Рішення

від 09.05.2024 по справі 620/5284/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5284/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

представника позивача Карета О.О.,

представника відповідача Остапенко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-Спорт" до Чернігівської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кросс-Спорт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці та просить: визнати протиправними та скасувати Рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000034/2 від 11.10.2023 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000180.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскільки ТОВ "Кросс-Спорт" митному органу були подані усі належним чином оформлені документи, товар відповідав задекларованому, розбіжності у поданих документах, що визначають вартість товару, відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у митного органу не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відтак у митного органу не було жодних підстав відмовити Товариству у декларуванні товару та пропуску його на митну територію України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.05.2023 між ТОВ «КРОСС-СПОРТ» (Покупець), який зареєстрований на території України та Компанією «Rizhao Pioneer BarbellFitness INC» (Продавець), який зареєстрований на території Китайської Народної Республіки, було укладено контракт №05/23, відповідно до п.1.1. якого Продавець (Компанія «Rizhao Pioneer BarbellFitness INC») продає, а Покупець (ТОВ «КРОСС-СПОРТ») купує обладнання для тренувальних залів та спортивні аксесуари в кількості та на умовах, викладених в Додатках (Проформа Інвойсах). Загальна сума контракту становить 28 533,00 USD. У Специфікації №1 до цього Контракту визначено ціна за Товар та термін поставки партії Товару.

При здійсненні процедури декларування на Чернігівській митниці експортованого товару Позивач відповідно до положень Митного кодексу України здійснив декларування товару.

Позивачу в оформленні було відмовлено, про що Чернігівською митницею у особі старшого державного інспектора митного поста ОСОБА_1 складено/оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000180.

В картці відмови зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової декларації згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

11 жовтня 2023 року Чернігівською митницею Державної митної служби України було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000034/2, згідно з яким митну оцінку товарів здійснено із застосуванням резервного методу з розрахунку: товар №1 - 3,7600 USD/шт.

На підставі зазначеного рішення митниці Скаржник оформив нову декларацію, додатково оплативши митні платежі згідно із заявленою митницею митною вартістю товарів у вигляді 167 426,10 грн. ввізного мита та 368 337,41 грн. податку на додану вартість.

При цьому, Позивач не погодившись з оскаржуваними рішеннями, звернувся до суду з позовом.

Надпючи правову оцінку спірним роавовідносинам, суд зазначає наступне.

З досліджених судом доказів убачається наступне.

Відповідно до Інвойсу від 01.08.2023 р. №PBCR230414, на виконання Контракту №05/23 від 23.05.2023 року, постачальником було відправлено товар загальною вартістю 28 533,00 USD.

Відповідно до умов Контракту, товар був оплачений Покупцем перед його відвантаженням, на підтвердження чого, до декларації Позивачем були додані копії платіжних інструкцій в іноземній валюті №1 від 19.06.2023 року та №2 від 27.06.2023 року а також інших первинних документів, в т.ч. контракту, інвойсу, прайсу, транспортних документів та ін.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.53 Митного Кодексу України декларант подав вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів та обраний метод розрахунку, а саме:

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/23 від 23.05.2023 р.;

-Пакувальний лист (Packing list) №б/н від 01.08.2023 р.;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) №PBCR230414 від 08.06.2023 р.;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №PBCR230414 від 01.08.2023 р.;

-Коносамент (Bill of lading) №SZZY23070092 від 06.08.2023 р.;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) №LGI13649123 від 06.10.2023 р.;

-Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №23PL321030NU66WDU6 від 03.10.2023 р.;

-Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №C230889499810007 від 22.09.2023 р.;

-Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №230A10202000807204.00 від 10.10.2023 р.;

-платіжна інструкція в іноземній валюті №1 від 19.06.2023 р.;

-платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 27.06.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №115 від 05.10.2023 р.;

- Рахунок-фактура про договору (контракту) 06.10.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №80 від 12.09.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №93 від 20.09.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №FHLGI/0481/09/2023 від 12.09.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційних послуг від транспортно-експедиційні послуги №SZZY230700928B від 21.08.2023 р.;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №16 від 14.09.2023 р.;

-Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №18 від 22.09.2023 р.;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 06.10.2023 р.;

-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару (Price list) від 08.06.2023 р.;

-Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП" ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" №113/709 від 28.09.2023 р.;

-Договір про надання послуг митного брокера №МБ-1209-23 від 12.09.2023 р.;

-Договір (контракт) про перевезення №1807-23 від 18.07.2023 р.;

-Договір (контракт) про перевезення №29/05/2023 від 29.05.2023 р.;

-Договір (контракт) про перевезення №TEO-1209-23 від 12.09.2023 р.;

-Договір (контракт) про перевезення №B-14-23 від 04.10.2023 р.;

-Заявка на автоперевезення від 04.10.2023 р.;

-Лист польського експедитора від 09.10.2023 р.;

-Опис та фото до арт 7826 від 10.10.2023 р.;

-Переклад експортної декларації від 21.09.2023 р.;

-Переклад інвойсу від 05.10.2023 р.;

-Попередня транспортка заявка від 01.08.2023 р.;

-Податкова накладна від 09.10.2023 р.;

-Митна декларація країни відправлення №420220230000043481 від 03.08.2023 р.;

Згідно зі статтею 57 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); Г) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

На підставі ст.57 Митного Кодексу України декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.53 Митного кодексу України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Декларантом подано всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного Кодексу України.

Таким чином, оскільки усі подані митному органу документи були належним чином оформлені, товар відповідав задекларованому, розбіжності у поданих документах, що визначають вартість товару, відсутні та відомостей достатньо для визначення митної вартості товарів, у митного органу не було підстав вважати за неможливе використати основний метод визначення митної вартості товарів, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а отже у митного органу не було жодних підстав відмовити Товариству у декларуванні товару та пропуску його на митну територію України.

Тобто, жодних порушень з боку Товариства допущено не було.

Відповідно до ч.7 ст.54 Митного Кодексу України, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.10.2023 р. №UA102000/2023/000034/2, митний орган не аргументовано та безпідставно здійснив митну оцінку товарів із застосуванням резервного методу та запросив додаткові документи, які не мають значення для визначення митної вартості товарів в даному випадку, а саме: заявки на перевезення між ТОВ «Укр Віп Сервіс» та ТОВ «Кросс-Спорт», документ, що підтверджує вартість зберігання товару на складі в м. Гдиня (Польща) та якусь виписку з бухгалтерської документації не зазначивши підстави, які ці документи повинні підтвердити, таке рішення підлягає скасуванню.

Аналогічні висновки підтверджуються і сталою судовою практикою, у аналогічних спорах, зокрема правова позиція з цього спірного питання була висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29.05.2012 р. (справа №21-91а12), від 31.03.2015 р. (справа №21-127а15), Постановах Верховного суду у справі №804/7388/16 від 29.03.2018 року, у справі №804/4000/17 від 27.03.2018 року, у справі № 826/10586/16 від 23.01.2018 року, у справі №813/1229/16 від 21.02.2020 року, у справі №480/4423/18 від 20.03.2020 року, а також рішеннях Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/1540/21 від 07.05.2021 року, справі 620/1781/21 від 24.05.2021 року, справі 620/5352/21 від 16.08.2021 року, справі 620/3420/22 від 01.12.2022 року, у справі 620/122/22 від 17.05.2022 року, у справі 620/7582/21 від 16.08.2022 року, у справі 620/8703/21 від 26.10.2022 року, у справі 620/6751/23 від 20.11.2023року, у справі 620/2322/22 від 02.11.2022 року, у справі 620/15542/23 від 22.12.2023року, у справі 620/14034/23 від 03.01.2024 року, у справі 620/12090/23 від 14.03.2024 року, у справі 620/16918/23 від 29.01.2024 року, у справі 620/182/24 від 22.03.2024 року та у справі 825/1831/18 від 13.06.2018 року про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Так, у зазначених Рішеннях Верховний суд зазначає про те, що відповідно до пункту 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 41 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також витребування цим органом всього переліку документів, передбачених ч.3, 4 ст.53 Митного Кодексу України, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити - є протиправним».

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, митні органи не можуть діяти всупереч установленого порядку та у випадках не передбачених чинним законодавством України.

Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000034/2 від 11.10.2023, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000180 слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-Спорт" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8036,44 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-Спорт" (вул. Захисників України, 9, офіс 211А, м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14030) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017) про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000034/2 від 11.10.2023, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000180.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс-Спорт" судові витрати в розмірі 8036,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