Ухвала

від 09.05.2024 по справі 520/28357/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 травня 2024 р. Справа № 520/28357/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/28357/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАНА-М»

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАНА-М» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/28357/23. Визнано неповажними, викладені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків, зазначених і даній ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа копію вищезазначеної ухвали суду доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 27.04.2024 о 02:04 год.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 08.05.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 26.04.2024 відповідачем 06.05.2024 подано через систему "Електронний суд" клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке зареєстроване судом 07.052024.

В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що у ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, оскільки процесуальний строк на апеляційне оскарження припав на введення військового стану. У зв`язку з наведеним просить надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до інформації, яка міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідачем подана первісна апеляційна скарга 17.01.2024, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року по справі № 520/28357/23 повернуто скаржнику.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копію вищезазначеної ухвали 27.02.24 02:09 год.

В свою чергу, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 15.04.2024, надавши платіжну інструкцію від № 1831 28.03.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що Головному управлінню ДПС у Харківській області було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

Зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).

Та обставина, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

При цьому, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.

Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України також не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України Про воєнний стан від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Таким чином, труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість) не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19.

Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Окрім того, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (27.02.2024) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (15.04.2024) сплинуло більше місяця, а, отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник у повторному клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/28357/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023по справі № 520/28357/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛАНА-М» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц