Рішення

від 09.05.2024 по справі 320/29193/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року № 320/29193/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у Хмельницькій області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МОТО ТРЕЙДІНГ"

простягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТО ТРЕЙДІНГ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 612 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в добровільному порядку не сплатив штраф за порушення Закону України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у загальному розмірі 612 000 грн., у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановивши строк для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали суду направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТО ТРЕЙДІНГ" засобами поштового зв`язку та отримана відповідачем 23.03.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас ТОВ «Мото Трейдінг» у встановлений судом строк ані свого відзиву, ані будь-яких письмових заперечень на позовну заяву не надало, про причини неможливості подання відповідних заяв по суті справи суду не повідомило.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №581 від 12 червня 2020 року та направлення на проведення перевірки № 09-8/20 від 25.06.2020 року, у відповідності до вимог Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою перевірки стану виконання рішень про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних корегувальних заходів №7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 7/5, 7/6 від 29.05.2020 року, завідувача сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Хмельницької області Данилевського В.В., головного спеціаліста сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Хмельницької області ОСОБА_1 у період з 01.07.2020 р. по 02.07.2020 року проведено перевірку стану виконання товариства з обмеженою відповідальністю «Мото Трейдінг» (31500, Хмельницька область, Летичівський район, смт. Летичів, вул. Савіцького Юрія, 107/2, АЗС) рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

За наслідками перевірки складено акт перевірки №09-8/20 від 02.07.2020 року.

Перевіркою встановлено, що Рішення про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 7/5, 7/6 від 29.05.2020 року - не виконано, порушення не усунуто, що є порушенням частини 4 пункту 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що зафіксовано протоколами про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5, від 01.07.2020 року.

За результатами розгляду справи, на підставі протоколів про порушення № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5, від 01.07.2020 року, керуючись нормами статті 44 Закону головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, винесено постанови про накладення штрафу № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5 від 03.07.2020 року у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у загальній сумі: 612 000 (шістсот дванадцять тисяч) грн.

Примірники документів (акт перевірки №09-8/20 від 02.07.2020 р., протоколи 9/2, 9/3, 9/4, 9/5, від 01.07.2020року, постанови про накладення штрафу № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5 від 03.07.2020року) надіслано Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «МОТО ТРЕИДІНГ» (Україна, вул. Предславинська, 34-Б, каб. 401, Печерський район, м. Київ, 03050) через відділення поштового зв`язку рекомендованим повідомленням, у зв`язку з відмовою представника від ознайомлення, та дачі пояснень.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист з примірниками вищевказаних документів представник ТОВ «МОТО ТРЕИДШГ» отримав 07.07.2020 року.

При цьому, зважаючи на те, що відповідачем у судовому порядку постанови № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5 від 03.07.2020 року про накладення штрафів не оскаржувались, а визначені ними суми штрафів у добровільному порядку не сплачені, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI).

Згідно абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно частини 1 статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону № 2735-VI, повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до пункту 21 переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069, Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі - Постанова № 927).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений ст. 23 Закону № 2735-VI, відповідно до положень якої: органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до статті 23-1 Закону № 2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу. За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не пого

Водночас, відповідальність суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду регламентовано статтею 44 Закону № 2735-VI.

Зокрема, приписами пункту 2 частини 4 вказаної статті встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно частини 6 статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

З аналізу наведених норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вбачається, що він містить імперативну норму, згідно з якою суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено. Натомість, несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.

Судом встановлено, що станом на дату судового розгляду даної адміністративної справи ані рішення від 29.05.2020 №7/1, 7/2, 7/3, 7/4, 7/5, 7/6, ані постанови про накладення штрафу № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5 від 03.07.2020 року у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у загальній сумі: 612 000 (шістсот дванадцять тисяч) грн. відповідачем не оскаржені до керівника органу ринкового нагляду та/або у судовому порядку. Визначені у Постановах суми штрафів добровільно ТОВ «Мото Трейдінг» не сплачені, а тому суд погоджується із доводами позивача щодо наявності законних підстав для їх стягнення в судовому порядку.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до частини 5 та частини 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Інспекції у повному обсязі, оскільки позивач як суб`єкт владних повноважень довів наявність підстав для стягнення з відповідача суми штрафів за Постановами про накладення штрафу № 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5 від 03.07.2020 року у судовому порядку.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТО ТРЕЙДІНГ" ((Україна, вул. Предславинська, 34-Б, каб. 401, Печорський район, м. Київ, 03050, код ЄДРПОУ 42034393) штрафні санкції у розмірі 612 000, 00 грн (шістсот дванадцять тисяч) в дохід в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами : ГУК у Хмел. Обл/Хмельн.район/21081100, Хмельницький район/м.Хмельницький, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, номер рахунку UA8999980313070106000022490, отримувач Держбюджет.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.