Ухвала

від 10.05.2024 по справі 487/4070/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/4070/24

Провадження №2/487/1996/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 Cуддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши заяву заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д.Г. про забезпечення позову заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д.Г. в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, знесення житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду площею 423 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:12:001:0029, шляхом зобов`язання відповідача знести (демонтування) житловий будинок літ. А-2, огорожі та споруди АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано в Держаному реєстрі речових прав не нерухоме майно запис від 03.09.2018 №27779942 .

07.05.2024 заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на житловий будинок літ. А-2, огорожі та споруди АДРЕСА_1 , а також заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього; заборонити ОСОБА_1 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити виконавчому комітету Миколаївської міської ради змінювати адресу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Подана заява обґрунтована тим що, підставами для пред`явлення позову є порушення відповідачем вимог законодавства щодо будівництва житлового будинку на земельній ділянці прибережної захисної смуги Бузького лиману площею 423 га з кадастровим номером 4810136300:12:001:0029 за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, спірний будинок відповідач побудувала на земельній ділянці, яка, як встановлено рішенням суду у справі №487/10126/14-ц, належить до земель комунальної власності водного фонду, на якій заборонено будівництво такого об`єкту, та рішенням суду у справі №487/5737/19, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:12:001:0029 повинна бути повернута територіальній громаді міста.

Крім того, ОСОБА_1 у 2018 році побудувала спірні об`єкти на ділянці з кадастровим номером 4810136300:12:001:0029, яка утворилась внаслідок поділу ділянки з кадастровим номером 4810136300:12:001:0019, житловий будинок з вбудованим гаражем, ввівши його в експлуатацію та 03.09.2018 здійснила державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. А-2 загальною площею 299,8 кв.м., житловою площею 71,4 кв.м., огорожі та поруди АДРЕСА_1 . При цьому, приймаючи участь у розгляді справи №487/10126/14-ц, достеменно знаючи про незаконність відведення у приватну власність для індивідуального житлового будівництва земельної ділянки площею 847 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:12:001:0019 по АДРЕСА_3 , що свідчить про її недобросовісність.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , будучи власником житлового будинку, може в будь-який час розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб, вчинити інші дії щодо реконструкції зі збільшення площі забудови, що в подальшому може призвести до неможливості реального виконання судових рішень та захисту інтересів Миколаївської міської ради, а тому є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК Українивизначено види забезпечення позову. Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною другоюстатті 150 ЦПК Українивизначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненнями п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Пропрактику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 377062323 від 02.05.2024, житловий будинок літ. А-2, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:12:001:0029, за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 18.09.2018, якою скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.10.2015, визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04 вересня 2009 року в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 847 кв.м. по АДРЕСА_3 ; визнано недійсним державний акт серії ЯИ №140150 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4810136300:12:001:0019, виданий на ім`я ОСОБА_2 27 жовтня 2009 року, на якому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О. 14 грудня 2012 року зроблено запис про перехід права власності на земельну ділянку в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за АДРЕСА_3 , площею 0,0847 га, з кадастровим номером 4810136300:12:001:0019, укладений 14 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О.О., який зареєстровано в реєстрі за № 1321.

Постановою Верховного суду від 06.11.2019, постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 18 вересня 2018 року, залишено без змін.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05.04.2023, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2021 року скасовано і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, усунути перешкоди у володінні і користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою площею 423 кв.м., кадастровий номер 4810136300:12:001:0029 по АДРЕСА_2 , які чиняться ОСОБА_1 шляхом повернення її у комунальну власність територіальної громади м. Миколаєва, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 23.05.2014 Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0423 га, кадастровий номер 4810136300:12:001:0029, розташовану по АДРЕСА_2 .

Постановою Верховного Суду від 11.10.2023, постанову Миколаївського апеляційного суду від 05.04.2023 залишено без змін.

Отже, встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу порушення вимог законодавства щодо будівництва житлового будинку на земельній ділянці прибережної захисної смуги Бузького лиману, тому наявні обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути істотні перешкоди як виконання судового рішення, так і ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Викладені обставини, враховуючи положенняст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок літ. А-2, огорожі та споруди АДРЕСА_1 , із забороною ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо його відчуження, а також забороною вчиняти будь-які інші дії з нерухомим майном за вказаною адресою.

При цьому, слід зазначити, що закон не містить застережень щодо неможливості застосування такого способу забезпечення позову, як арешт майна, до позовів немайнового характеру. Тобто, такий спосіб забезпечення як арешт з урахуванням конкретних обставин по справі може застосовуватися для забезпечення позовів як майнового, так і немайнового характеру у випадках, якщо потрібно обмежити право особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються нерухомого майна, з приводу якого заявлено позов.

На підставі вище викладеного, суд приходить до переконання, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149-153,157,353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва про забезпечення позову заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, шляхом знесення житлового будинку - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, шляхом знесення житлового будинку, а саме:

накласти арешт на житловий будинок літ. А-2, огорожі та споруди АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце за реєстрації: АДРЕСА_2 ) та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього;

заборонити ОСОБА_1 укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20 м. Миколаїв 54001, ідентифікаційний код юридичної особи 41256954) та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 ;

заборонити виконавчому комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20 м. Миколаїв 54001, ідентифікаційний код юридичної особи 04056612) змінювати адресу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1ст. 156 ЦПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.М. Афоніна