданні від 30.04.2024 року. Виходячи з вказаних обставин, беручи до уваги пояснення заявників, суд вважає, що судове рішення у даній справі стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже це стосується прав та обов`язків військової частини, у складі якої заявник проходить військову службу.

Зважаючи на наведене, позов про заміну опікуна малолітньої дитини у цій справі фактично пред`явлено двома заявниками. Один з заявників, котрий бажає бути призначеним опікуном дитини, є військовослужбовцем, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Як вбачається з викладеного, беручи до уваги думку учасників, суд приходить до висновку про звернення ОСОБА_11 до суду з вказаним позовом з метою штучного створення умов та обставин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Таким чином, ОСОБА_11 у цій справі намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).

Враховуючи вище викладене, суд критично ставиться до наданих суду заяв осіб, в яких зазначено про неможливість бути опікуном дитини, оскільки доказів того, що вказане в заявах відповідає дійсності до суду не надходило.

Також, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_11 призваний по мобілізації та проходить службу в Збройних силах України, виконання ним обовязків опікуна фактично унеможливлюється перебуванням на військовій службі, а задоволення даної вимоги може створити штучні умови для подальшого звільнення з військової служби.

В постанові від 13.03.2024 року у справі №495/2284/23, Верховний Суд вказав, що суд дійшов загалом правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визначення місця проживання дитини, відібрання її від матері з встановленням факту самостійного виховання дитини батьком, та похідної вимоги про стягнення аліментів, оскільки позов фактично пред?явлений військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з метою штучного створення умов та обставин, які можуть бути підставою для звільнення з військової служби в особливий період на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Так, дослідивши матеріали справи, беручи всі докази в їх сукупності, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині призначення опікуном малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Беручи до уваги вище викладене, дослідивши докази в їх сукупності, діючи в інтересах дитини, з метою недопущення створення штучних умов для звільнення особи з військової служби, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Зважаючи на вище викладене, з урахуванням того, що заява містить дві заявлені вимоги та заявники звільнені від сплати судового збору, суд вважає за необхідне судовий збір за дві вимоги в порядку окремого провадження у сумі 1211, 20 грн віднести на рахунок держави.

Беручи до уваги вище викладене, керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 265,315,319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, про заміну опікуна - задовольнити частково.

Припинити опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині вимог -відмовити.

До встановлення опіки і призначення опікуна малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування здійснення обов`язків з опіки над дитиною.

Судовий збір у сумі 1211, 20 грн віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлено 10.05.2024 року.

Інформація про сторони:

Заявник 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_8 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

- служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Олега Куцина, буд. 10-А, кім.17, м. Лозова, Харківська область;

- виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, місцезнаходження за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук

СудЛозівський міськрайонний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення09.05.2024
Оприлюднено13.05.2024
Номер документу118947190
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи, що виникають із сімейних правовідносин

Судовий реєстр по справі —629/1710/24

Рішення від 09.05.2024

Цивільне

Лозівський міськрайонний суд Харківської області

КАРАЩУК Т. О.

Рішення від 09.05.2024

Цивільне

Лозівський міськрайонний суд Харківської області

КАРАЩУК Т. О.

Ухвала від 06.05.2024

Цивільне

Лозівський міськрайонний суд Харківської області

КАРАЩУК Т. О.

Ухвала від 26.03.2024

Цивільне

Лозівський міськрайонний суд Харківської області

КАРАЩУК Т. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні