Рішення
від 10.05.2024 по справі 240/29869/22
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/29869/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "БМАГРО") із позовом доГоловного управління ДПС у Житомирській області(далі відповідач 1, ГУ ДПС у Житомирській області) та до Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7212595/38284300 від 16.08.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" податкову накладну від 07.04.2022 №2, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7212594/38284300 від 16.08.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" податкову накладну від 18.04.2022 №3, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7212593/38284300 від 16.08.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" податкову накладну від 20.04.2022 №4, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №7104816/38284300 від 25.07.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №32360/38284300/2 від 15.08.2022 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" податкову накладну від 04.04.2022 №5, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №4488 від 25.07.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №5103 від 09.08.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних та про те, що товариство не відповідає критеріям ризиковості.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшли відзиви на позовну заяву, у якихвідповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано не повний пакет відповідних документів для реєстрації податкових накладних, який не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що стало підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації таких. Крім того, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН) в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідачі також звертають увагу, що пакет документів, наданий позивачем до суду не може слугувати підставою для скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки такий пакет був відсутній у контролюючого органу на момент прийняття оскаржуваного рішення.

До того ж відповідач 1 зазначає, що внесення до інформаційної системи ДПС інформації щодо відповідності позивача критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Відмітив, що рішення про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4488 від 25.07.2022, №5103 від 09.08.2022 прийняті з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів. Проте, відповідно подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності вищезазначеного підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Представник позивача до суду направив відповідь на відзив, у якій просить визнати доводи відповідачів, викладені у відзивах,безпідставними.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, дослідивши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "БМАГРО" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 38284300. Видами господарської діяльності позивачаза КВЕД є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)

01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

03.02.2022 ТОВ "БМАГРО" (постачальник) уклало з ФГ "ПЕТРІВ" (покупець) договір купівлі-продажу №03/02/2022БМП, предметом якого є постачання позивачем у власність покупця засобів захисту рослин, добрива, іншої продукції (надалі - товар). Відповідно до підписаної 03.02.2022 специфікації №1 до договору купівлі-продажу №03/02/2022БМП від 03.02.2022 найменування товару це насіння соняшника.

На виконання вказаного договору позивачем здійснено постачання ФГ "ПЕТРІВ" насіння соняшника в кількості 55 мішків згідно з видатковою накладною від 07.04.2022 №3 на суму 249 150,36 грн., в тому числі ПДВ - 30 597,41 грн. та товарно-транспортною накладною на перевезення товару від 07.04.2022 №1 в якій вказано, що автомобільний перевізник ТОВ "БІЛЬКОВЦІ" перевозить вантаж - насіння соняшника в кількості 55 мішків, вантажовідправником якого є ТОВ "БМАГРО", а вантажоодержувачем якого є ФГ "ПЕТРІВ".

На підставі вказаної операції з ФГ "ПЕТРІВ" та у зв`язку із відвантаженням товару позивач оформивподаткову накладну від 07.04.2022 №2 на суму 249 150,36 грн., в тому числі ПДВ 30 597,41 грн.

Згідно квитанції від 13 червня 2022 року реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. КодиУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 12.06 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=25.9966% «Р»=0.

У зв`язку з чим, ТОВ "БМАГРО" направило на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної від 07.04.2022 №2 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 16 серпня 2022 року прийнято рішення №7212595/38284300 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.04.2022 №2.

Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

23.03.2022 ТОВ "БМАГРО" (постачальник) уклало з ПП "ОЛИКА АГРО-ІНВЕСТ" (покупець) договір купівлі-продажу №23/03/2022БМО, предметом якого є постачання позивачем у власність покупця засобів захисту рослин, добрива, іншої продукції (надалі - товар). Відповідно до підписаної 23.03.2022 специфікації №1 до договору купівлі-продажу №23/03/2022БМО від 23.03.2022 найменування товару це насіння соняшника.

На виконання вказаного договору позивачем здійснено постачання ПП "ОЛИКА АГРО-ІНВЕСТ" насіння соняшника в кількості 116 мішків згідно з видатковою накладною від 18.04.2022 №4 на суму 539 400,35 грн., в тому числі ПДВ 66 242,15 грн. та товарно-транспортною накладною на перевезення товару від 18.04.2022 №2 в якій вказано, що автомобільний перевізник ТОВ "БІЛЬКОВЦІ" перевозить вантаж - насіння соняшника в кількості 116 мішків, вантажовідправником якого є ТОВ "БМАГРО", а вантажоодержувачем якого є ПП "ОЛИКА АГРО-ІНВЕСТ".

На підставі вказаної господарської операції з ПП "ОЛИКА АГРО-ІНВЕСТ" та у зв`язку із відвантаженням товару позивач оформивподаткову накладну від 18.04.2022 №3 на суму 539 400,35 грн., в тому числі ПДВ 66 242,15 грн.

У зв`язку з чим, ТОВ "БМАГРО" направило на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної від 18.04.2022 №3 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 16 серпня 2022 року прийнято рішення №7212594/38284300 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.04.2022.

15.02.2022 ТОВ "БМАГРО" (постачальник) уклало з ТОВ "АГРОПЛЮС2006" (покупець) договір купівлі-продажу №15/02БМА, предметом якого є постачання позивачем у власність покупця засобів захисту рослин, добрива, іншої продукції (надалі - товар).

Відповідно до підписаної 25.02.2022 специфікації №1 до договору купівлі-продажу №15/02БМА від 15.02.2022 найменування товару це насіння соняшника в кількості 110 мішків за ціною 3894,74 грн. без ПДВ за одиницю товару на суму 488 400,40 грн., в тому числі ПДВ 59 979,00 грн. Строк оплати - до 05.04.2022.

Згідно з підписаною 19.04.2022 специфікацією №2 до договору купівлі-продажу №15/02БМА від 15.02.2022 найменування товару це насіння соняшника в кількості 35 мішків за ціною 3894,74 грн. без ПДВ за одиницю товару на суму 155 400,13 грн., в тому числі ПДВ 19 084,23 грн. Строк оплати - до 29.04.2022.

19.04.2022 Позивач виставив покупцеві рахунок на оплату №4 на суму 155 400,13 грн., в тому числі ПДВ 19 084,23 грн.

20.04.2022 ТОВ "АГРОПЛЮС2006" здійснило оплату по даному рахунку у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №3363.

Позивачем здійснено постачання ТОВ "АГРОПЛЮС2006" насіння соняшника в кількості 35 мішків згідно з видатковою накладною від 26.04.2022 №5 на суму 155 400,13 грн., в тому числі ПДВ - 19084,23 грн. та товарно-транспортною накладною на перевезення товару від 26.04.2022 №5 в якій вказано, що автомобільний перевізник ТОВ "АГРОПЛЮС2006" перевозить вантаж - насіння соняшника в кількості 35 мішків, вантажовідправником якого є ТОВ "БМАГРО", а вантажоодержувачем якого є ТОВ "АГРОПЛЮС2006".

На підставі вказаної господарської операції з ТОВ "АГРОПЛЮС2006" позивач оформивподаткову накладну від 20.04.2022 №4 на суму 155 400,13 грн., в тому числі ПДВ 19 084,23 грн.

У зв`язку з чим, ТОВ "БМАГРО" направило на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної від 20.04.2022 №4 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 16 серпня 2022 року прийнято рішення №7212593/38284300 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.04.2022.

Також, як вже зазначалося вище сторонами договору купівлі-продажу №15/02БМА від 15.02.2022, а саме ТОВ "БМАГРО" як постачальником та ТОВ "АГРОПЛЮС2006" як покупцем підписано специфікацією №2 від 19.04.2022 до вказаного договору щодо поставки товару - насіння соняшника в кількості 110 мішків за ціною 3894,74 грн. без ПДВ за одиницю товару на суму 488 400,40 грн., в тому числі ПДВ - 19084,23 грн. Строк оплати - до 29.04.2022.

04.04.2022 Позивач виставив покупцеві рахунок на оплату №2 на суму 488 400,40 грн., в тому числі ПДВ 59 979,00 грн.

ТОВ "АГРОПЛЮС2006" здійснило оплату по даному рахунку у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №3292 від 04.04.2022.

На виконання вказаного договору позивачем здійснено постачання ТОВ "АГРОПЛЮС2006" насіння соняшника в кількості 110 мішків згідно з видатковою накладною від 07.04.2022 №2 на суму 488 400,40 грн., в тому числі ПДВ 59 979,00 грн. та товарно-транспортною накладною на перевезення товару від 07.04.2022 №4 в якій вказано, що автомобільний перевізник ТОВ "БІЛЬКОВЦІ" перевозить вантаж - насіння соняшника в кількості 110 мішків, вантажовідправником якого є ТОВ "БМАГРО", а вантажоодержувачем якого є ТОВ "АГРОПЛЮС2006".

На підставі вказаної господарської операції з ТОВ "АГРОПЛЮС2006" позивач оформивподаткову накладну від 04.04.2022 №5 на суму 488 400,40 грн., в тому числі ПДВ 59 979,00 грн.

Згідно квитанції від 15 червня 2022 року реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. КодиУКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 12.06 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=25.9966% «Р»=0.

У зв`язку з чим, ТОВ "БМАГРО" направило на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної від 04.04.2022 №5 з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 25 липня 2022 року прийнято рішення №7104816/38284300 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2022 №5.

У розділі додаткова інформація зазначено, що платником подано не повний пакет документів, а саме відсутні: договір, первинні та розрахункові документи щодо транспортування (перевізник 3-тя особа).

Не погоджуючись з рішенням від 25.07.2022 року позивач подав скаргу до ДПС України, додавши до неї всі документи, які були подані разом із поясненнями.

За результатами розгляду скарги відповідачем 2 прийнято рішення від 15.08.2022 №32360/38284300/2 про залишення її без задоволення.

Крім того, відповідно до рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Житомирській області про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4488 від 25.07.2022 ТОВ "БМАГРО" визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків "Підприємство та/або контрагент задіяні в проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме у ФГ "АГРОЗЕР ОІЛ" (код ЄДРПОУ 43425408) ".

З метою виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку позивачем було подано відповідачеві 1 повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, врахувавши отримані копії документів та пояснення від платника податку, ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення №5103 від 09.08.2022 про відповідність ТОВ "БМАГРО" п.8 Критеріїв ризиковості платника податків із зазначенням: "Підприємство та/або контрагент задіяні в проведенні ризикових операції", оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Позивач, вважаючи вказані дії відповідачів протиправними та вчиненими всупереч діючого законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції (даліПК України).

Відповідно до пунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року №378) (даліПорядок №1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (даліквитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок №1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 07.04.2022, №3 від 18.04.2022, №4 від 20.04.2022, №5 від 04.04.2022 складених ТОВ "БМАГРО" слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліРеєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (даліплатник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом, надіслані позивачу квитанції від містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про які зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкових накладних, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліРеєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 07.04.2022 №2, від 18.04.2022 №3, від 20.04.2022 №4, від 04.04.2022 №5, підставою для їх прийняття зазначено, що платником податку не надано копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунківфактур/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку наведеному доводу контролюючого органу, суд зауважує на таке.

Як зазначено вище, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

При цьому, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на викладене, саме на виконання вимог ПК України позивач склав податкові накладні датою підписання акта наданих послуг і відсутність розрахунків за такі послуг не звільняє його від виконання такого обов`язку.

За результатами дослідження документів, наданих позивачем контролюючого органу разом з поясненнями, суд приходить до висновку, що такі підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також інформацію, наведену у податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено оспорюваними рішеннями.

Надаючи оцінку рішенням відповідачів, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючий орган визначив загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не навів конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення та подання податкових накладних, не зазначив яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У рішеннях комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішеннях пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкових накладних. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарських операцій, відтак і для складання цих податкових накладних.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних такі документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкових накладних і це відповідачами під час розгляду справи не спростовано. В наданих поясненнях позивачем детально розписано господарські операції.

Також позивачем надано документи, які підтверджують реальну можливість здійснення господарських операцій, за наслідками яких складено податкові накладні.

Відповідачами не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувана відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2023 року у справі №500/889/21.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в Реєстрі податкових накладних від 07.04.2022 №2, від 18.04.2022 №3, від 20.04.2022 №4, від 04.04.2022 №5, складених ТОВ"БМАГРО", та як наслідок, правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.

Окрім того, суд відхиляє аргументи відповідачів, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкових накладних до контролюючого органу для її реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.

При цьому, суд враховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про скасування рішення ДПС України №32360/38284300/2 від 15.08.2022 про залишення скарги без задоволення, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульовано приписами статті 56 ПК України.

Відповідно до вимог пункту 56.1 цієї правової норми рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків уважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 ПК України).

Згідно з абзацами 1 та 3 пункту 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потребиз належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 ПК України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення за результатами розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, не містить приписів позивачу вчинити обов`язкові дії та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, не порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 26 червня 2020 року у справі №826/15059/16, від 03 вересня 2020 року у справі №810/5742/15, від 08 вересня 2020 року у справі №826/24880/15, від 08 квітня 2021 року у справі №640/16779/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкових накладних №2 від 07.04.2022, №3 від 18.04.2022, №4 від 20.04.2022, №5 від 04.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 07.04.2022 №2, від 18.04.2022 №3, від 20.04.2022 №4, від 04.04.2022 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсудутобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкових накладних, а тому ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про їх реєстрацію, на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд враховує, що пунктом 19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 06 березня 2018 року у справі №826/4475/16 та від 27 жовтня 2022 року у справі №360/3253/20.

Щодо позовних вимог в частині прийняття рішень про віднесення позивача до ризикових платників, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі -ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З 1 лютого 2020 року набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Отже, Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №640/13536/20, повертаючи на новий розгляд справу до суду апеляційної інстанції.

Також, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2021 у справі 140/17441/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, які враховуються судом відповідно до частини третьоїстатті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд зазначає про неможливість застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2020 у справі №160/10287/19, від 10.07.2020 у справі №520/5168/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 17.07.2020 у справі №240/1098/19 про неможливість оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості як таких, що не відповідають положенням Порядку № 1165, оскільки зазначені висновки Верховного Суду зроблені у правовідносинах, що регулювалися Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 18.02.2021 у справі №240/3662/19.

Суд зазначає, що надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним частиною 2статті 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

При цьому, в даному у випадку безпідставним є посилання податкового органу щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки останні стосуються правовідносин, в яких застосуванню підлягав Порядок № 117. В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

Отже, доводи відповідача 1 з даного приводу суд відхиляє, як безпідставні.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача 1, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як встановлено з матеріалів справи, доводи контролюючого органу, викладені у відзиві на позов, обґрунтовані лише тим, що оскаржуване рішення не впливає на обсяг прав, свобод чи інтересів позивача та носить виключно інформаційний характер. Контролюючий орган також посилався на висновки Верховного Суду, посилання на які, як вже було зазначено, є недоречними.

Водночас, документального підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Зі змісту рішення від 25.07.2022 №4488 слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, станом на 25.07.2022 ТОВ "БМАГРО" не було подано на реєстрацію жодної податкової накладної/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які б стосувалися будь-якої господарської операції позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 25.07.2022 №4488 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі 640/6130/20.

У витязі з протоколу від 25.07.2022 №78/06-30-18-02-17 зазначено, що за результатами аналізу інформаційних баз даних ДПС встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платника податків з ознаками ризиковості, а саме: ФГ "АГРОЗЕР ОІЛ" (код ЄДРПОУ 43425408).

Також у вказаному витязі зазначено, що членами комісії зазначено, що ТОВ "БМАГРО" та … ймовірно є постачальниками схемного податкового кредиту, відповідають критеріям ризиковості та підлягають включенню до переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження такої інформації відповідачем надано не було.

Дані про контрагента позивача - ФГ "АГРОЗЕР ОІЛ", контролюючим органом були отримані за результатом аналізу інформаційних баз даних ДПС.

Однак, суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19, у якій, зокрема, зазначено про те, що якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. З огляду на положеннястатті 90 КАС України відповідні обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

У цій же постанові Великою Палатою Верховного Суду висловлено про те, що аналіз норми частини восьмоїстатті 9 Закону №996-XIVдає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Доказів того, що контролюючий орган провів перевірку вказаного контрагенту позивача, останній не надав, а тому такі висновки не можуть бути покладені в основу судового рішення та нести негативних наслідків для позивача у вигляді включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим.

