Ухвала

від 06.05.2024 по справі 405/388/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/251/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024, якою стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 18.04.2024 по 16.06.2024

Інші учасники судового розгляду:

прокурор ОСОБА_8 ,

захисник-адвокат ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

16.04.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 надійшло клопотання у якому він просить продовжити підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без права внесення застави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024 продовжена ОСОБА_7 дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 18.04.2024 по 16.06.2024.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінальних правопорушень, ч. 2, ч. 3, ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України та наявність ризиків, передбачених п.1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати.

Сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про можливість та достатність підстав застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

Слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_10 може вчиняти дії, які передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 особливо тяжкогозлочинуу сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, прийшов до висновку про незастосування застави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йому цілодобово залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду, надавши можливість у разі необхідності за дозволом прокурора або суду відвідувати медичні установи для проходження лікування та обстеження. На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов`язки.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не було встановлено доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості підозри, а також того, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, його соціальний статус, наявність соціальних зв`язків, його репутацію, моральність та майновий стан. Підозрюваний має позитивну характеристику з місця проживання та навчання.

Рекомендаційним листом командира військової частини НОМЕР_1 №4761/51 від 13.11.2023 підтверджується факт звернення підозрюваного до командування частини та його бажання проходити військову службу за мобілізацією.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , який просив ухвалу суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178,183 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.3 ст.199 КПК України, котрими регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження,відомості про яке внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024120000000010 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України

23.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри за ч. 3 ст. 307 КК України встановлено ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.02.2023, якою застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також вказаною ухвалою встановлені і наявність ризиків, які передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відомостей щодо оскарження ухвали слідчого судді від 24.02.2024 не надано.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 23.06.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, пред`явлена підозра є вірогідною та достатньою для продовження щодо нього запобіжного заходу, а раніше встановлені ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Колегія суддів при вирішенні питання щодо скасування оскаржуваного рішння та застосування більш мякого запобіжного заходу, як домашній арешт, як це порушено в апеляційній скарзі захисника, зазначає, що дослідженими матеріалами клопотання про обрання міри запобіжного заходу слідчим суддею вірно взято до уваги процесуальну поведінку підозрюваного, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження може гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчим суддею в ході контролю за дотриманням прав та свобод учасників кримінального провадження на досудовому розслідуванні вірно встановлено, що обмеження, які застосовані до підозрюваного є співрозмірними меті, заради якої вони застосовуються.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартоюмає оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Стороною обвинувачення під час судового розгляду доведена об`єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

За наслідками дослідження матеріалів клопотання, характеризуючих даних підозрюваного, колегією суддів не виявлено доказів того, що на даний час зменшились або перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені раніше, що могло б свідчити, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, забезпечить належну його процесуальну поведінку до закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя не вийшов за межі строку досудового розслідування та враховував вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, продовжив строк тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255--3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Разом із тим, вказані положення закону наділяють суд правом, але не є імперативними, тож, колегія суддів вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як встановлено ст. 182 КПК України, а саме ч. 5. Розмір застави визначається у таких межах: п.3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір заставиповинен бути таким, щоб загрозаїї втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо неможливості визначення ОСОБА_7 застави.

Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення,та інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 242 240,00 гривень, що дорівнює 80 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, щодо відсутності підстав для обрання більш мякого запобіжного заходу. Однак з метою дотримання вимог чинного законодавства та зважаючи на матеріали, які надані на підтвердження пред`явлення підозри, особи підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування, та з визначення застави, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.04.2024, якою стосовно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у розрахунковому еквіваленті (3 028 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 80 ) становить 242 240,00 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду №UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу застава за підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного03.01.2024до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000000010.

Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3