Постанова

від 13.11.2007 по справі 13/297а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/297А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

13.11.07                                                                                           Справа№ 13/297А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Дрогобицькому районі, м.Дрогобич

до відповідача-1: СП “Крок-Сінко”, м.Дрогобич

до відповідача-2: ПП “Спецкомплект”, м.Ужгород

про визнання недійсним господарського зобов”язання, що вчинено з метою, що суперечить інтересам держави, суспільства та стягнення в дохід держави коштів

За участю представників сторін:

Від позивача: Тенета Н.Р. –нач.юр.від.

Від відповідача-1: не з”явився

Від відповідача-2: не з”явився

Відкрито провадження у справі за позовом ДПІ у Дрогобицькому районі, м.Дрогобич до відповідача-1: СП “Крок-Сінко”, м.Дрогобич до відповідача-2: ПП “Спецкомплект”, м.Ужгород про визнання недійсним господарського зобов”язання, що вчинено з метою, що суперечить інтересам держави, суспільства та застосування юридичних наслідків в порядку ст.ст.207,208 ГК України.

Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримано, виражено прохання про задоволення позову.

Відповідачами явки представників в судовому засіданні не забезпечено, а направлена ПП „Спецкомплект” кореспонденція повернута органом зв”язку з помікою „по даній адресі не існує”.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідачів щодо заявлених позовних вимог та їх представників у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З”ясовано:

на підставі укладеної угоди без номера від 01.03.2004р.  ПП "Крок-Сінко" отримано в ПП "Спецкомплект" інформаційно-консультаційних послуг, згідно податкової накладної від 31.03.2004р. №45 на загальну суму 5976,00 грн., в тому числі ПДВ - 996,00 грн.. ПП "Крок-Сінко" проведено оплату в розмірі 5976,00грн. згідно платіжного доручення №119 від 31.03.2004р.

Суми податку на додану вартість в розмірі 996,00 грн. включені ПП "Крок-Сінко" до складу податкового кредиту.

ДПА у Закарпатській області листом №2145/7/35-0 від і 2.05.2007р. повідомлено ДПІ у Дрогобицькому районі про те, що на території Закарпатської області зареєстровано 05.08.2003 року ПП "Спецкомплект". В ході розслідування кримінальної справи № 1-582/06 за ст.205 КК України відносно створення підприємства ПП "Спецкомплект" встановлено, що дане підприємство займалося незаконною фінансово-господарською діяльністю. Крім того, встановлено, що ПП "Крок-Сінко" (Львівська обл., м.Дрогобич, вул.П.Орлика,20) здійснювало перерахування коштів ПП "Спецкомплект".

ДПІ у м.Ужгороді звернулося до суду з позовом про визнання недійсним установчих документів ПП „Спецкомплект”. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07.12.2006року визнано недійсним з моменту реєстрації - 05.08.2003р. статут ПП "Спецкомплект", свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Спецкомплект" від 05.08.2003р. та свідоцтво № 10120297 від 05.09.2003р. про реєстрацію ПП "Спецкомплект" як платника податку на додану вартість.

Я вбачається зі змісту угоди без номеру від 01.03.2004року про надання консультаційно-інформаційних послуг, укладеної між ПП "Спецкомплект” (виконавець) та СП "Крок-Сінко" (замовник) дана угода підписана директором ПП "Спецкомплект" - Гураничем В.С. та директором СП "Крок-Сінко" - Ященко Ю.М. та скріплена печатками підприємств, а також на податковій накладній, виданій ПП "Спецкомплект" зазначено прізвище особи, яка видала накладну —Гуранич В.С. та міститься підпис даної особи. Однак, як зазначено у рішенні суду, підставами задоволення позову ДПІ послужили обставини, які свідчать, що згідно статуту ПП "Спецкомплект" його власником є Гуранич В.С, проте, з письмових пояснень саме Гуранича В.С. вбачається, що в червні 2003 року він за винагороду надав гр.Феделиш М.М. нотаріальну довіреність про реєстрацію від його імені підприємства, наміру ж займатися підприємницькою діяльністю не мав, про діяльність підприємства не знав, жодної бухгалтерської та податкової звітності не вів. Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 19.07.2006 року встановлено, що засуджений по справі Бойко.В.М., в період з 05.08.2003року, отримавши за оплату установчі документи ПП "Спецкомплект", від імені цього підприємства займався незаконною фінансово- господарською діяльністю.

Таким чином, угода без номера від 01.03.2004р. та податкова накладна № 45 від 31.03.2007р. фактично підписані від імені Гуранича В.С. особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку, а тому не можуть підтверджувати факт проведення господарської операції між належними суб'єктами та їх взаємне виконання.

Податкова накладна, видана від імені ПП "Спецкомплект" підписана неуповноваженою особою, що порушує вимоги п.18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", відповідно до якого усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця та позбавляє СП "Крок-Сінко" права використовувати її у податковому обліку при формуванні податкового кредиту.

У відповідності до п.п.7.2.4 Закону України "Про податок на додану вартість” право   на   нарахування   податку   та   складання   податкових   накладних   надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9  цього  Закону.   Відповідно  до  п.2  Порядку заповнення  податкової  накладної, затвердженого наказом ДПА України  від  30.05.1997р,  №165,  податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковму органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168-/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) платник податку - це особа, яка згідно із Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.  Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з Законом.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою  податкового зобов'язання звітного  податкового  періоду  та  сумою  податкового кредиту такого звітного податкового кредиту.

ПП "Спецкомплгкт " є одними з постачальників послуг, який повинен був згідно вимог Закону України „Про податок на додану вартість", включити суми ПДВ за надані послуги до складу податкового зобов 'язання та підтвердити факт сплати задекларованої суми ПДВ до державного бюджету.

як поінформовано п.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язння": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Свідоцтво платника ПДВ, це є юридичний акт, що підпадає під дію ст. 12 ГПК України і ст. 18 КАС України. Свідоцтво визнається недійсним з моменту його видачі, а це означає, що відповідне підприємство взагалі не мало статусу платника ПДВ. Це позбавляє таке підприємство права видавати податкові накладні згідно із Законом України "Про податок на додану вартість", а вже видані податкові накладні вважаються фіктивними.

Відображення всіх цих компонентів у свідомості учасників договору дає їм можливість усвідомлювати об'єктивну направленість укладеного договору - його суперечність інтересам держави.

Враховуючи викладене, господарське зобов'язання між відповідачами є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст.207 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року, передбачено право та підстави визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме - якщо господарське зобов'язання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то таке зобов'язання на вимогу відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині. В даному випадку, завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета полягає в фіктивності одного з контрагентів.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Підставою виникнення господарського зобов'язання, у відповідності до ст. 174 ГК України, є господарський договір та інша угода.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056, до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

Таким чином, доказом спрямованості умислу суб'єкта господарювання - ПП "Спецкомплект" оспорюваної угоди є обставини, які встановлені рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07.12.2006року та яким визнано недійсним з моменту реєстрації - 05.08.2003р. статут ПП "Спецкомплект", свідоцтво про державину реєстрацію юридичної особи ПП "Спецкомплект" від 05.08.2003р. та свідоцтво № 10120297 від 05.09.2003р. про реєстрацію ПП "Спецкомплект" як платника податку на додану вартість, а тому, господарське зобов'язання між суб'єктом господарювання - ПП "Спецкомплект" та суб'єктом господарювання - ПП "Крок-Сінко" є таким, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки по його наслідках у ПП "Крок-Сінко" безпідставно виникло право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003р, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                   п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсним господарське зобов”язання між ПП „Крок-Сінко” та ПП „Спецкомплект” на суму 5976,00грн., яке виникло на підставі угоди без номера від 01.03.04р. та застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

3.Стягнути з ПП „Спецкомплект” (м.Ужгород, вул.І.Франка,56/3, ЄДРПОУ 32579814) на користь СП „Крок-Сінко” ( м.Дрогобич, вул.П.Орлика,20, ЄДРПОУ 19351104) 5976,00грн.

4.Стягнути з СП „Крок-Сінко” ( м.Дрогобич, вул.П.Орлика,20, ЄДРПОУ 19351104) в доход державного бюджету 5976,00грн..

5.Стягнути з ПП „Спецкомплект” (м.Ужгород, вул.І.Франка,56/3, ЄДРПОУ 32579814) в доход державного бюджету  29,88грн. судового збору.

6.Стягнути з СП „Крок-Сінко” ( м.Дрогобич, вул.П.Орлика,20, ЄДРПОУ 19351104) в доход державного бюджету  29,88грн. судового збору.

7.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

8.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.