Так, поширення на позивача "ризиковості" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

З огляду на матеріали справи, суд прийшов до висновку, що відповідач, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

В подальшому позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків та надавав 03.08.2022 на розгляд комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів.

Разом з тим, відповідно до рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.08.2022 за №5103 прийнято рішення про відповідність ТОВ "БМАГРО" п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії від 09.08.2022 за результатами розгляду копій документів та аналізу інформаційних баз даних ДПС встановлено, що ТОВ "БМАГРО" не підлягає виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки не відпали підстави, з яких платника було внесено до переліку ризикових та подані документи не відображають у повному обсязі здійснення фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість згідно п.8 додатку до Порядку №1165.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, щодо неможливості діяльності позивача, у зв`язку із недостатністю ресурсів для здійснення діяльності, є лише припущенням, яке саме по собі не може свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.20214 у справі 640/10988/230, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

У витязі з протоколу засідання комісії не обґрунтовано, яких саме документів не вистачає для необхідності відображення у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності позивача.

Податковим органом при прийнятті рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку був порушений принцип належного урядування, контролюючий орган позбавив платника податку можливості спростувати факт відповідності критеріям ризиковості, не надавши повної інформації щодо підстав прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості. Більш того, суд зазначає, що позивачем надано відповідачу перелік документів, який був достатнім для прийняття відповідачем рішення про виключення з переліку ризикових. Отже, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 25.07.2022 №4488 та від 09.08.2022 №5103 не містять обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містять доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадках невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 28.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

Так, положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений у порядку, визначеномуКонституцієюта законами України тазобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС Українизакріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1, 2ст.77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннямистатті 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "БМАГРО" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення, вбачається, що при подані позову позивачем сплачено судовий збір за 7 вимог немайнового характеру у сумі 17367,00 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України. Зокрема, суд задовільнив 6 позовних вимог із заявлених семи, тому стягненню підлягає сума 14866,00 грн (17367,00 - 2481,00 = 14866,00 грн). Відтак, з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у ромірі 9924,00 грн (2481,00 х 4 = 9924,00 грн), а з Державної податкової служби України - 4962,00 грн (2481,00 х 2 = 4962,00 грн).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" (вул.Генерала Вахнюка, 1А, с.Лука, Житомирський район, Житомирська область, 12433, код ЄДРПОУ 38284300) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська пл.,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.08.2022 №7212595/38284300 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" у реєстрації податкової накладної від 07.04.2022 №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" від 07.04.2022 №2, датою фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.08.2022 №7212594/38284300 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" у реєстрації податкової накладної від 18.04.2022 №3 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" від 18.04.2022 №3, датою фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.08.2022 №7212593/38284300 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" у реєстрації податкової накладної від 20.04.2022 №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" від 20.04.2022 №4, датою фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.07.2022 №7104816/38284300 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" у реєстрації податкової накладної від 04.04.2022 №5 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" від 04.04.2022 №5, датою фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.07.2022 №4488 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.08.2022 №5103 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" (вул.Генерала Вахнюка, 1А, с.Лука, Житомирський район, Житомирська область, 12433, код ЄДРПОУ 38284300) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл.,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМАГРО" (вул.Генерала Вахнюка, 1А, с.Лука, Житомирський район, Житомирська область, 12433, код ЄДРПОУ 38284300) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4 962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович


Суд	Житомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.05.2024
Оприлюднено	13.05.2024
Номер документу	118956225
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —240/29869/22

Ухвала від 16.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 11.11.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 02.07.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 17.06.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Рішення від 10.05.2024

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Ухвала від 08.12.2022

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

Ухвала від 30.11.2022

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.05.2024 по справі 240/29869/22ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —240/29869/22

Ухвала від 16.12.2024

Постанова від 11.11.2024

Ухвала від 09.09.2024

Ухвала від 02.07.2024

Ухвала від 17.06.2024

Рішення від 10.05.2024

Ухвала від 08.12.2022

Ухвала від 30.11.2022

Рішення
від 10.05.2024 по справі 240/29869/22
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД