Рішення

від 10.05.2024 по справі 140/3224/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3224/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка» (далі ТзОВ «Волинська ягідка») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2023 №0097380709, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2023 року на суму 697893,00 грн та №0097390709, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2023 року на суму 587390,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0097380709 та №0097390709, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у акті перевірки, та правомірно прийнятих на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 09.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Волинській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТзОВ «Волинська ягідка» зареєстровано 11.02.2016 Любомльською районною державною адміністрацією, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11.02.2016, запис №11891020000000629. Основний вид діяльності 01.25 вирощування ягiд, горiхiв, iнших плодових дерев i чагарникiв.

Судом встановлено, що в період з 22.06.2023 по 28.06.2023 (з продовженням з 29.06.2023 на два робочих дні) ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 16.06.2023 №1208-п та направлення від 16.06.2023 №1801 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волинська ягідка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 07.07.2023 за № 10850/07-09/40271919, за висновками якого при декларуванні за квітень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків абзацу «б» пункту 200.4, 200.14 статті 200 ПК України та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, із змінами та доповненнями, в результаті чого та відповідно до абзацу «в» пункту 200.14 відмовлено в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2023 року в розмірі 697893 грн; пунктів 44.1, 44.6 статті 44 пункту 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) Декларації за квітень 20232 року на суму 587390 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області 02.08.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення №0097380709, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2023 року на суму 697893,00 грн та №0097390709, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2023 року на суму 587390,00 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ІІК України.

Правила формування податкового кредиту сформульовані у статтях 198, 201 ІІК України, про порушення яких і зазначає відповідач.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а»).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як установлено пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податковою кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими га іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на мигну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної, в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; с) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна га/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податковихнакладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, ПК України встановлено, що виписана постачальником (продавцем) податкова накладна, зареєстрована у встановленому порядку в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для податкового кредиту. Також, Кодексом чітко врегульовані умови, за яких податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 200, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

У розумінні абзацу третього пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг є для покупця підставою для віднесення сум ПДВ, сплаченого у ціні товару, до податкового кредиту.

Як слідує із матеріалів справи, до податкової декларації з ПДВ за квітень 2023 року ТзОВ «Волинська ягідка» до складу бюджетного відшкодування включено суму ПДВ 130667,67 грн, віднесеного до складу податкового кредиту з вартості придбаних товарів у ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М», що підтверджують зокрема податкові накладні від 12.12.2022 №33, від 23.11.2022 №3.

А саме, ТзОВ «Волинська ягідка» віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною від 23.11.2022 №3 від ТзОВ «Торговий рай» (добриво комплексне мінеральне з гуматами гранульоване) на загальну суму 304000,00 грн, в тому числі ПДВ - 50666,67 грн та за податковою накладною від 12.12.2022 № 33 від ТзОВ «Кронос-М» (хлорпірівіт-агро КЕ 5л) на загальну суму 480000,00 грн, в тому числі ПДВ - 80 000,00 грн, які зареєстровані ДПС України в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку.

Вказані первинні документи дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та містять усі необхідні відомості.

Податкові накладні щодо фактів постачань були виписані та зареєстровані в ЄРПН, в свою чергу в акті перевірки не наведеного жодного факту постачання, щодо якого не виписана та не зареєстрована податкова накладна.

Наведене підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг, є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац третій пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Господарські операції між позивачем та ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М» є реальними, підтверджені документально, у сторін наявна спеціальна податкова правосуб`єктність, розумні економічні причини для здійснення операцій і подальшою використання товару (добрив) у межах господарської діяльності ТзОВ «Волинська ягідка» (вирощування багаторічних насаджень/садівника чорниці).

