Рішення

від 24.04.2024 по справі 699/518/23

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/518/23

Номер провадження № 2/699/67/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді ЛітвіновоїГ.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Корсунь-Шевченківської міської ради,

про усунення перешкод у користуванні майном,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Корсунь-Шевченківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником 54/100 частин будинку по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки 0,1000 га за цією ж адресою. Відповідачі є співвласниками 46/100 частин цього ж будинку. На ділянці спільного користування розміром 0,01 га відповідачі самочинно збудували металевий навіс довжиною 9,00 м, шириною 3,5 м, висотою 3,5 м без відступу від її межі. Корсунь-Шевченківська міська рада в 2018 році зобов`язувала відповідача ОСОБА_2 прийняти навіс або усунути недоліки тимчасової споруди в 10-денний термін, що не виконано відповідачами до сьогодні. Указаний навіс створює позивачу перешкоди в користуванні належною їй частиною будинку та земельною ділянкою, бо відбувається затінення її ділянки, з навісу на неї стікають атмосферні опади, взимку падають бурульки та глиби снігу, що створює загрозу їй і членам її сім`ї.

З огляду на викладене позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні нею земельною ділянкою загального користування площею 0,01 га (двором загального користування) шляхом знесення самовільно збудованого на цій земельній ділянці металевого навісу (конструкції) довжиною 9 м, шириною 3,5 м з добудованими ворітьми та стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати (судовий збір у розмірі 1073,60 грн, витрати на виготовлення копій документів, що подані до суду, у розмірі 613,00 грн).

Ухвалою попередньо визначеного складу суду від 24.05.2023 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, третій особі - для подання пояснення щодо позову та відзиву.

У встановлений судом строк відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду відзиви на позов, з яких вбачається, що відповідачі позов не визнають повністю. Така позиція мотивована тим, що земельна ділянка розміром 0,01 га, на якій знаходиться спірний навіс, не є ділянкою спільного користування, а позивач не надала суду доказів формування земельної ділянки як двору загального користування та місця її розміщення. Також зазначають, що Корсунь-Шевченківська міська рада ніколи не приймала рішення про зобов`язання відповідачів демонтувати спірний навіс. Уважають помилковим обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, тому що знесення може стосуватися лише капітальних споруд. Просять відмовити позивачу в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Корсунь-Шевченківська міська рада, надала суду пояснення на позовну заяву, вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки позивач не надала доказів формування земельної ділянки 0.01 га (двору загального користування) та місця її розміщення, що не дає змоги перевірити сам факт створення відповідачами позивачу перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою попередньо визначеного складу суду від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою попередньо визначеного складу суду від 20.09.2023 зупинено провадження в справі до набрання законної сили рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 01.09.2023 у справі №699/604/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та встановлення сервітуту.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 04.10.2023 справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М., ухвалою якої від 16.10.2023 справу прийнято до провадження. Постановлено після набрання законної сили судовим рішенням у справі №699/604/20 призначити справу до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження без повторного проведення підготовчого засідання.

Ухвалою судді від 15.02.2024 поновлено провадження в справі та призначено справу до розгляду.

У судове засідання з`явилися позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . Третя особа Корсунь-Шевченківська міська рада та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не заперечували здійснювати розгляд справи у відсутність інших учасників. Відвід складу суду не заявляли.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити. Надала пояснення, аналогічні викладеним у її позовній заяві. Наполягала на тому, що спірний навіс з двоскатним дахом відповідачі без її дозволу збудували в 2016 році на земельній ділянці загального користування впритул до її земельної ділянки. З даху навісу в її двір почали сипатися глиби снігу. У 2018 році виконком Корсунь-Шевченківської міської ради зобов`язав відповідачів цей навіс знести, але вони добудували до навісу ворота і використовують цю будову як гараж. Вважає, що двором загального користування, яким є територія, на якій збудовано навіс, мають користуватися всі співвласники будинку.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснила, що вона із дочкою ОСОБА_3 є співвласниками 46% вищевказаного будинку, у якому почали проживати орієнтовно з 1996 -1997 р.р. Вони дійсно збудували у 2017 році навіс впритул до паркану, який раніше без їхнього дозволу збудувала позивач. Відповідач категорично не погодилася з тим, що навіс збудовано на земельній ділянці спільного користування. Стверджувала, що в спільному користуванні сторін перебуває земельна ділянка, на якій облаштований заїзд як до воріт позивача, так і до воріт відповідачів. Визнала, що в перший рік після побудови навісу дійсно мали місце певні незручності для позивача, бо з навісу в її двір падали сніг та опади. Однак як тільки ця проблема стала відома відповідачам вони вжили заходи реагування, а саме встановили на навіс снігозатримувачи та відливи. Також відповідач пояснила, що ні вона, ні її дочка ніколи не отримували від Корсунь-Шевченківської міської ради вимоги про знесення навісу. Крім того, про наявність скарг позивача щодо будівництва ними навісу та складання з приводу такого звернення відповідача актів відповідачам стало відомо лише з матеріалів цієї позовної заяви.

Стверджувала, що у відповідача на даний час відсутні будь-які незручності через навіс, а подання цього позову зумовлено лише тим, що відповідачі раніше в судовому порядку вирішували питання щодо встановлення сервітуту щодо права проходу земельною ділянкою позивача.

Дослідивши матеріали справи, урахувавши зміст відзивів позивачів та пояснення третьої особи,заслухавши пояснення сторін, суд встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.10.2011 позивач ОСОБА_1 є власницею 54/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 14). Ця частина будинку відповідно до наявних у справі документів зазначається як квартира АДРЕСА_3 (два) (а.с.9-15).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками 46/100 частин (у рівних частинах, по 23/100 кожна) указаного будинку на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.08.1998, що підтверджується довідкою КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 06.05.5020 №183 (ураховані відомості зі свідоцтв про шлюб відповідачів).

За змістом архівного витягу з рішення виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради від 27.10.1998 № 161 «Про передачу земельних ділянок у власність» та Додатку 2 до нього ОСОБА_4 передано безоплатно в приватну власність та постійне користування земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель 0,05 га по АДРЕСА_4 , а 0,01 га залишено в користуванні як двір загального користування (а.с. 18).

Ці документи не містять даних про точне місце розташування земельної ділянки загального користування площею 0,01 га.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ від 14.03.2006 №525109, виданого на підставі рішення Корсунь-Шевченківської міської ради від 17.03.1998 № 46, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 7122510100:09:003:0023 площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 17).

У цьому державному акті міститься графічне зображення плану меж земельної ділянки позивача.

Позивач стверджує, що земельною ділянкою загального користування є прилегла до її земельної ділянки територія вздовж лінії на плані меж у формі зворотної букви "Г", де основна частина ділянки загального користування має довжину 48,55 м та ширину 3,50 м, а потім ця ділянка повертає вліво і доходить до будинку, та ця частина має довжину 9,00 м та ширину 5,90 м.

На думку позивача спірний навіс збудовано саме на указаній частині земельної ділянки, яка повертає до будинку (довжиною 9,00 м та шириною 5,90 м).

Відповідач стверджує, що земельна ділянка спільного користування має форму прямокутника з довжиною 48,55 м та шириною 3,50 м, а навіс побудовано на земельній ділянці, що перебуває в користуванні відповідачів, а не на земельній ділянці загального користування.

Суд погоджується з позицією відповідачів, оскільки в наданому позивачем її державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ від 14.03.2006 №525109, зазначено, що спірна земельна ділянка розташована в межах від точок "А" та "Б", та ці землі перебувають в користуванні ОСОБА_5 , тобто відповідача ОСОБА_2 .

З матеріалів технічної документації з видачі ОСОБА_1 вищевказаного державного акта (а.с. 16) вбачається, що суміжні землекористувачі, у тому числі ОСОБА_6 , 17.11.2003 погодили розміри меж цієї земельної ділянки. Отже і сама позивач була обізнана щодо меж як її власної ділянки, так і ділянок, які перебувають у користуванні суміжних землекористувачів.

Згідно з матеріалами справи позивач, починаючи з 2018 року, неодноразово скаржилася до Корсунь-Шевченківської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на дії відповідача ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_7 стосовно того, що останні збудували впритул до однієї зі стін частини свого будинку самочинний металевий навіс довжиною 9 м, шириною 3.5м, висотою 3.5 м без відступу від межі позивача, що створює їй незручності, бо з навісу ллється вода у її двір, взимку падають бурульки та сніг (а.с.21-37).

Корсунь-Шевченківська міська рада своїм листом від 29.05.2018 за підписом міського голови ОСОБА_8 повідомила позивачку про те, що ОСОБА_2 відправлено попередження прийняти навіс або усунути недоліки тимчасової споруди в 10-ти денний термін з моменту отримання (а.с.19).

Однак, у подальшому 11.11.2021, 15.12.2021, 04.11.2022, 21.04.2023 Корсунь-Шевченківська міська рада комісійно та в особі секретаря міської ради Віталія Мацюка рекомендувала позивачу для встановлення правомірності забудови звернутися до Управління державної інспекції архітектури та містобудування в Черкаській області або подати позов до суду (а.с. 20, 27, 33).

Сторони надали суду фотографії спірного навісу та його місця розташування відносно будинку сторін. Із фотозображень вбачається, що навіс збудовано над земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні саме відповідачів. Навіс побудовано з металоконструкцій та його розташовано перпендикулярно до будинку, впритул до паркану, самостійно збудованого позивачкою. Навіс облаштований відливом, а його дах - снігозатримувачами.

При розгляді даної справи ухвалою суду зупинялося провадження до набрання законної сили рішенням у судовій справі № 699/604/20.

Так, рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду від 01.09.2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 19.12.2023, у справі №699/604/20 задоволено частково позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном та встановлення сервітуту.

Установлено безстроковий безоплатний сервітут щодо частини належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7122510100:09:003:0023 з наступними характеристиками:

адреса земельної ділянки: - АДРЕСА_1 ;

площа частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут (об`єкт сервітуту): 0,0018 га (18 кв.м.);

координати зовнішніх кутів частини земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут, в системі координат СК-63:

№XYДовжинаКутВнутрішній15 467 861,3344 210 507,52210,695225°26'49"093°28'40"25 467 853,8314 210 499,9013,000315°36'28"089°50'22"35 467 855,9754 210 497,8021,500045°37'17"089°59'11"45 467 857,0244 210 498,8741,500135°37'17"090°00'00"55 467 855,9524 210 499,9239,282045°23'18"270°13'58"65 467 862,4714 210 506,5311,508138°55'29"086°27'49" 27,485 720°00'00"

Мета сервітуту: право проходу та право встановлення будівельних риштувань з метою ремонту та обслуговування належних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 46/100 частин житлового будинку (квартири АДРЕСА_5 .

Указаним рішенням суду відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надано сервітут на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 площею 18 кв.м, вздовж якої і впритул до неї відповідачами збудовано спірний металевий навіс довжиною 9,00 м.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначала, що поданий позивачем позов є безпідставним та поданий лише в зв`язку з тим, що на користь відповідачів встановлено сервітут на користування частиною земельної ділянки позивача ОСОБА_1 .

Вирішуючи вказаний спір по суті суд застосовує такі норми законодавства.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями (ст. 381 ЦК України).

Згідно зі статтями 26, 27 та 29 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 « Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю», державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за будівельними роботами на об`єктах проектування, будівництво яких повинно здійснюватись на підставі будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

На встановлення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) з полегшених конструкцій (металу та ін. ) вказані документі не видаються.

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердженняпереліку будівельнихробіт,які непотребують документів,що даютьправо наїх виконання,та післязакінчення якихоб`єкт непідлягає прийняттюв експлуатацію» визначено перелік об`єктів (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), для будівництва яких не потрібно отримувати дозвільні документи та які не потрібно вводити в експлуатацію: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів; свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків.

Позивач ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні нею земельною ділянкою загального користування площею 0,01 га, стверджуючи, що саме на ній збудовано навіс.

Однак позивач не довела в суді, що спірний навіс збудовано на земельній ділянці спільного користування, тобто на ділянці, право на користування якою має позивачка.

Не маючи права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться навіс, позивач не має права на усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою.

Надані суду докази, у тому числі і позивачкою, зокрема державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 17), фотографії навісу та присадибних земельних ділянок сторін, підтверджують ті обставини, що відповідачі збудували навіс не на земельній ділянці загального з позивачем користування, а відтак згоди позивачки на зведення навісу не потребували.

Також позивач не довела в суді, що їй створюються перешкоди в користуванні її земельною ділянкою. Спірний навіс облаштовано снігозатримувачами та відливами. Крім того, рішенням Корсунь-Шевченківського суду Черкаської області від 01.09.2023 у судовій справі № 699/604/20 відповідачам надано право безстрокового сервітуту на частину земельної ділянки ОСОБА_1 , яка суміжна із спірним навісом, що надає відповідачам можливість при необхідності убезпечити цю ділянку від негативного впливу опадів.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пред`явлений ОСОБА_1 позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення металевого навісу задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин 1, 2ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються - на позивача. Отже судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Корсунь-Шевченківської міської ради - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного рішення.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , інші дані суду не відомі.

Третя особа: Корсунь-Шевченківська міська рада, код ЄДРПОУ 33917227; місцезнаходження: вул.Шевченка, 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19402, інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.