Ухвала

від 10.05.2024 по справі 643/4724/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/4724/24

Провадження № 2/643/2744/24

УХВАЛА

10.05.2024 Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№28/64 «СУЗІРЯ», про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати право приватної власності на ? частину житлової квартири АДРЕСА_1 загальною площею 64,7 кв.м. житловою площею 43,6 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У позовній заяві вказано, що позов не містить вимог майнового характеру.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Таким чином, вимоги повивача у позові свідчать про її майновий характер, а тому позивачу необхідно вказати ціну позову.

Так, п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України вказує на те, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.

З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо актуальної вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте в порушення вимог вказаної законодавчої норми до позову не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Натомість представник позивача вказує, що згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

До позову долучено копію посвідчення ОСОБА_1 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Проте суд вважає за необхідне звернути увагу позивача та його представника на таке.

За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.

Крім того, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину житлової квартири, що не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), тому судовий збір за подання позивачем позову підлягає сплаті.

Твердження адвоката Терещенко Г.О. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» зводиться до неправильного тлумачення норми права.

Відповідно п.п. 2 п.1 ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140,00 грн.).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у відповідності до дійсної вартості майна та ставок передбаченихЗУ «Про судовий збір».

Крім того, приписами п.4ч.3ст.175ЦПК Українивстановлено,що позовназаява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Разом з тим, в прохальній частині позову не вказано розмір частини спірної квартири, яку позивач просить визнати за ним на праві приватної власності.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «№28/64 «СУЗІРЯ», про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М.Довготько