Проте, як слідує із акту перевірки від 07.07.2023 та податкового повідомлення-рішенні від 02.08.2023 №0097380709 контролюючий орган вказує на те, що декларування бюджетного відшкодування суми ПДВ 130667,00 грн, віднесеного до податкового кредиту з вартості придбання товарів від ТзОВ «Торговий рай» на суму 50666,67 грн та від ТзОВ «Кронос-М» на суму 80000,00 грн, щодо яких в березні 2023 року прийняті рішення про відповідність зазначених платників податків критеріям ризиковості.

Актом перевірки встановлено, що за наявною у контролюючого органу інформацією з бази даних контрагенти позивача а саме: ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М» прийняті рішення про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості, зокрема, постачання товарів відмінних від придбаних за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких

Суд зазначає, що покупець, у даному випадку ТзОВ «Волинська ягідка» не має обов`язку вимагати від контрагента документи, що підтверджують придбання останнім товарів у ланцюгу постачання та перевіряти їх.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та мав необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №140/2783/19.

З огляду на це, ТзОВ «Волинська ягідка» не повинно нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів, а їх віднесення до ризикових, тягне негативні наслідки виключно для таких підприємств, а не для позивача.

Факт поставки товарів, його найменування та кількість на користь позивача підтверджується усіма первинними документами, наявними в матеріалах справи (договорами, ТТН, податковими та видатковими накладними, банківськими платіжними документи, тощо), що відповідають формі первинного документа та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні».

Право на виникнення податкового кредиту підтверджується всіма відповідними первинними документами з оплати/придбання відповідних товарів.

Податковий кодекс України не містить норми, яка б давала можливість контролюючому органу виключити зі складу податкового кредиту суми ПДВ, сформованими за належним чином зареєстрованими податковими накладними, що здійснили самі ж органи ДПС.

Як слідує із акту перевірки, всі підтверджуючі документи в повній мірі надавались для перевірки, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М», що в розумінні абзацу третього пункту 201.10 статті 201 ПК України, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Посилання у акті перевірки, на те, що ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М» було віднесено до категорії ризиковості, жодним чином не відміняє відносин поставки товару на користь ТзОВ «Волинська ягідка». Відтак, останній не повинен нести відповідальність за господарську діяльність свого контрагента, а усі можливі допущені помилки тягнуть негативні наслідки виключно для ТзОВ «Торговий рай» та ТзОВ «Кронос-М».

Разом з тим, як слідує з податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0097380709, податковий орган вказує про те, шо діяльність ТзОВ «Волинська ягідка» даного періоду здійснена для створення умов з приросту активів в майбутньому, а саме: виробництва/ збору продукції/ ягід чорниці, дохід від визнання яких за періоди проведення перевірки не є визначеним або одержаним. Оскільки, збір врожаю ягід лохини (оприбуткування продукції) відбуватиметься орієнтовно з другої декади липня по вересень 2023 року (в залежності дозрівання від природніх умов). Дохід від збирання врожаю чорниці у періоді, що перевіряється, по ТзОВ «Волинська ягідка» відсутній.

Водночас у вказаному податковому повідомленні-рішенні та у відзиві на позовну заяву посадові особи податкового органу зазначають, що особа, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або самостійного створення/вирощування майнових цінностей, а саме довгострокових біологічних активів, набуде права на бюджетне відшкодування податку після відображення їх на балансі підприємства, тобто передачі їх в експлуатацію та здатності давати продукцію при збиранні врожаю, тобто - набування економічної форми та, відповідно, отримання економічних вигод, пов`язаних з їх використанням.

ТзОВ «Волинська ягідка» заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ з вартості придбаних товарів - віднесеної до складу витрат на вирощування садівника чорниці, який не досяг пори плодоношення, збору ягід, та не генерував доходу.

Враховуючи вищевикладене, та на порушення вимог абзацу «б» підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, із врахуванням норми «в» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТзОВ «Волинська ягідка» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за квітень 2023 року в розмірі 697893 грн.

Суд не приймає до уваги такі твердження податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту «б» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до абзацу третього пункту 198.3 статті 198 ПК України до складу податкового кредиту включаються суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв`язку із придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац четвертий пункту 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дала отримання платником податку товарів/послуг.

Специфіка сільськогосподарського виробництва, а саме вирощування ягід передбачає підготовку полів, внесення добрив, підживлення культур під врожай наступного року.

Висновок контролюючого органу про набуття права бюджетного відшкодування після відображення довгострокових біологічних активів на балансі, тобто передачі їх в експлуатацію та здатності збирати продукцію при збиранню врожаю, тобто набуття економічної форми порушення норми матеріального права та податкового законодавств, є безпідставним з огляду на те, що всі активи підприємства згідно даних бухгалтерського обліку є на балансі підприємства.

Вказане в свою чергу суперечить технології вирощування сільськогосподарської продукції та правовим нормам віднесення до податкового кредиту придбання необоротних активів (не залежить від їх введення в експлуатацію).

Варто зазначити, що окремі етапи технологічного процесу не можуть приносити дохід.

Проте, навіть неотримання товариством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

На основі цих та інших висновків, наведених в податковому повідомленні-рішенні від 02.08.2023 №0097380709 та в акті від 07.07.2023, посадові особи ДПС прийшли до неправомірного висновку про порушення ТзОВ «Волинська ягідка» вимог абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4 пункту 5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та прийняли безпідставне та необґрунтоване рішення про відмову в отриманні бюджетного відшкодування по декларації з ІІДВ за квітень 2023 року в розмірі 697 893 грн..

Придбаний товар був фактично поставлений на їх користь та використаний в процесі господарської діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0097380709 є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу тверджень контролюючого органу про завищення товариством від`ємного значення, що зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) декларації за квітень 2023 року на загальну суму 587390 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком па додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 нього Кодексу).

Відповідно до пункту 200.1 етапі 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податковою зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податковою) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ІІК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного, саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ мас відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

У свою чергу положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

Статтею 1, частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій е первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як слідує із акту перевірки, товариством в ході перевірки листом від 30.06.2023 №141 було надано інформаційні відомості щодо здійснення операцій, в якому зазначалось, що для розвитку рослині необхідні 13 елементів живлення - макро і мікроелементів, а це: азот, фосфор, калій, баланс яких критично важливий і коригується постійним внесення добрив; кальцій, сірка магній - на другому за значимістю місці і повинні регулярно вноситись з підгодівлею; бор, марганець, молібден, залізо, цинк, мідь і хлор споживаються малій кількості, а рівень їх вмісту в ґрунті зазвичай достатній, їх дефіцит визначить аналіз листової проби. Норми внесення добрив під культуру залежать від таких факторів: віку куща, структури ґрунту, електропровідності, температури ґрунту. Кислотність ґрунту на полях площею 155га ТзОВ «Волинська ягідка» складає на окремих ділянках 7,5 - 4,5. Доступність мінеральних добрив залежить від часу внесення, температури ґрунту. Внесені з осені частково вимиваються або мало доступні при зниженій кислотності. Азот - основний компонент амінокислот. Це "цеглини" клітин рослини і "клей", їх зв`язує. При його дефіциті розвиток куща пригнічується, старе листя приймають жовто-зелений колір, при значному дефіциті молоде листя лохини червоніють. Фосфор - необхідний для розвитку кореневої системи, так само як і для надземної частини. При нестачі старе листя яскраво-зелені з рожевими ділянками, молоді зменшуються, приймають слабкий рожевий відтінок. Недолік калію на рослині виглядає як хлороз з пожовтінням прожилок листа. Старе листя лохини сохнуть по краю, по всій листової пластини спостерігається точковий некроз. Мри гострому дефіциті калію листя лохини скручуються трубочкою.

Максимально допустимі норми (діючої речовини) на плантаціях культури (із врахуванням вищенаведених факторів) на рік складають: азоту 400 кг/га (споживання і, відповідно, витрата азоту збільшується на 23 кг/га щорічно): фосфору 360 кг/га та калію 360 кг/га.

З акту перевірки вбачається, що за даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Волинська ягідка» розподіл витрат рах.231 зроблено 30.09.2022 після збору врожаю 2022 року. Усі понесені витрати з даного часу, обліковані по рах.231. ідуть під урожай (наступного) 2023 року та на вирощування незрілих біологічних активів.

За даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Волинська ягідка» рах.208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», актів про використання мінеральних органічних добрив, технологічних карт вирощування чорниці високорослої на 2022-2023 рік використано азотних добрив на садівники чорниці площею 155.02 та, і саме: азотно сіркове добриво гранульоване, селітра аміачна/амонію нітрат, карбамід, сульфат амонію, нітроамофоска-М всього в кількості 318,7 т на суму 6627388,33 грн.

Проте, посадові особи ДПС при проведенні перевірки не робили офіційних чи усних запитів щодо надання результатів аналізу ґрунту та рослин, а тому є некоректним твердження щодо їх ненадання.

Разом з тим, при розрахунку норм використання добрив на вирощування чорниці високорослої відповідач посилається на випадкові інформаційні системи (сайти), користуються інформацією взятою з відкритих джерел, при цьому не вказуються експерти, які проводили розрахунок, їх освіта та їх кваліфікація, не враховується специфіка земель, кліматичних умов та рослин, що вирощується підприємством.

При цьому, не зрозумілими та помилковими є розрахунки стосовно внесення понад норму добрив, які наведені на с. 6 та в додатку 7 до акту перевірки.

Так, слід зазначити, що наведені в таблиці фактичні обсяги списання добрив/ЗЗР повністю відповідають Технологічній карті вирощування чорниці високорослої, що затверджена на ТзОВ «Волинська ягідка» від 25.01.2023, які були надані під час проведення перевірки та наявні в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги проведений відповідачем нормативний розрахунок внесення азоту (діючої речовини на 1 га) до норм, встановлених товариством на сезон 2023 року, за результатами якою встановлено фактичне його внесення понад норму на 1 га в кількості від 224.22 кг до 347,87кг, що в загальному обсязі становить 43092.25 кг на загальну - суму 2936950,00 грн, оскільки відповідачем не зазначено, з яких джерел зроблено вказаний висновок, якими спеціалістами та чи було враховано при проведенні даного розрахунку специфіку товариства.

Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, товариство звернулося із інформаційними запитами до Волинського обласного центру гідрометеорології та Аграрної академії наук з наданою документацією (дані агрохімічних обстежень, технологічна карта, довідка з Волинського ЦГМ по метеостанції «Світять») та за результатами яких надана експертна оцінка по даному питанню, з яких слідує, що враховуючи особливості погодних умов, що спричинило тимчасове підтоплення насаджень, врахування структури ґрунту, періодів і норм внесення мінеральних (азотних) добрив відповідають технологічним процесам живлення і догляду чорниці високорослої (лохина).

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки, про ненадання підприємством під час проведення перевірок документів, які підтверджують факт списання добрив, ядохімікатів, гербіцидів, оскільки на с.5 Акту від 07.07.2023 вказується що «до перевірки надано Акти про використання мінеральних органічних добрив, лімітно-забірні картки, технологічні карій», до правильності оформлення яких посадові особи податкового органу зауважень не мали.

Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення товариством

від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) декларації за квітень 2023 року на загальну суму 587390,00 грн є необґрунтованими та передчасними, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення- рішення від 02.08.2023 №0097390709.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправним та скасувати.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 19279,25 грн згідно із платіжною інструкцією від 27.10.2023.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 19279,25 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Декарта Р., 6, ідентифікаційний код юридичної особи 40271919) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській від 02.08.2023 №0097380709, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2023 року на суму 697893,00 грн та №0097390709, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2023 року на суму 587390,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська ягідка» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 19279 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський