Рішення

від 10.05.2024 по справі 640/14254/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2024 року № 640/14254/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, оф. 43, код ЄДРПОУ 31028801) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» містобудівних умов та обмежень для реконструкції з надбудовою частини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука (колишня Кіквідзе), 15а в літері «Б» в межах групи нежитлових приміщень № 1 по № 7, з № 9 по № 13 (групи приміщень № 1), загальною площею 354,2 кв.м. (реєстраційне посвідчення Київського МБТІ №011092 від 15.09.2005) без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані під житлово-адміністративну функцію, затверджене наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) № 199 від 24.02.2020;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури КМДА надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» містобудівні умови та обмеження для реконструкції з надбудовою частини нежитлового будинку за адресою м. Київ, вул. Михайла Бойчука (колишня Кіквідзе), 15а в літері «Б» в межах групи нежитлових приміщень № 1 по № 7, з № 9 по № 13 (групи приміщень № 1), загальною площею 354,2 кв.м. (реєстраційне посвідчення Київського МБТІ №011092 від 15.09.2005) без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані під житлово-адміністративну функцію.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що звернувшись до Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для реконструкції з надбудовою частини нежитлового будинку, було отримано відмову. Зауважив, що у силу ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 04.01.2023№03-19/1094/23 матеріали справи №640/14254/20 передано до Київського окружного адміністративного суду (вх. від 07.12.2023 №57124).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №640/14254/20 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. Запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не подав. Відтак, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Компас» з 2005 року належать на праві власності нежитлові приміщення, загальною площею 354,2 кв. м в будівлі по вул. Кіквідзе, 15а, літера «Б» (реєстраційне посвідчення Київського МБТІ № 011092 від 15.09.2005).

Зазначена будівля непридатна для експлуатації, аварійний стан визначено висновком ВАТ «Київпроект» від 11.05.2005 за результатами обстеження технічного стану будівлі.

Для використання будівлі необхідно здійснити її реконструкцію.

10 лютого 2020 року представником позивача через ЦНАП було подано заяву №2/02-20 від 06.02.2020 для отримання містобудівних умов та обмежень для реконструкції з надбудовою частини нежитлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в межах групи нежитлових приміщень № 1 по № 7, з № 9 по № 13 (групи приміщень № 1), загальною площею 354,2 кв.м. (реєстраційне посвідчення Київського МБТІ №011092 від 15.09.2005) без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані під житлово-адміністративну функцію (зареєстрована у ЦНАП за№ 72054-004763393-013-16 від 10.02.2020).

Позивачем до заяви було додано наступні документи: наміри реконструкції; копія документа, що посвідчує право власності; купівлі-продажу нежитлових приміщень; копія реєстраційного посвідчення №011092 від 15.09.2005; лист ГУ Держгеокадастру №97-26-0.21-2249/35-19 від 03.10.2019; Викопіювання з топографо-геодезичного плану МІ :2000; копія довіреності.

25.05.2020 представнику позивача було надано відмову на Заяву, затверджену наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 199 від 24.02.2020.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

У силу ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Приписами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Як свідчать матеріали справи, із заявами про отримання містобудівних умов та обмежень позивач звертався неодноразово.

Так, 30.07.2018, 16.10.2019, 18.11.2019 позивач звертався до Департаменту містобудування та архітектури через ЦНАП у Шевченківському районі міста Києва для виконання адміністративної послуги: «Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва» з відповідними заявами на отримання містобудівних умов та обмежень для реконструкції нежитлових приміщень № 1 по № 7, з № 9 по № 13 (групи приміщень № 1) в літері «Б», загальною площею 354,2 кв.м. в будівлі за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційне посвідчення Київського МЕТІ № 011092 від 15.09.2005) без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані під житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями.

Вказані заяви були зареєстровані ЦНАП у Шевченківському районі міста Києва за №№ 72340-003094637-013-16 від 30.07.2018, 72052-004407531-013-16 від 16.10.2019 та 72007-004512211-013-16 від 18.11.2019 відповідно.

Наказами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №770 від 13.08.18, №1366 від 30.10.19 та№ 1531 від 29.11.19 було відмовлено у задоволенні заяв від 30.07.2018, 16.10.2019, 18.11.2019. Підставами для відмов Департаменту містобудування та архітектури КМДА було подання неповного пакету документів, який визначено ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», саме: відсутністю копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію; копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, або згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); витягу із Державного земельного кадастру; викопіювання з топографо- геодезичного плану М 1:2000; зазначених намірів забудови земельної ділянки.

На виконання Наказів відповідача №770 від 13.08.18, №1366 від 30.10.19 та № 1531 від 29.11.19 позивачем було надано документи або обґрунтовано відсутність обов`язку в їх поданні на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, відповідачем було відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень.

Суд зауважує, що відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень 24.02.2020 року, відповідач посилається на п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 29 «Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень, встановлений ч. 3 ст. 29 «Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є вичерпним.

Відповідно до переліку поданих позивачем документів, вбачається, що останнім не було надано відповідачу документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або копії договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено пунктом 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто неподання визначених частиною 3 вказаної статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

Судом встановлено, що у спірному наказі зазначається, що у видачі містобудівних умов та обмежень відмовлено враховуючи неподання заявником визначених ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів.

З огляду на це, суд вважає, що оскаржуване рішення є таким, що відповідає вимогам ст. 29 Закону №3038-VІ.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, суд вказує, що при зверненні позивача із запитом про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції з надбудовою частини нежитлового будинку по АДРЕСА_1 , останнім не виконано вимоги частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що в свою чергу свідчить про обґрунтованість оскаржуваного рішення та правомірність дій відповідача.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, оф. 43, код ЄДРПОУ 31028801) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.