Рішення

від 10.05.2024 по справі 580/2400/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року справа № 580/2400/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши по суті у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «Белонг» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного виробничо-комерційного підприємства «Белонг» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача 2 від 06.02.2024 №070932.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач протиправно наклав на позивача штраф у сумі 17000 грн., оскільки на момент здійснення рейдової перевірки у водія позивача був наявний протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Також вказано, що згідно договору-заявки від 15.12.2023 №08/12-2023 перевізником у спірних правовідносинах виступало не приватне виробничо-комерційне підприємство «Белонг», а фізична особа ОСОБА_1 , тому вважає, що не може нести відповідальність за іншу особу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечили, надали до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначили, що під час проведення рейдової перевірки позивача, як перевізника, було виявлено, що ним надано послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, а саме: у водія позивача на момент перевірки не було наявного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідно, складено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.02.2024 №070932. Відповідачем також наголошено, що саме позивач у спірних правовідносинах був перевізником/замовником/вантажовідправником вантажу згідно ТТН від 16.12.2023 №115. Таким чином вважають, що відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області правомірно та у відповідності до законодавства України винесено оскаржувану постанову, яка на його думку не підлягає до скасування.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 16.12.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області о 20 год. 50 хв. на а/д М-14 Мелітополь-Одеса 21 км + 434 м, здійснено рейдову перевірку та встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Белонг», як перевізник згідно товарно-транспортної накладної від 16.12.2023 №115, за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом MAN д.н. НОМЕР_1 , здійснено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія позивача на момент перевірки не було наявного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Результати перевірки оформлені актом від 16.12.2023 №045874.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відділом державного нагляду (контролю) в Черкаській області прийняло спірну постанову від 06.02.2024 №070932 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (надалі по тексту - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону №2344-ІІІ передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №2344-ІІІ положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

При цьому, пунктом 1.3 Положення №340, встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано Наказ №385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яку розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Інструкція №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до положень Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Як встановлено судом із матеріалів справи, посадовими особамивідділу державного нагляду (контролю) в Одеській області о 20 год. 50 хв. на а/д М-14 Мелітополь-Одеса 21 км + 434 м, здійснено рейдову перевірку та встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Белонг», як перевізник згідно товарно-транспортної накладної від 16.12.2023 №115, за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом MAN д.н. НОМЕР_1 , здійснено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія позивача на момент перевірки не було наявного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Необхідно зазначити, що до позовної заяви позивачем надано, зокрема, копію протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 02.02.2023 ідентифікаційний номер UA304-00681М, однак приписи положень Закону №2344-III зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Надання позивачем до суду протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу не спростовує того факту, що саме на момент проведення перевірки у водія він був відсутній та не пред`явлений посадовим особам Укртрансбезпеки, що має наслідком відповідальність згідно ст. 60 Закону №2344-III.

Стосовно твердження позивача про те, що перевізником у спірних правовідносинах виступало не приватне виробничо-комерційне підприємство «Белонг», а фізична особа ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт - перевезення для власних потреб, а перевезення будь-якого вантажу, в тому числі й особистого, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє водія від необхідності мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.

Як вбачається з наведеного, визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Суд зазначає, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Белонг» є суб`єктом господарювання, який у процесі здійснення господарської діяльності перевозив вантаж, тобто виступало саме перевізником/замовником/вантажовідправником вантажу станом на момент проведення рейдової перевірки згідно ТТН від 16.12.2023 №115.

Крім того, посилання позивача на те, що згідно договору-заявки від 15.12.2023 №08/12-2023 перевізником у спірних правовідносинах виступав саме фізична особа ОСОБА_1 не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, однак матеріали справи не містять доказів укладення між приватним виробничо-комерційним підприємством «Белонг» та фізичною особою ОСОБА_1 нотаріально посвідченого договору найму транспортного засобу.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