ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 р. Справа № 520/19262/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 15.12.23 по справі № 520/19262/23
за позовом Селянського (Фермерського) господарства «НАДІЯ»
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Селянське (Фермерське) господарство "Надія" (далі СФГ «Надія», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.03.2023 № 13021/6/20-40-04-13-08, про не підтвердження Селянському (Фермерському) господарству «Надія» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підтвердити Селянському (Фермерському) господарству «Надія» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства «Надія» (ідентифікаційний код 30320807), як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.
В обґрунтування позову, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 24.01.2019 у справі № 814/1394/15 та від 08.01.2021 у справі № 580/2725/19, та цитуючи положення пп.291.4.4 п.291.4 ст.291, пп.295.9.1 п.295.9 ст.295, п.299.1, п.299.2, п.299.10 ст.299, пп.298.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, зазначив про протиправність рішення ГУ ДПС у Харківській області, оформленого листом від 22.03.2023 № 13021/6/20-40-04-13-08, про не підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи з огляду на пропуск позивачем строку подання податкової звітності платника єдиного податку 4 групи на поточний 2023 рік, оскільки ПК України не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Позивач не заперечує подання необхідної звітності із простроченням, однак наполягає, що такий обов`язок ним виконано самостійно шляхом надання до податкового органу вичерпного переліку документів, передбачених п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, а податковим органом не встановлено невідповідності поданої позивачем звітності вимогам ст.48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, оскільки наслідки несвоєчасного подання податкової звітності визначені ст. 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених ПК України розмірах.
Враховуючи, що рішення про не підтвердження права перебувати на спрощеній системі оподаткування не передбачено чинними положеннями України, єдиним можливим варіантом поведінки контролюючого органу в силу приписів пункту 299.10 ст. 299 ПК України є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, яке можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, однак такої перевірки проведено не було та відповідного рішення контролюючим органом не приймалось.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 520/19262/23 адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства «НАДІЯ» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України у формі листа від 22.03.2023р. №13021/6/20-40-04-13-08 про не підтвердження Селянському (Фермерському) господарству «НАДІЯ» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підтвердити Селянському (Фермерському) господарству «НАДІЯ» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства «НАДІЯ», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Селянського (Фермерського) господарства «НАДІЯ» (код ЄДРПОУ: 30320807) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, 00 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 520/19262/23, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову СФГ «Надія» відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність спірного рішення та відсутності підстав для відновлення в Реєстрі платників єдиного податку відомостей про статус Селянського (Фермерського) господарства «Надія», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 з виданням відповідної довідки, оскільки СФГ «Надія» лише 09.03.2023, тобто несвоєчасно, подано «загальну» податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), відомості про наявність земельних ділянок, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за типом документа «звітна», щодо кожної земельної ділянки за місцем розташування такої земельної ділянки, відомості про наявність земельних ділянок, чим порушено термін, визначений у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, у зв`язку з чим, статус платника єдиного податку на 2023 рік СФГ «Надія» не підтверджено, що слугувало підставою для направлення позивачу листа ГУ ДПС у Харківській області від 22.03.2023 № 13021/6/20-40-04-13-08.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 520/19262/23 залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований доводами, що дублюють зміст позовної заяви.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство «Надія» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).
Довідкою від 10.07.2023 № 37005/6/20-40-04-13-08 Головне управління ДПС у Харківській області підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи ФГ «Надія» у 2022 році (а.с 15).
ФГ «Надія» з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку на 2023 рік подано до Головного управління ДПС у Харківській області:
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 30.01.2023 реєстраційний № 9011314969;
- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 09.03.2023 реєстраційний № 9044761158 з додатком 1: відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 реєстраційний № 9044761158;
- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 09.03.2023 реєстраційний № 9044930927 з додатком: відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 реєстраційний № 9044930927.
Листом від 22.03.2023р. № 13021/6/20-40-04-13-08 ГУ ДПС у Харківській області повідомило позивача про не підтвердження для ФГ "Надія" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з посиланням на положення підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, оскільки останнім у встановлений термін не подано "загальну" податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік; фактична дата її подання 09.03.2023р.
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав на належний податковий облік.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення (у формі листа) від 22.03.2023р. №13021/6/20-40-04-13-08, оскільки відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні будь-які підстави для не підтвердження ФГ "Надія" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.
За висновком суду, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп.298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України.
Крім того, факт виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, на переконання суду не відповідає суті повноважень податкового органу.
Судом зазначено, що коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення його такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності, однак, контролюючий орган не застосував та не використав законних підстав та способу позбавлення позивача права перебувати на спрощеній системі оподаткування, оскільки підставою такого рішення, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, є результати перевірки, яку не було проведено відповідачем.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підтвердити Селянському (Фермерському) господарству «Надія» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства «Надія», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з вимогами п. 299.1, п. 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
За приписами п. 298.8 ст. 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.
На виконання положень пп. 298.8.1 п. 298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Зі змісту наведених норм податкового законодавства вбачається, що підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Разом з цим, аналіз зазначеної норми свідчить про відсутність в п. 299.10 ст. 299 ПК норми, відповідно до якої платник, який саме до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №814/1394/15, від 08 грудня 2021 року у справі № 580/2725/19.
При цьому, наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції факт подання позивачем податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.
У даному випадку контролюючим органом встановлено саме несвоєчасне (09.03.2023) подання ФГ «Надія» податкової звітності за 2023 рік, про що також зазначено у апеляційній скарзі, а тому правові підстави для прийняття спірного рішення з урахуванням присів ст. 299 ПК України у відповідача не виникли.
Також, підлягає врахуванню при розгляді цієї справи, що обставини невідповідності позивача вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки.
Так, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки такого платника податку та встановлених в ході останньої порушень, які свідчать про неможливість перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.
Оскільки позивач у 2022 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем, документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, окрім «загальної» податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік прийняті та зареєстровані контролюючим органом, що підтверджується квитанціями.
Посилання апелянта на неподання позивачем звітності, а саме «загальної» податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік у строк, встановлений ПК України, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку є неправомірним, оскільки положеннями ПК України у такому випадку встановлено повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, рішення про анулювання реєстрації СФГ «Надія» шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку податковим органом не приймалось, а лист № 13021/6/20-40-04-13-08 від 22.03.2023 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності вчинених ним дій щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, а тому вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підтвердити Селянському (Фермерському) господарству «Надія» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства «Надія», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 520/19262/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 13.05.2024 |
Номер документу | 118958710 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Перцова Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні