Постанова

від 09.05.2024 по справі 380/17754/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17754/23 пров. № А/857/22072/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 380/17754/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Брильовський Р.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 19.10.2023),-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 21.06.2023 № 0167230410.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. На час проведення перевірки ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» відбулися зміни у податковому законодавстві, які безпідставно не були враховані податковим інспектором. Законом України №2876-ІХ від 12.01.2023 року «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023 року, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90. У період дії воєнного стану положення п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України є спеціальними по відношенню до норм п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. У абз. 1 п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України мітиться чітка вказівка про його застосування положень вказаного пункту до правовідносин, які виникли під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Тобто, вказівка про його ретроактивну дію міститься у самій нормі п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, що є справедливим. Таким чином, про обчисленні кількості днів прострочення реєстрації податкових накладних податковий орган повинен був застосовувати положення п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України щодо усіх податкових накладних, а не лише тих, які виписані після набрання чинності цим положенням. Пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України встановлено розміри штрафів за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування до такої податкової накладної. Позивач вважає за необхідне звернути увагу на положення п. 11 підрозділу 10 розділу XIX «Перехідні положення» ПК України, яким встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п.7 цього підрозділу). Зазначає про те, оскільки на час проведення перевірки вже набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, які пом`якшують відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшують розмір штрафу), контролюючий орган має обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.06.2023 № 0167230410.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 у справі № 380/17754/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема апелянт зазначає, що норми Закону № 2876-ІХ не містять прямої вказівки щодо поширення їх змісту на правовідносини стосовно зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які мали місце в попередніх періодах, а відтак дія цього Закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим Законом або іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до податкових накладних з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120 1.1 статті 120-1 Кодексу.

ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №380/17754/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» із ТОВ «Ромус-Поліграф» було укладено договір поставки №20/04 від 20.04.2022, за яким позивач зобов`язався передати у власність покупця продукти харчування згідно накладних.

В договорі ТОВ «Ромус-Поліграф» вказало, що товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не є платником податку на додану вартість.

На виконання умов вказаного договору позивачем було відвантажено продукцію на користь ТОВ «Ромус-Поліграф» згідно видаткових накладних від 26.04.2022 № 5401, від 18.05.2022 № 6958, від 20.05.2022 № 7159, від 23.05.2022 № 7336, від 27.05.2022 № 7803, від 27.05.2023 № 7805 та від 31.05.2022 № 8503 та відповідно виписана податкові накладні на неплатника ПДВ від 18.05.2022 № 115 на загальну суму 1074000 грн., в т.ч. ПДВ 179000 грн., від 27.05.2022 № 186 на загальну суму 119700 грн., в т.ч. ПДВ 19950 грн., від 27.05.2022 № 187 на загальну суму 48300 грн., в т.ч. ПДВ 8050 грн., від 20.05.2022 № 235 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 23.05.2022 № 237 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 31.05.2022 № 280 на загальну суму 864000 грн., в т.ч. ПДВ 144000 грн., від 26.04.2022 № 147 на загальну суму 173208 грн., в т.ч. ПДВ 28868 грн. і зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, коли ТОВ «Ромус-Поліграф» повідомило позивача про те, що товариство є платником податку на додану вартість і ТОВ «Галицька їжа» зобов`язано виписати податкові накладні, позивачем було здійснено коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних виписаних на неплатника і виписано податкові накладні від 18.05.2022 № 294 на загальну суму 1074000 грн., в т.ч. ПДВ 179000 грн., від 27.05.2022 № 295 на загальну суму 119700 грн., в т.ч. ПДВ 19950 грн., від 27.05.2022 № 296 на загальну суму 48300 грн., в т.ч. ПДВ 8050 грн., від 20.05.2022 № 297 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 23.05.2022 № 298 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 31.05.2022 № 299 на загальну суму 864000 грн., в т.ч. ПДВ 144000 грн., від 26.04.2022 № 331 на загальну суму 173208 грн., в т.ч. ПДВ 28868 грн. та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» (ЄДРПОУ 39205696) з питань дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за період з 01.02.2022 по 04.05.2023, за результатами якої складено акт від 05.05.2023 № 11778/13-01-04-10/392056696 (далі - Акт перевірки).

Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ «Галицька їжа» відповідно до ст. 192, ст. 120-1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних:

до 15 календарних днів на суму ПДВ - 86339,84 грн;

від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ - 96711,35 грн;

від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ - 728,45 грн;

від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ - 488470,88 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головне управління ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2023 № 0167230410, яким до ТОВ «Галицька їжа» застосовано штраф у розмірі 223330,09 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення» Податкового кодексу України та окрім цього, відсутня вина позивача у вчиненні податкового правопорушення.

Отже, розрахунок суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 21.06.2023 № 0167230410 є неправомірним, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Відповідно до вимог абзаців 5-7 підпункту 69.2. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день- після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Пунктом 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена, лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Згідно із підпунктом 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Колегія суддів встановила, що Головне управління ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за період з 01.02.2022 по 04.05.2023.

Беручи до уваги обставини справи та вищевказані норми законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що камеральна перевірка ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» за періоди лютий - липень 2022 року проведена поза строками встановленими п. 76.3 ст. 76, абзацами 5-7 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України для її проведення.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно із абз.4 цього ж п.201.10 ст.201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно п.120-1.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Тобто податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

З матеріалів справи слідує, що податкові накладні складені позивачем в період з квітня 2022 р. по лютий 2023 р., а зареєстровані в ЄРПН в період з 15.07.2022р. по 04.05.2023р.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Апеляційний суд зауважує, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

З урахуванням наведеного, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Отже, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Як уже зазначалось вище, в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав в період з період з квітня 2022 р. по лютий 2023 р., а зареєстровані в ЄРПН в період з 15.07.2022 р. по 04.05.2023 р.

Водночас апеляційний суд вказує на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України саме контролюючі органи, а не суд мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Крім того, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та здійснювати розрахунок/перерахунок грошового зобов`язання.

Функція судового контролю під час розгляду справ полягає у перевірці правомірності винесеного рішення податкового органу і не може виражатися у здійсненні замість суб`єкта владних повноважень його службової діяльності, яка полягає у визначенні у порядку, встановленому цим законодавством, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Апеляційний суд звертає увагу, згідно Акту камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» з питань дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за період з 01.02.2022 по 04.05.2023, за результатами якої складено акт від 05.05.2023 № 11778/13-01-04-10/392056696, по податкових накладних, які були зареєстровані вже після набрання чинності Законом №2876-ІХ, яке відбулося 08.02.2023, Відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірах встановлених пунктом 120.1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а не пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім цього, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

З Акту перевірки слідує, що податковим органом розраховано штрафну санкцію і за податкові накладні виписані у вказаний вище період.

Колегія суддів також бере до уваги обставини, що зумовили несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 18.05.2022 № 294 на загальну суму 1074000 грн., в т.ч. ПДВ 179000 грн., від 27.05.2022 № 295 на загальну суму 119700 грн., в т.ч. ПДВ 19950 грн., від 27.05.2022 № 296 на загальну суму 48300 грн., в т.ч. ПДВ 8050 грн., від 20.05.2022 № 297 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 23.05.2022 № 298 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 31.05.2022 № 299 на загальну суму 864000 грн., в т.ч. ПДВ 144000 грн., від 26.04.2022 № 331 на загальну суму 173208 грн., в т.ч. ПДВ 28868 грн.

Так, ТОВ «Галицька їжа» із ТОВ «Ромус-Поліграф» було укладено договір поставки №20/04 від 20.04.2022, за яким позивач зобов`язався передати у власність покупця продукти харчування згідно накладних.

В договорі ТОВ «Ромус-Поліграф» вказало, що товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не є платником податку на додану вартість.

На виконання умов вказаного договору позивачем було відвантажено продукцію на користь ТОВ «Ромус-Поліграф» згідно видаткових накладних від 26.04.2022 №5401, від 18.05.2022 №6958, від 20.05.2022 №7159, від 23.05.2022 №7336, від 27.05.2022 №7803, від 27.05.2023 №7805 та від 31.05.2022 №8503 та відповідно виписана податкові накладні на неплатника ПДВ від 18.05.2022 №115 на загальну суму 1074000 грн., в т.ч. ПДВ 179000 грн., від 27.05.2022 №186 на загальну суму 119700 грн., в т.ч. ПДВ 19950 грн., від 27.05.2022 №187 на загальну суму 48300 грн., в т.ч. ПДВ 8050 грн., від 20.05.2022 №235 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 23.05.2022 №237 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 31.05.2022 №280 на загальну суму 864000 грн., в т.ч. ПДВ 144000 грн., від 26.04.2022 №147 на загальну суму 173208 грн., в т.ч. ПДВ 28868 грн. і зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, коли ТОВ «Ромус-Поліграф» повідомило позивача про те, що товариство є платником податку на додану вартість і ТОВ «Галицька їжа» зобов`язано виписати податкові накладні, позивачем у травня 2023 р. було здійснено коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних виписаних на неплатника і виписано податкові накладні від 18.05.2022 №294 на загальну суму 1074000 грн., в т.ч. ПДВ 179000 грн., від 27.05.2022 №295 на загальну суму 119700 грн., в т.ч. ПДВ 19950 грн., від 27.05.2022 №296 на загальну суму 48300 грн., в т.ч. ПДВ 8050 грн., від 20.05.2022 №297 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 23.05.2022 №298 на загальну суму 147000 грн., в т.ч. ПДВ 24500 грн., від 31.05.2022 №299 на загальну суму 864000 грн., в т.ч. ПДВ 144000 грн., від 26.04.2022 №331 на загальну суму 173208 грн., в т.ч. ПДВ 28868 грн. та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, пряме передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 112.2 статті 112 ПК України встановлено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачене відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який визнав доведеними твердження позивача про те, що наведені вище обставини свідчать про те, що позивач добросовісно помилявся щодо реєстрації контрагента (ТОВ «Ромус-Поліграф») як платника податку на додану вартість, а тому застосування штрафних санкції до позивача в цій частині є безпідставним та протиправним.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов`язку по сплаті штрафу, а через неправильний розрахунок суми такого штрафу, а суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17) та від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670).

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, які винесене останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки у судовому засіданні на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Тобто, у даному випадку, з урахуванням наведених вище обставин щодо невірного розрахунку штрафу з огляду на те, що камеральна перевірка ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЇЖА» за періоди лютий - липень 2022 року проведена поза строками встановленими п. 76.3 ст. 76, абзацами 5-7 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України для її проведення, а також те, що згідно Акту камеральної перевірки позивача з питань дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, по податкових накладних, які були зареєстровані вже після набрання чинності Законом №2876-ІХ, яке відбулося 08.02.2023, Відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірах встановлених пунктом 120.1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а не пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також в період дії мораторію з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року та відсутністю вини позивача у вчиненні податкового правопорушення, який добросовісно помилявся щодо реєстрації контрагента (ТОВ «Ромус-Поліграф») як платника податку на додану вартість, апеляційний суд висновує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.06.2023 № 0167230410 підлягає скасуванню повністю, а позовні вимоги задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №380/17754/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. В. Ніколін