Ухвала

від 08.05.2024 по справі 200/2548/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 травня 2024 року Справа №200/2548/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до приватної установи «Санаторій «Металург» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановила:

29 квітня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Донецькій області) до приватної установи «Санаторій «Металург» (далі - відповідач, ПУ «Санаторій «Металург»), підписаний і надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 29 квітня 2024 року, в якому позивач просив:

- стягнути з ПУ «Санаторій «Металург» суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з квітня 2022 року по березень 2024 року в сумі 60 774,49 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

1. Вимоги до змісту позовної заяви наведені у ст. 160 КАС.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, серед іншого, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Ч. 2 ст. 18 КАС установлено, що позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 КАС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ч. 5 ст. 18 КАС установлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

При цьому норма щодо обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20 лютого 2024 року.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 18 КАС особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Отже, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС ГУ ПФУ в Донецькій області в позовній заяві не зазначило відомості про адресу електронної пошти відповідача та номер засобів зв`язку з ним, а також всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС з урахуванням положень ч. 8 ст. 18 цього Кодексу не зазначило відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

2. Документи, що додаються до позовної заяви, визначені ст. 161 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 44 цього Кодексу.

Ч. 7 ст. 44 КАС передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 8 ст. 44 КАС процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилами ч. 9 ст. 44 КАС у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Позивач реалізував своє право на звернення до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, однак в порушення вимог ч. 2 ст. 161 КАС та ч. 9 ст. 44 цього Кодексу до позовної заяви не додав доказ надіслання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (в його електронний кабінет, а у разі відсутності у нього електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

3. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3 028,00 грн.

Отже, судовий збір за подання суб`єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 028,00 грн і не більше 30 280,00 грн.

За своєю сутністю позовні вимоги ГУ ПФУ в Донецькій області є майновими.

Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить 3 028,00 грн, оскільки 60 774,49 грн х 1,5% = 911,62 грн, що є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону № 3674 ГУ ПФУ в Донецькій області мало сплатити судовий збір в сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8 = 2 422,40 грн).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ч. 2 ст. 9 Закону № 3674 на суд покладено обов`язок перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 3674 судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

В порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС документ про сплату судового збору до позовної заяви не доданий.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може подати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС ГУ ПФУ в Донецькій області не додало до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, докази перебування відповідача на обліку у позивача як страхувальника; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2022 року по березень 2024 року включно та докази їх направлення (вручення) страхувальнику; рішення (протоколи, розпорядження) про призначення особам, вказаним в розрахунках, пільгових пенсій за Списком № 1 з розрахунком стажу; докази нарахування та фактичної виплати пенсії особам, вказаним в розрахунках, впродовж спірного періоду (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено ч. 1 ст. 169 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. ч. 2-4 ст. 161 КАС ухвалою від 30 квітня 2024 року вона була залишена без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку з дня отримання цієї ухвали засобами електронного зв`язку для усунення недоліків шляхом:

- приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС шляхом зазначення відомостей про адресу електронної пошти відповідача і номеру засобів зв`язку з ним, а також відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету;

- надання суду доказу надіслання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (в його електронний кабінет, а у разі відсутності у нього електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення);

- сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн за реквізитами, вказаним в цій ухвалі, та подання суду документа про сплату судового збору;

- надання суду всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, докази перебування відповідача на обліку у позивача як страхувальника; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2022 року по березень 2024 року включно та докази їх направлення (вручення) страхувальнику; рішення (протоколи, розпорядження) про призначення особам, вказаним в розрахунках, пільгових пенсій за Списком № 1 з розрахунком стажу; докази нарахування та фактичної виплати пенсії особам, вказаним в розрахунках, впродовж спірного періоду (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо).

При вирішенні питання про дотримання позивачем строку на усунення недоліків позовної заяви необхідно виходити із дати отримання ним судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 28 червня 2022 року у справі № 761/21436/20, відповідно до якого у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Положеннями ч. ч. 5, 6 ст. 251 КАС передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Отже, у розумінні ст. 251 КАС врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Саме такий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 380/10018/22.

Електронний примірник ухвали від 30 квітня 2024 року доставлений в електронні кабінети користувачів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» - ГУ ПФУ в Донецькій області та його представника - ОСОБА_1 30 квітня 2024 року о 13:40, що підтверджено відповідними довідками, сформованими в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Крім того, ухвала від 30 квітня 2024 року була надіслана на електронну адресу представника позивача ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену у позовній заяві, а представник позивача про залишення позовної заяви без руху додатково повідомлена телефонограмою.

Таким чином, відповідно до приписів ст. ст. 120, 251 КАС, п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався 01 травня 2024 року і сплинув 06 травня 2024 року (останній день строку - 05 травня 2024 року припадав на неділю, неробочий день).

Суд враховує, дату отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху та констатує, що станом 08 травня 2024 року особа, яка подала позовну заяву, не усунула недоліки цієї заяви у спосіб і строк, зазначені судом, а саме не привела позовну заяву у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС шляхом зазначення відомостей про адресу електронної пошти відповідача і номеру засобів зв`язку з ним, а також відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; не надала суду доказ надіслання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу (в його електронний кабінет, а у разі відсутності у нього електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення); не надала суду документ про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн за реквізитами; не надала суду всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, докази перебування відповідача на обліку у позивача як страхувальника; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2022 року по березень 2024 року включно та докази їх направлення (вручення) страхувальнику; рішення (протоколи, розпорядження) про призначення особам, вказаним в розрахунках, пільгових пенсій за Списком № 1 з розрахунком стажу; докази нарахування та фактичної виплати пенсії особам, вказаним в розрахунках, впродовж спірного періоду (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо).

З заявою про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви позивач до суду не звертався.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 6 ст. 169 КАС про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Отже, наявні передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС для повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 4, ч. ч. 6-8 ст. 169, ст. ст. 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до приватної установи «Санаторій «Металург» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити особі, яка подала позовну заяву, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено і підписано суддею 08 травня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко