Ухвала

від 09.05.2024 по справі 756/12771/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.05.2024 Справа № 756/12771/21

Унікальний № 756/12771/21

Провадження №2/756/153/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Євтушик В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації в особі Управління житлово-комунального господарства, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва», про визнання наймачем квартири та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у серпні 2021 року через представника - адвоката Танащук М.В. звернувся до Оболонського районного суду м.Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача та просить визнати за ОСОБА_1 право на користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі Управління житлово-комунального господарства прийняти рішення щодо надання згоди КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39611267) укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири АДРЕСА_2 та переоформити на ОСОБА_1 особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 28.08.2021 року головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. По справі неодноразово оголошувалася перерва з об`єктивних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на таке.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).

Позивач з представником в судове засідання призначене 27.03.2024 р. о 13 год. 45 хв. не з`явилися, про розгляд справи представник повідомлений про що свідчить розписка про повідомлення про день та час слухання справи. (а.с.146). 27.03.2024 року представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, проте доказів на підтвердження лікарняного додано не було.

09.05.2024 р. о 12 год. 15 хв. позивач з представником повторно не з`явилися в судове засідання, про розгляд справи повідомлені шляхом направлення смс повідомлень. Заяв про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило, а тому враховуючи повторну неявку, належним чином повідомленого позивача та його представника в судові засідання, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації в особі Управління житлово-комунального господарства, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва», про визнання наймачем квартири та зобов`язання вчинити дії слід залишити без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Разом з тим, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації в особі Управління житлово-комунального господарства, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва», про визнання наймачем квартири та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду, роз`яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Яценко